"Закарпатське село" в Ужгороді відсвяткувало 38 років

21-24-річні Евген Баккай, Михайло Газа, Вікентій Рудов, Олександр Сопільняк, Микола Сорока, Ласло Манайло-Приходько та Наталка Тарнай представили на суд глядача власне бачення світу. їх роботи «Попсова естетика», «Божа корівка», «Спокуса», «Стихії», «Настюня», «Думи мої» та інші - оригінальні та яскраві. Виставка збіглася з днем народження музею випадково, але в цьому працівники бачать якийсь знак. Співробітник музею Емма
Ченцева каже: «Це означає, що музей буде розвиватися і привертатиме ще більший інтерес відвідувачів».
Наш скансен (музей просто неба), який організували одним із перших в Україні, має свою таємницю. Як розповідає кандидат історичних наук Йосип Кобаль, він діє на місці колишнього ...кладовища або «Могильного саду» (І половина XIX століття) - так називали його ужгородці у дорадянський час. Тут ховали лише вище гре-кокатолицьке духовенство Мукачівської єпархії, священиків Ужгорода та околиць, їхніх рідних і близьких. Невдовзі після відкриття музею (1970 рік) цвинтар закрили, а більшість могил знищили. Та про це нині ніхто не згадує...
А от понад 20 хаток, господарські і культові споруди, велику кількість предметів традиційної народної культури з усіх куточків Закарпаття завозили і встановлювали впродовж п'яти років (з 1965 року). Тут і дерев'яна Святомихайлівська церква із Шелестова (Мукачівський район), якій 231 рік. На великі свята тут і нині проводяться богослужіння. Цікава гуцульська ґражда із Стебного Рахівського району, хата із величезних ясенових колод, якій понад 250 років, із присілку Ясіня - Кевелів. А от у старій хаті з Тибави Свалявського району, кажуть, народився сам'відомий історик, етнограф Юрій Гуца-Венелін. Відвідувачів ваблять сюди і різні етнографічні дійства (перша борозна та ін.). А головне - у тихому, ніби зачарованому старому селі можна сховатися від шумного міста.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати