422 підприємства прийняли рішення про перенесення свого бізнесу на Закарпаття, 364 із них уже працюють, насамперед це ІТ, малий та середній бізнес, хоча є і релоковані підприємства, на яких понад 1000 працівників.
Щодо надходжень до місцевих та державного бюджетів, то на Закарпатті зараз приріст, якого не було і до війни, скажімо, на 35% більше надійшло до місцевих бюджетів і на 20% до державного.
Те, що в області не вводилася комендантська година, допомогло зберегти туристичну галузь.
Ближчим часом планують задіяти ситуаційно-аналітичний центр для детального аналізу стану справ у кожній громаді, створюється банк землі, з якого за спрощеним механізмом будуть виділятися території під інвестиційні проєкти, особлива увага приділяється інвестиційним паркам, аграрному виробництву, ІТ- кластеру, прозорій роботі ринку деревини, виходу закарпатської продукції на ринки західних країн. Науковці готуються до масштабного, із залученням близько 5 тисяч респондентів, соціологічного опитування за підтримки Міжнародної організації з міграції.
Серед проблем називали нестачу житла для вимушених переселенців, брак кваліфікованих працівників, насамперед робітничих спеціальностей, зокрема, доводиться навіть залучати людей з інших областей, які приїздять на роботу вахтовим методом. Потрібна також суттєва переорієнтація підготовки і професійно-технічних кадрів, і студентів вишів.
До попереднього 2022-08-10 / 21:11:11
Як саме молодь може стати знаючою і толковою як не участю в роботі ?
Чи всі ті «толкові» такими народилися ?!
От уже совєцька психологія
РУХ-інфо 2022-08-10 / 14:56:33
Сумно бо на світлинах обличчя можновладців - не знаючих і молодимх не вміючих. На такі наради звичайно треба запрошувати толкових економістів, які б володіли реальни цифрами з інфраструктурного потенціалу області, педставників фонду держмайна - що кому продали із пром. обєктів і як вони використовуються. Взагалі до цих питань треба підходити з позиції розбудови і відтворення стратегіно важливих підприємств, які б реаль працювали б на обороноздатеність.