Харківська фірма купує громаду Нересниці по 1 млн грн за 2 мініГЕС, що вбиватимуть Тересву (ДОКУМЕНТ)

Про наміри екологічного вбивства річки Тересва на Тячівщині стало відомо з офіційного сайту громади села Нересниця, яке розташоване поруч з дорогою Тячів-Усть-Чорна та за 22 кілометри від м. Тячів.

Про це повідомляє громадський правозахисник Віталій Грегор

Так, 11 жовтня, на офіційному сайті Нересницької сільської ради було опубліковано адресований сільському голові Гасинцю В. І лист ТОВ "Томарт", яке зараєрестроване в м. Харків. Дане товариство висловлює сільському  голові подяку за наданий дозвіл на розробку детального плану двох земельних ділянок під будівництво двох мінігідроелектростанцій на річці Тересва.

В якості "подарунку" харківська фірма пропонує після підписання договору оренди землі та отримання позитивного висновку з ОВД надати громаді по 1 000 000 грн за кожну міні-ГЕС. 

Це при тому, що статутний капітал "інвесторів" сктановить всього 100 грн., що водночас ставить під сумнів спроможність виконати навіть ці обіцяні фінансові "компенсатори".

Наразі невідомо, чи проводились громадські  слухання з приводу даного питання, загальні  збори громади тощо, чи передбачено таке гідробудівництво генпланом села та чи узгоджується воно із регіональною містобудівною документацією.

Однак, враховуючи негативний досвід з побудованої в 2014 році міні-ГЕС в с. Нижній Бистрий на сусідній Хустщині, про що свідчить і те болото, в яке цьогоріч перетворилась річка Ріка (на головному фото), можна стверджувати про очевидну екологічну шкоду, яку приносять подібні проєкти. Чи знають про це жителі Нересницької громади, наразі не відомо. Як невідомою наразі є і їх позиція щодо такого екологічно небезпечного будівництва.

Редакція також збирає інформацію щодо осіб, які реально стоять за вказаними забудовниками, про що повідомить згодом. Попередньо все вказує на те, що за даним будівництвом можуть стояти представники одного з закарпатських "кланів", як і у випадку з подібними проєктами в сусідніх селах.

Слід нагадати громадськості, що річка Тересва входить до територій особливого природоохоронного інтересу - Смарагдової мережі Європи. Повний перелік об’єктів «Смарагдової мережі» в межах України затвердили  в листопаді 2016 року Постійним комітетом Бернської конвенції в Страсбурзі (Франція), який включає 271 територію. В цьому ж році сюди було внесено й річку Тересва з її притоками. 

Відтак, в силу приписів міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, це є частиною національного законодавства України. Затвердження списку територій України, які увійшли до Смарагдової мережі, свідчить проте, що вони і на національному рівні отримали статус територій особливого природоохоронного призначення.

Відповідно до ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя, а ст. 16  визначає, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави. Відповідно до ст. 50 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" екологічна безпека є такий стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров'я людей.

З огляду на очевидні екологічні загрози, з метою попередження погіршення екологічної обстановки в регіоні громадськість Закарпаття публічно звертається до Спеціалізованої екологічної прокуратури з проханням вжити заходи щодо перевірки законності наданих Нересницькою сільською радою дозволів на розробку детальних планів під будівництво міні-ГЕС на р. Тересва та щодо недопущення реалізації згубних для навколишнього середовища проєктів.

Окрім того, у пропозиціях, сформульованих у листі, вбачаються нові методи прихованого підкупу.

Як раніше повідомляло Закарпаття онлайн, восени 2018 року проти будівництва каскаду малих гідроелектростанцій виступили жителі сусідніх сіл Тячівщини – Бедевлі та Калин. Підтримали тоді селян і жителі інших сіл долини Тересви, а також Громадська рада при Тячівській райдержадміністрації, закарпатські природоохоронці і активісти, а також Закарпатська обласна державна адміністрація.

Держрибагентство також виступає проти будівництва міні-ГЕС на Закарпатті. І мотивує це тим, що будівництво міні-ГЕС на річках Боржава, Тересва, Латориця, Шопурка негативно вплине на навколишнє природне середовище, що в свою чергу призведе до зниження його рибопродуктивності, погіршення видового складу іхтіофауни та виснаження рибних запасів, у тому числі рідкісних, зникаючих, занесених до Червоної книги України риб.

Теги: мініГЕС, Нересниця, Тересва

6 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати