Нересницька громада на Тячівщині не допустила незаконні повторні "владні" слухання по знищенню Тересви ГЕСами (ФОТО)

У суботу, 17 лютого, в селі Нересниця, що на Тячівщині, місцева влада намагалася провести анонсовані так звані "громадські слухання" для обговорення будівництва двох міні-ГЕС. Хоча ще в травні 2022 року громада вже чітко висловилась проти, прийнявши на відповідних слуханнях рішення про непогодження цього небезпечного для довкілля проєкту.

Тобто, не зважаючи на активну позицію та "антиГЕСівське" рішення громади, голова Нересницької сільської ради, колишній активний член "Партії регіонів" Василь Гасинець, під час війни та зловживаючи владою, намагався знову протягнути бізнес-проєкт нардепів-втікачів з проросійської партії "ОПЗЖ" Льовочкіних. Фактично в такий 'шахрайський" спосіб з новими слуханнями влада хотіла підмінити результати попередніх на потрібні забудовнику.

Щоб легітимізувати ці "слухання", влада із забудовником організувала приїзд в сільський Будинок культури "групи підтримки" з невідомих людей з інших сіл, розмістивши їх завчасно в залі. Ці "аноніми" відмовилися реєструватись та повідомляти причину свого приїзду ймовірно після того, як побачили, скільки жителів громади прийшли висловитися проти спорудження на річці Тересва ГЕС.

Натомість, щоб не допустити проведення цих "псевдослухань", зібралось близько 200 жителів, які чітко виступили проти їх проведення. Мотивували це тим, що обговорення даної містобудівної документації вже відбулося на громадських слуханнях 18 травня 2022 року, де було ухвалено рішення не підтримувати погодження даної документації. Тому дане питання громадою вичерпане і розглядатися повторно не може.

Запрошені громадою адвокатка Наталія Майстренко та екологиня Оксана Станкевич-Волосянчук також зазначили, що дані "слухання" були скликані незаконно, без правових на це підстав, не в порядку та у спосіб, визначені законодавством. Тому будь-які рішення, ухвалені на цьому заході, також стали би незаконними.

Жителі скандували представникам "ГЕСівських" забудовників "Банду – геть!" та вимагали від голови села, щоби той публічно повідомив свою позицію – він підтримує це будівництво, чи ні. На що Василь Гасинець відповідь не дав, вочевидь намагаючись уникнути гнівної реакції селян і водночас задля збереження хороших відносин із забудовником.

Представники забудовника намагалися маніпулювати інформацією, зокрема, що вони можуть впливати на розподіл електроенергії для громади, виробленої на МГЕС, що, вочевидь, суперечить законодавству. Опісля того, як вони не змогли аргументувано відповісти на питання присутніх, під обурливі вигуки жителів села поспішно покинули залу.

Також опублікував своє відеозвернення до місцевої влади військовослужбовець, житель Нересниці Михайло Корсак, який наразі перебуває на південному фронті. Він закликав владу "думати нарешті не кишенями, а мізками", щоби зберегти природу, річку Тересва, а не інтереси проросійських депутатів Льовочкіних, які втекли закордон.

Як раніше з'ясували журналісти проєкту "ПравдаЄ", один з бенефіціарів фірми забудовника ТОВ "ТОМАР" – харків’янин Андрій Босий був серед засновників ТОВ "Енергія Карпат", що належить київському бізнесмену Ігорю Тинному та депутатам-втікачам з партії Медведчука "ОПЗЖ" Сергію та Юлії Льовочкіним, і у власності якого преребуває Білинська МГЕС на потоці Ільмин на Рахівщині.

Зі слів мешканців Нересницької громади, інтереси забудовників "лобіює" сільський голова Василь Гасинець разом з підконтрольними депутатами та секретарем ради Марією Русин. Керує громадою він вже понад 20 років, а під час злочинного режиму В.Януковича був ще й активним членом "Партії регіонів". Перед попередніми слуханнями забудовник намагався "купити" громаду обіцянками по 1 млн грн за 2 мініГЕС, а в жовтні 2021 року надіслав лист-подяку цьому ж голові села.

Як раніше повідомляло Закарпаття онлайн з посиланням на інформацію ГО "Екосфера", річка Тересва є однією з найцінніших для природи річок Закарпаття, об’єктом Смарагдової мережі, іхтіологічним заказником місцевого значення. За визнанням фахівців, які її досліджували, Тересва є автентичною за своєю  морфологією, гідрологічним  режимом,  динамікою, складом  водних тварин  та  рослин,  характером  прибережних  біотопів  і  слугує  еталоном незайманих гірських річкових екосистем Європи. Тут живе 24 види круглоротих і риб, 9 з яких занесені до Червоної книги України, зокрема лосось дунайський, харіус європейський, ялець-андруга, марени звичайна та дністровсько-дунайська. Підпірні греблі, які зводять при будівництві МГЕС і які перегороджують собою річку, можуть завдати непоправної шкоди біорізноманіттю річки і змінити її гідрологічний режим назавжди.

Люди пам’ятають також гіркий досвід функціонування міні-гідроелектростанції у селі Нижній Бистрий на Хустщині, гребля якої під час льодоходу мало не призвела до екологічної катастрофи й затоплення кількох сіл. Тож споруди на гірських річках несуть не лише очевидні загрози для екології, проблеми з питною водою, а й наражають село на ризик підтоплення й можуть погіршити наслідки природних катаклізмів. У 2017 та 2018 роках "заповідну" річку Тересву вже хотіли забудувати гідроелектростанціями, але в межах інших сіл – Біловарців, Бедевлі та Калин, де люди висловились також проти, а їх боротьбу підтримало тодішнє керівництво Закарпатської ОДА в особі Геннадія Москаля.

Крім того, напочатку 2022 року мешканці села Нересниця, що на Тячівщині, вже постраждали від паводку. Річка Тересва забрала частину дамби й берега, що відкрило їй шлях на обійстя людей. Місцеві стурбовані, бо роботи по відновленню не проводили, а це означає, що коли велика вода прийде знову, то наслідки будуть гірші.

Нещодавно черговий паводок "накрив" село Терново, що неподалік Нересниці, внаслідок інтенсивних дощів та прориву дамби на р. Тересва. Знову були затоплені численні домогосподарства та пошкоджено майно жителів.

Теги: Нересниця, слухання, псевдослухання, міні-ГЕС, Тинний, Льовочкін, Гасинець

8 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати