
Нестача кінських сил призведе до перегріву мотора, а надмірна потужність ускладнить маневрування. Оптимальний вибір базується на розрахунку навантаження на техніку залежно від площі та типу ґрунту.
Для визначення необхідного тягового зусилля площу городу оцінюють у сотках або гектарах, оскільки саме від обсягу роботи залежить тривалість неперервної експлуатації мотора. На невеликих ділянках до 10 соток недоцільно використовувати важку техніку — тут потрібна маневреність. Оптимальним рішенням стануть легкі бензинові моделі потужністю від 4 до 6 кінських сил, які мають повітряне охолодження та невелику вагу для зручного розвороту біля парканів.
Для середніх наділів від 10 до 30 соток потрібен запас міцності та більша глибина занурення. Купівля якісного мотоблока середнього класу потужністю 6–7 к. с. з шестерним редуктором дасть змогу впевнено обробляти навіть важкий сухий ґрунт понад три години поспіль. На великих територіях від 50 соток до гектара використовують важкі дизельні машини потужністю 9–12 к. с. із водяним охолодженням, здатні замінити мінітрактор.
Ширина обробки за один прохід визначає годинну продуктивність техніки та навантаження на трансмісію. Головне правило розрахунку: на кожні 10 сантиметрів ширини захвату фрези має припадати щонайменше 1 кінська сила потужності двигуна (для важких чорноземів цей показатель збільшують до 1.2 к. с.). Нехтування цим правилом змусить водія постійно працювати на першій передачі, що призведе до швидкого зносу зчеплення.
Конструкція фрез сучасних мотоблоків дозволяє регулювати ширину обробки шляхом знімання або додавання окремих секцій ножів. Це дає змогу адаптувати машину під різні технологічні завдання на городі.
Ефективність роботи фрези на різних етапах оцінюють за такими критеріями:
Правильно підібрана ширина дозволяє підтримувати стабільні оберти двигуна у зоні максимального крутного моменту, що мінімізує вібрацію на рулі.

Один лише показник кінських сил не гарантує якісного фрезерування, якщо вага агрегату не відповідає щільності землі. Легкий мотоблок із потужним двигуном і великою шириною захвату буде просто стрибати по поверхні, змушуючи оператора тиснути на нього всім тілом. Вага машини має забезпечувати самостійне занурення робочих органів під дією сили тяжіння без додаткових зусиль з боку людини.
Для суглинків та цілини маса техніки має становити щонайменше 90–110 кг. Якщо ж маса бензинового агрегату менша за цей показник, на колеса встановлюють спеціальні металеві обважнювачі. Це збільшує зчеплення з поверхнею та запобігає пробуксовуванню при роботі з плугом або під час транспортування причепа, зберігаючи при цьому маневреність на розворотах.