Письменницькій молоді Закарпаття бракує знань про літературні канони, от і "наступають на граблі"

В останні роки відчувається посилення інтересу молоді до красного письменства, виходять друком їх перші книги. Усупереч думкам скептиків щодо майбутнього крайової літератури, відбулася низка відкриттів. Відкриття перше, жанрове. Більшість молодих - поети. Це закономірно, адже молодь схильна до емоційних образів, переживань. Лише п'ятеро учасників пишуть прозу. Чому так мало? Позначилася відсутність життєвого досвіду, уміння «вибудовувати лінію життя», без чого прози нема. І жодного драматурга. Вочевидь, це свідчення занепаду театру.
Відкриття друге, тендерне. Більшість учасників наради - дівчата. Мабуть, звідси переважання інтимної лірики. Насторожує відсутність належного професійного інтересу до літератури з боку юнацтва. Звідси й відсутність «чоловічого сприймання дійсності», драматизму, вже не кажемо про історичну чи військову прозу, яка більше підвласна чоловікам.
Відкриття третє, майстерність. Молода література вільна від догматичних концепцій і однотипних перцепцій, що є наслідком свободи творчості. Однак нема поезії без метафори, а прози - без героя. Свобода в творчості ніколи не дорівнювала літературній безграмотності. Нашій молоді вкрай бракує знань про літературні канони, премудрощі літпроцесу, от і «наступають на граблі». Молоді вкрай потрібне творче спілкування з ровесниками і досвідченими побратимами по перу. Тому спілчани вирішили перейти до індивідуальної роботи з молодими.
Відкриття четверте, головне. Творчий рівень творів багатьох учасників молодіжного форуму виявився доволі високим. Тому виникла проблема - кого відрядити на всеукраїнську нараду, яка відбудеться восени?
Відкрито кілька цікавих літературних імен. Лесь Белей - студент-філолог, який навчається одразу в УжНУ та польському Вроц-лаві. Його книгу поезій «Листи без відповідей» видало видавництво «Лілея». Пише по-сучасному метафорично, образи наповнені глибоким змістом: «Палає місто нічним дощем // Години прогинаються під тишею...» Лесь прагне відтворити глибинні переживання молодої людини на початку XXI віку. Закоханий в англомовну поезію, він не втратив української ментальності, шукає свій голос.
Викладач гуманітарно-природничого коледжу ЗакДУ Мар'яна Андрусь вирізняється високою культурою вірша, традиційна в тематиці, але щира у баченні світу, глибока в переживаннях. Видала збірку поезій «Я тобі подарую ніжність». «Бути сильною я приречена, //Але хочу бути щасливою...», - ці рядки сконденсували в собі дні і ночі дружини, матері, коханої, просто нашої співвітчизниці у вервечці нелегких випробувань.
Випускник біофаку Роман Шип - автор збірки «Китобій». Молодого поета благословив у літературу ще Петро Скунць. Роман виявив обережне ставлення до слова, чого не скажеш про деяких поетів-юнаків, які намагаються вишукати так званий «шокуючий» образ, наповнюють поетичний рядок лайкою, сленгом, матюками. У його слові живуть мужні і витривалі люди, шпаркі вітри, мудрі риби. Поезії збірки «чоловічі», серйозні, наче зшиті з грубої парусини. Поет створює образи зримі, природні, водночас філософічні: «Ти - ніч, я - день, //допоки між нами не постане ранок...».
Мріють про літературну роботу чимало студентів-журналістів. Характерно, що майбутній фах змушує їх приглядатися до різних сторін життя, порівнювати реальне і емоційно-умовне. Так, Ірина Надворна не замикається в інтимних переживаннях, ліричну героїню її поезій бачимо на фоні нашого до болю знайомого світу - зі сміттям на вулицях, п'яними в ліфтах-, непорозумінням між людьми. Молода поетеса не просто грається зі словом, а вибудовує магічний світ, впізнаваний кожним. Поезія ж Христини Вінявської - чаруюча зваба купальських ночей, надто «жіноча» («Ковтаючи твоє тепло, //плету із кольорів намисто. ..). Молода поетеса не ганяється за формою вірша, а намагається відшукати глибоку метафору, незатертий епітет.
Тонким, єсенінського відсвіту ліриком виявилася випускниця філфаку УжНУ Катерина Шимоняк. Зрілі рядки її поезії змусять задуматись і відчути щось особливо трепетне: «Хтось написав на завтра мій сценарій...», «Твої світанки так пахнуть мамою, // Коли цигарки нема в руці...». Таке серйозне ставлення до життя дозволяє сподіватися, що ця поетеса здатна творити справжню професійну літературу.
Інна Мочарник запам'яталась багатьом читачам ще з альманаху «Джинсове покоління». Культура вірша, своя образна палітра - це вже немало на шляху до вдосконалення. Сьогодні Інна пише ще й прозу.
Автор збірки «Вісім місяців шизофренії» Андрій Любка - найбільш епатажний з-поміж учасників наради. Під маскою провокації у молодого поета проступають свіжа думка і гарячі почуття, створюється образ незахищеної щирості. Відчувається пошук свого образу, часом автор вживає «гостре» слово, та досвідчений читач швидко вирізнить справжню поезію від награного шарму.
Одна з найдосвідченіших учасниць -вчителька з Тячівщини Тетяна Грицай, автор кількох збірок поезії. Вона тяжіє до верлібру. Оксана Варга, студентка-стоматолог УжНУ, зізнається, що поезія народжується сама собою, а форма лише засіб формування думки. Ірина Куцина - майбутній архітектор-інженер, Мирослава Данканич - юрист, обидві люблять життя і прагнуть оспівати те, чим живуть, що тішить їхні серця. Наймолодші учасники наради Тарас Квітка і Катерина Мучичка ще школярі, вони опановують класичні форми і методи віршування.
Відомо, що проза під силу людям із життєвим досвідом. Відрадно, що кілька молодих спробували себе у цьому нелегкому жанрі. Андрій Ребрик пише казки, новели, пробує сили як романіст, есеїст. Він -автор кількох книжечок, які засвідчили по-, шук автором своєї теми і стилю. Цікаві оповідання і першу повість на так звану «жіночу тематику» запропонувала майбутній юрист Ярославна Іванова. Світ переживань молодої героїні зрозумілий, психологічно переконливий. Оксана Фулитка майбутній економіст, а пише цікаві і захоплюючі казки. Своїм баченням літератури поділився учасник всеукраїнської наради молодих літераторів 2005 року, прозаїк Валентин Кузан.
Керівники семінарів відзначили достатньо високий рівень творчості молодих. Планується представити кращі імена у всеукраїнських виданнях, відновити альманахи творчості молодих літераторів у видавництві «Карпати». У цілому ж нарада переросла в справжню толоку, де кожен знайшов своє місце і порадів успіхам іншого.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати