Лісівники продовжують приховувати підтверджені супутниковими знімками нелегальні рубки у заказнику "Странзул". Що з цим робити?

Та потім Карпатський лісовий офіс знову офіційно все заперечив, намагаючись підсилити це пояснювальними записками та актами ревізій за зовсім інший період.

Урочища Странзул, Задня і Кедрин – ботанічний заказник загальнодержавного значення у межах філій «Мокрянське ЛМГ» та «Брустурянське ЛМГ» ДП «Ліси України». Тут охороняють ділянки ялинового та ялиново-ялицевого лісу віком 200–240 років, рідкісні червонокнижні види тварин і рослин, птахів.

У межах філії «Мокрянське ЛМГ» ботанічний заказник займає квартал 6 виділи 1-27, 35; квартал 29, виділи 30, 35-44; квартал 30 виділи 9-27; квартал 31 виділи 1-22; та квартал 32 виділи 4, 12, 13, 33-37 Брадульського лісництва.

За даними екологів, з 2002 по 2013 роки у заказнику велись масові рубки, якими вирубали близько 215 га або 20% його лісової площі. Тільки з 2011 по 2013 роки санітарні рубки проводилися на площі 27,7 га, було заготовлено 9966 м³ деревини.

Раніше журналісти ініціативи «Закарпаття екологічне» отримали інформацію про нелегальні рубки у державному ботанічному заказнику «Странзул» у 2016-2018 роках, на тій його частині, що у межах філії «Мокрянське ЛМГ». Дослідження зображень зі супутників PlanetScope та RapidEye підтвердили, що у кварталах 30 і 31 кварталах заказника у період з серпня 2016 по серпень 2018 року дійсно незаконно зрубали ліс.

«У ботанічному заказнику загальнодержавного значення Странзул, у частині, що у межах філії Мокрянське ЛМГ, виявлено зміну лісового покриву у період з серпня 2016 по серпень 2018, а саме у кварталах і виділах 30 (вид. 8.1, 18, 18.2) і 31 (вид. 1, 5, 8, 9), яка може свідчити про вирубку лісу у зазначеному періоді.

На знімку за серпень 2017 року (фото 2) виявлено ймовірні зміни лісового покриву в кварталах 30 та 31. Ці ділянки мають зміну кольору та структури лісового масиву порівняно зі знімком за серпень 2016 року (фото 1). Ділянка в кварталі 31 була розширена порівняно зі знімком за серпень 2017 року, що видно на знімку за серпень 2018 року (фото 3)», – коментує знімки експерт ГО «Лісові ініціативи і суспільство» Дмитро Карабчук.

За оцінками експерта площа, на якій пройшли ці рубки, – біля 4,69 га, а обсяг незаконно зрубаної деревини – близько 3-4 тис. кубометрів. За умови, якщо на 1 гектарі було 700 дерев з середнім діаметром пня 30 см, то, при розрахунку відповідно до постанови Кабміну №575 від 10.05.2022 року, розмір завданої шкоди при таких об'ємах може становити до чверті мільярда гривень, також зазначає експерт.

^{Композитний знімок Planet Basemaps, що ілюструє лісовий покрив частини території ДП «Мокрянське ЛМГ» (нині філія «Мокрянське лісомисливське господарство») з межами кварталів, де знаходиться ботанічний заказник Странзул, станом на серпень 2016 року.}

^{Лісовий покрив «Мокрянського лісового господарства» із заказником Странзул (серпень 2017), межі кварталів позначено червоним кольором, а ймовірні зміни лісового покриву - жовтим, які розташовані у кварталах 30 (48°27'11.4"N, 23°53'49.6"E) і 31 (48°27'22.4"N, 23°54'56.8"E).}

^{Лісовий покрив «Мокрянського лісового господарства» із заказником Странзул (серпень 2018), межі кварталів позначено червоним кольором, а ймовірні зміни лісового покриву - жовтим, які розташовані у кварталах 30 (48°27'11.4"N, 23°53'49.6"E) і 31 (48°27'22.4"N, 23°54'56.8"E).}

Готуючи матеріал, журналісти письмово зверталися до лісівників, запитуючи документи, видані на рубки у заказнику після 2015 року. Лісівники запевняли, що ніякі рубки не проводили.

