У цей день чоловік поїхав на роботу та дізнавшись про повномасштабне вторгнення повернувся додому, допоміг дружині та двом маленьким дітям зробити запаси необхідних продуктів і вирушив до військкомату. У 2004-2005 роках Володимир проходив строкову службу у Держприкордонслужбі і ось уже вдруге повернувся до лав прикордонників.
«Моїм колегам з лікарні не давали повістки, але я прийняв рішення і пішов добровольцем. Спочатку були тривожні думки та переживання за сім’ю, але водночас ми усі розуміли, що це - обов’язок кожного. Наш підрозділ пройшов дуже добре навчання і злагодження, кожен знав, що потрібно робити», - розповідає прикордонник.
Близько трьох місяців прикордонники разом із Силами оборони тримали оборону на українсько-білоруському кордоні. Після вигнання ворога з цих територій, вирушили на Слов’янський напрямок.
Через постійні атаки ворога евакуаційна група медиків-прикордонників за домовленістю евакуйовувала та надавала допомогу і тяжко пораненим із підрозділів ЗСУ. Під постійними обстрілами, не маючи жодного страху, бригада медиків, в якій був Володимир, врятувала життя близько сорока пораненим.
«Найбільше запам’ятався випадок, коли ми під час евакуації чотири рази робили реанімацію серця пораненому. Відстань у п’ятдесят кілометрів ми здолали за пів години та доставили бійця у шпиталь Краматорська. Наш водій тоді гальмами не користувався. На жаль, вже у шпиталі життя бійця обірвалось…», - із сумом пригадує медик.
Нині підрозділ Володимира повернувся зі сходу на ротацію. Зі щирими обіймами прикордонника зустріли дружина Анна, рідні та друзі. А найбільше на батька чекали його маленькі синочки - 5-річний Михайлик та 2-річний Ілля. Прикордонник не має жодних сумнівів, що поїде знову на передову. Адже знає, що там він дуже потрібен побратимам.
За особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, бездоганне служіння Українському народові, вірність Військовій присязі Указом Президента України старшого солдата Володимира Вудмаску нагороджено медаллю «За врятоване життя».