Заслуговує на увагу й творчий доробок Станіслава Аржевітіна як науковця, дослідника історії нашого краю. Минулого року вийшла друком його краєзнавча книжка "Колочава. Шугаї", а днями в селі на подвір'ї церкви зішестя Святого Духа було репрезентовано ще одне видання — "Релігія: історія верховинського села Колочава". За словами автора, він поставив перед собою мету "дослідити на базі матеріалів Державного архіву Закарпатської області та спогадів самих колочавців непросте релігійне життя, яке вирувало тут упродовж кількох століть". Пан Аржевітін наголосив на тому, що його завданням було сформувати власний погляд на це питання, провівши розслідування на основі виключно першоджерел.
Професор кафедри теорії та історії держави і права Ужгородського національного університету, доктор історичних наук, член-кореспондент Академії політичних наук України Михайло Болдижар в одному із багатьох розділів книжки дає таку оцінку його праці: "Подана на суд читача книга С Аржевітіна є оригінальним науковим дослідженням", де автор "вдало конкретизує низку аспектів історичного розвитку Закарпаття - Підкарпатської Русі до наших днів". Разом із колективом залучених ним дослідників-перекладачів автор провів величезну роботу з перекладу оригінальних документів із латинської, угорської, чеської мов, що зробило їх доступними широкому загалу читачів і науковців. Своє вагоме слово про дослідження сказали також доктор історичних наук, професор Юрій Сливка та історик-краєзнавець Василь Малета. Зокрема Ю. Сливка у своїй статті слушно відзначив, що автор дає читачеві можливість самостійно здійснити селекцію архівних матеріалів і документів з погляду їхньої значущості та важливості для формування власної думки, що саме й було метою С. Аржевітіна і про що він неодноразово наголошував на презентації книжки.
У дослідженні також аналізуються релігійні процеси на Закарпатті та вплив на них держави, даються загальні відомості про колочавські парафії й церковно-релігійне житт я Мараморощини. Окремі розділи книжки присвячені колочавським священикам і сакральним об'єктам села. Не залишилася поза увагою автора й церковна освіта в Колочаві та релігійна свідомість і традиції селян.
На презентації С. Аржевітін висловив особливу подяку директорові Державного архіву Закарпатської області Михайлу Делегану, колективу Берегівського відділення Державного архіву Закарпатської області за активну творчу співпрацю в написанні дослідження.