Після зауважень журналістів, що рубки доводять зображення зі супутників PlanetScope та RapidEye, їх наявність підтвердили колишній директор ДП «Мокрянське ЛМГ» (попередник філії ДП «Ліси України» – ред.) з 2011 по 2020 роках Володимир Куцин та т.в.о. директора філії «Мокрянське ЛМГ» Юрій Костяк. «Кажуть, що були збоку рубки (збоку від заказника – ред.) і таким чином були перенесені границі, то треба бути на місці і дивитись. Але зараз зима. Я не знаю, як то будуть перевіряти», – прокоментував Костяк журналістам.

«Там буде більше (площі рубок – ред.). У 32 кварталі буде десь двадцять гектарів, у 30-му, я не пам’ятаю точно, ті п’ять, які ви знайшли… По електронних картах, із супутників все видно, де перерубано. То тільки треба довго сидіти і шукати, але це все можна знайти. Але тепер зима, там сніг і, мабуть, ніхто не прийде… – прокоментував Володимир Куцин і додав, що інформацію про рубки його колеги приховали. – Виявилось, на скільки мені стало відомо, вже у 2020 році, коли таксатори проводили лісовпорядкування. Але то тихенько так «замкли» (приховали – ред.), що ніхто нічого не знав. І лише десь півтора роки тому ми вже почали самі дивитися, де була та рубка. Вона дійсно там є.»

Після виходу матеріалу журналісти надіслали лісівникам ще один запит із проханням прокоментувати підтверджені експертами факти нелегальних рубок, але отримали чергове заперечення від Карпатського лісового офісу. Також до відповіді додали пояснювальні записки з Брадульського лісництва філії «Мокрянське ЛМГ» та акти планових і контрольних перевірок за 2023-2024 роки, підписані директорами філії Миколою Кубинцем та Валерієм Мургою, а також т.в.о. директора Юрієм Костяком.

Згідно з цими актами, лісопорушень за ревізійний період виявлено не було. Що, по суті, так, тому що перевіряли 2023-2024 роки. Але що, також, є маніпуляцією з боку лісівників у намаганні позбавитися відповідальності за доведений за допомогою супутникових знімків екозлочин у заказнику «Странзул», скоєний у 2016-2018 роках. Лісничим Брадульського лісництва на той час був Микола Кубинець, а керівником Закарпатського ОУЛМГ (попередник Карпатського лісового офісу – ред.) – Валерій Мурга.

Сьогодні Мурга претендує на посаду начальника Брустурянського надлісництва, яке мають утворити шляхом об’єднання філій «Мокрянське ЛМГ» та «Брустурянське ЛМГ». Оскільки, згідно з даними аналітичної системи YouControl, обидві філії ще не ліквідовані, журналісти надіслали запит до ДП «Ліси України» щодо дати процесу утворення надлісництва та призначення керівника нового лісового підприємства. 

Та чи є вплив на брехню лісівників-посадовців та, хоча б, мінімальна можливість притягнути їх до відповідальності і захистити заповідні ліси від подальших незаконних рубок?

Сподіватись на об’єктивні досудове розслідування правоохоронців у справах про незаконні рубки з мільйонними збитками або внутрішні службові розслідування багаторічних зловживань із санітарними рубками та заниженням якості ділової деревини, як показали роки, немає сенсу. Тому мокрянські лісівники не бояться рубати навіть у пралісах.

