Організаторами виступили Інститут суспільних наук Словацької академії наук (Кошіце, Словаччина), Факультет гуманітарних наук Університет Матея Бели в Банській Бистриці (Словаччина), Інститут історії НАН України, Центр досліджень визвольного руху (Львів), Державний архів Закарпатської області, Інститут політології Університету в Зеленій Гурі (Польща).
У конференції взяло участь 28 науковців із Словаччини, України, Польщі та Чехії.
Під час конференції учасники обговорювали діяльність УПА як своєрідного феномену в історії Центрально-Східної Європи, її вплив на ситуацію в сусідніх з Україною Польщі та Чехословаччині. Велику частину програми зайняло обговорення пропагандистських та інформаційних кампаній українського підпілля, зокрема закордонних рейдів УПА. Розглядалися військові та інформаційні контрзаходи радянської, польської та чехословацької влади в протистоянні українському визвольному рухові.
Як зазначив один із учасників конференції к.і.н., співробітник Українського інституту національної пам'яті, Володимир В'ЯТРОВИЧ (автор монографії «Рейди УПА теренами Чехословаччини» (Літопис УПА, 2001) та кандидатської дисертації „Закордонні рейди УПА в контексті реалізації антитоталітарної національно-демократичної революції народів Центрально-Східної Європи"(2004 р.):
«Високий рівень наукової дискусії однозначно сприяв глибиннішому розумінню ролі та місця УПА в українській та світовій історії, і якісно вирізнявся від гострополітичної та емоційної полеміки, що зараз заполонила український інформаційний простір».
Закордонні рейди УПА — військово-пропагандистські акціяї, що мали за мету створити спільний антирадянський фронт народів Центральної-Східної Європи. Проводилися на території Польщі, Чехословаччини та Румунії протягом 1945-1949 років. В 1947 році рейдуючим групам вдалося прорватися до американської зони окупації Німеччини. Рейди розірвали інформаційну блокаду довкола українського визвольного руху, влаштовану радянським режимом: інформація про УПА потрапила на перші шпальти провідних світових газет. Таким чином, вперше було привідкрито сумнозвісну «залізну завісу».
Юрій 2008-06-13 / 10:29:00
Я назвав тільки цю монографію тому, що вона видана у Словаччині, а подія також пройшла у Словаччині. Якби почати називати всі матеріали про злодіяння... А послухати розповіді ще живих... Жах!
Петро 2008-06-13 / 10:02:00
Забули не тiльки одну а багато монографiй i книг.Одна з них" Безбатченки”, яка вийшла у Львові у 1972 році, видавництво “Каменяр”,автор Дмитро Клим.
Цi рейди лишили по собi багато могил безвиних людей.Чи не тому до украiнцiв таке вiдношеня у наших сусiдiв.
Юрій 2008-06-13 / 09:03:00
Забули про ще одну монографію: Bohus Chnoupek, "Banderovcі", Bratіslava, 1989.