Комітет Бернської конвенції розгляне скаргу щодо загрози знищення природних середовищ на Тересві внаслідок будівництва мініГЕС

Попри офіційну позицію Закарпатської ОДА, висловлену в 2018 році тодішнім керівництвом, що жодні мініГЕС на Тересві Закарпаттю не потрібні, теперішня влада непублічно «змінила курс» і сприяє такому небезпечному для гірських річок будівництву.

Так, 15 травня 2025 року Секретаріат Бернської конвенції, розташований в Страсбурзі (Франція), прийняв до розгляду скаргу від ГО «Екосфера». Обговорення скарги на Комітеті заплановано на осінь 2025 року.

Про це Закарпаття онлайн повідомив громадський правозахисник Віталій Грегор

Підставою для скарги, як стверджують закарпатські екологи, є очевидне знищення водних середовища та риб в місці Смарагдової мережі – «Східний Свидовець» (UA0000259) через будівництво гідроелектростанцій в басейні річки Тересва, що порушить вимоги Бернської конвенції.

«Україна взяла на себе зобов’язання зберегти види та оселища, які перебувають під особливою охороною Бернської конвенції. Міндовкілля є відповідальним від країни за збереження важливих для Європи видів тварин і рослин, а також оселищ. Неналежне виконання цих зобов’язань стоїть на заваді євроінтеграційних процесів України до ЄС. Про це щороку наголошується у звіті Єврокомісії щодо напрямку «охорона довкілля». Наразі Україна дає черговий привід для чергових серйозних зауважень», – прокоментувала для Закарпаття онлайн к.б.н., екологиня ГО «Екосфера» Оксана Станкевич-Волосянчук.

У зв'язку з цим Секретаріат Бернської конвенції звернувся до директора Департаменту природно-заповідного фонду та біорізноманіття Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України Едгара Токара для отримання офіційної позиції влади України щодо планованого будівництва каскаду МГЕС на «заповідній» річці Тересва в Тячівському районі.

Оскільки розгляд скарги заплановано на осінь 2025 року, то європейська інституція закликає «заповідний» департамент Міндовкілля надати офіційну позицію та відповідні документи до 31 липня 2025 року.

Як повідомляло Закарпаття онлайн раніше, усього в планах харківського забудовника – каскад із щонайменше 5 мініГЕС на річці Тересва в селах Красна, Дубове, Калини, Бедевля, а у випадку «невдачі» у Калинах – розмістити в Нересниці. Таким чином, на відрізку протяжністю 24 кілометри, між селами Бедевля та Калини, річку мають намір перегородити греблями щонайменше 5 разів.

13 травня 2025 року Тячівський суд наклав арешт на землю під будівництво МГЕС в Калинах. Цьому передувало початок незаконного будівництва в руслі р. Тересва, пошкодження протипаводкової дамби та протести місцевих мешканців.

Довідка

Бернську конвенцію про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі Україна ратифікувала ще у 1996 році. Відмова від співпраці з її Постійним Комітетом стала б порушенням міжнародних зобов’язань України у сфері європейської інтеграції. Тож громадськість та екологічна спільнота сподівається, державні органи відреагують адекватно і призупинять проект до з’ясування експертами Конвенції всіх обставин щодо впливу будівництва мініГЕС на об’єкт Смарагдової мережі «Східний Свидовець» (UA0000259).

Річка Тересва є притокою Тиси. Верхів’я Тересви є іхтіологічним заказником, а вся річка – об’єктом Смарагдової мережі, де живуть і розмножується 9 видів риб і круглоротих, занесених до Червоної книги України.

У травні 2024 року у селі Калини Дубівської селищної громади відбулися знову громадські слухання, на яких мешканці виступили проти будівництва малих гідроелектростанцій на річці Тересва та подали до суду. Після цього Міндовкілля зупинило розгляд документів, поданих ТОВ «Гідроресурс-Тересва», для отримання висновків з оцінки впливу на довкілля на період розгляду справи в суді.

У жовтні 2018 року Калини на Тячівщині повністю відмовились від мініГЕС, зібравши понад 2 200 підписів та проголосувавши за підсумками громадського обговорення одностайно проти будь-якого гідробудівництва на їх річці.

У червні 2018 року Держагентство водних ресурсів заявило, що будівництво міні-ГЕС на річках призводить до порушення умов існування водних живих ресурсів. Тоді ж Держрибагентство виступило проти будівництва міні-ГЕС на річках Боржава, Тересва, Латориця, Шопурка, оскільки таке негативно вплине на навколишнє природне середовище.

У травні 2018 року голова Закарпатської ОДА Г. Москаль публічно заявив, що «жодні міні-ГЕС на Тересві Закарпаттю не потрібні» і позиція облдержадміністрації з цього питання залишається незмінною – ми виступаємо категорично проти будівництва міні-ГЕС, які створюють екологічні проблеми й наражають населені пункти на загрозу підтоплень під час паводків.

Теги: Тересва, мініГЕС, МГЕС, Калини

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати