Захоплена мистецтвом доби Трипільської культури, Ганна-Оксана Липа створює керамічні пласти із стилізацією орнаментальних мотивів, закорінених у знакову символіку. Схожі на симетричні витинанкові композиції, її берегині опановують і керамічні поверхні, і полотно під олійним малярством («Зоряний вік Трипілля»). Художниця тяжіє до поглибленого філософського осмислення буття, заглиблення в нашарування світових культурних пластів, трансформації семантичного знаку, канону, традиції, міфології. Вона творить свої керамічні, графічні й малярські серії через сформований канон, повтор та пошук духовності і вислові пластики через логічну й органічну систему, що нагадує ритуал.
У символістичних батиках 1980-их років Оксани-Ганни Липи нерідко фігурує портрет її матері, зокрема в образі дерева життя чи зорі. Для авторки кожен творчий акт – духовні мандри крізь товщу століть і культур у бажанні пізнати й зобразити звивистий меандр лінії життя. Тут важить і творчий імпульс, і емоційне переживання, і суб’єктивна уява, що дають можливість витлумачити знак через образну канву не тільки візуального мистецтва, а й вербального, тому до окремих творів чи циклів у виставці подані супроводом поезії. Чимале місце посідає в експозиції тема оголеного жіночого тіла («Роксолана», «Велика розпусниця», «Муза», «Леда», «Німфи», «Нічні купальниці»). Жіночий образ у знаковому узагальненні відчитується на полотні «Благодатна рілля», «Матріархат», «Обереги». Привертають увагу і найновіші твори датовані 2008 роком – «Яр-ярило», триптихи «Рінь», «Нива життя» «Весна», «Літо», Осінь», «Каріатида. Та, що несе», «Мова і простір» та структуралістський серіальний живопис – «Квітуча долина».
ДОВІДКА: Оксана Ганна Липа закінчила Ужгородське училище прикладного і декоративного мистецтв (відділ кераміки) та Львівський державний інститут декоративного і прикладного мистецтва (кафедра кераміки).
Член Національної спілки художників України від 1990 року.
Голова секції кераміки ЛОО НСХУ 2001-2006 рр., член правління ЛОО НЮХУ.