Допомогти повернути лісозаготівлю у філії «Мокрянське ЛМГ» могла б Держекоінспекція, якби хотіла. Згідно із відповіддю від ДЕІ у Закарпатській області, протягом 2015-2021 років (запитуваний період був з 2016 до 2024 роки – ред.) державні інспектори провели у лісництвах філії сім перевірок – чотири планові і три позапланові. Але жодну, як свідчать дані про квартали і виділи, у заказнику «Странзул».

Загалом за вказаний період фахівці ДЕІ виявили порушень природоохоронного законодавства, у тому числі незаконну порубку дерев, на суму майже 1 млн гривень, склали 137 протоколів, вписали 22,7 тис гривень штрафів та у 2021 році передали до Закарпатської обласної прокуратури матеріали щодо рубок лісів І-ІV категорії стану у високогірних лісах Карпатського регіону.

Враховуючи суми завданих збитків від екопорушень у підтверджених випадках, а, як свідчать викриття природоохоронців і журналістів загалом у лісовому господарстві їх є набагато більше, розміри накладених Держекоінспекцією штрафів є замалими, щоб бути запобіжним інструментом у протидії лісовим злочинам за умов, коли правоохоронні органи, як Національна поліція так і прокуратура, ефективно у цьому напрямку не працюють.

На доброчесність роботи прокурорів відділу Спеціалізованої екологічної прокуратури при Закарпатській обласній прокуратурі громадськість теж не може покладатись. Зокрема, нещодавно правоохоронці вивели з-під кримінальної відповідальності ТОВ «Вітропарки», на замовлення якого у заказнику місцевого значення «Привододільний», що у межах філії «Свалявське ЛГ» ДП «Ліси України», незаконно зрубали дерева і проклали дорогу, чим завдали природі збитки на понад 2 млн гривень. 

Ще одним інструментом, який змушує лісівників триматись рамок законності при веденні лісового господарства, може бути лісова сертифікація – сертифікація системи ведення лісового господарства, яка підтверджує, що лісове господарство у сертифікованому підприємстві ведеться у спосіб, що зберігає біорізноманіття та приносить користь життю місцевих жителів та працівників, забезпечуючи при цьому його економічну життєздатність.

Лісова сертифікація в Україні є добровільною і потребує додаткових організаційних, інституційних та фінансових зусиль лісогосподарського підприємства. Наявність сертифікату дає можливість підприємствам постачати свою продукцію на світові ринки, а тому це бажаний інструмент для лісогосподарських підприємств, які або самі експортують пиломатеріали, або якщо їх експортують підприємці, які постійно купують від них ліс (в Україні діє мораторій на експорт лісу-кругляка – ред.)

Філії ДП «Ліси України», у тому числі «Мокрянське ЛМГ», сертифіковані за схемою FSC і є тримачами сертифікату.

У 2018 році ДП «Мокрянське ЛМГ» (попередник філії – ред.) вже позбавляли сертифікату за невідповідність принципам і критеріям лісової сертифікації. У 2023 році сертифікат отримала вже філія. Порушення практики ведення лісового господарства одразу до кількох принципів і критеріїв, чим є, наприклад, рубка у пралісах чи природно-заповідному фонді, може стати підставою для органу сертифікації підняти невідповідності згаданим принципам і критеріям та, у випадку, якщо вимоги по їх усуненню не будуть виконані протягом 3-х місяців, то дія сертифікату може бути зупинена.

«Органом сертифікації буде піднята невідповідність тим принципам і критеріям, які були порушені цією рубкою. Заготівля деревини у заказнику демонструє невідповідність практики ведення лісового господарства одразу до кількох принципів і критеріїв. Протягом 3-х місяців філія змушена буде виконати ряд вимог аудиторів, які будуть чітко прописані. Якщо ці вимоги не будуть виконані, то дія сертифікату буде зупинена», – коментує процедуру екологиня ГО «Екосфера», к.б.н., доцентка УжНУ Оксана Станкевич-Волосянчук.

Теги: рубки, заказник, Странзул

7 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати