Міжнародний дитячий центр "Артек"
— Особливість цього фестивалю, — говорить член жюрі, заслужений артист України Василь Ілащук, — в тому, що діти спілкуються між собою тільки українською мовою. До російськомовного Криму вони привезли українські пісні і поезію, показали все багатство і розмаїтість української національної культури. Таке спілкування йде на користь і дітям, що проживають в Україні, і тим, хто зберігає традиції свого народу за кордоном.
На найстародавніших музичних інструментах — сопілках — грають брати Мирон і Омелян Фіцак з польського Перемишля. Справжнє змагання на звання кращих бандуристів влаштували юні артисти з села Комсомольське в Харківській області (ансамбль “Весняночка”), з Польщі (ансамбль “Перемишль”) і естонського міста Палдіскі (ансамбль “Троїсті музики”). Виявилося, що і запальний гопак уміють танцювати не тільки в Ужгороді (показовий ансамбль народного танцю “Джерельце Карпат”), але і в Казахстані (хореографічний колектив “Забава”, р. Сатпаєв) і в Карелії (ансамбль “Українські ластівки”, м. Петрозаводськ).
Артеківці відбили долоні, аплодуючи юним солістам, виконавцям української пісні Поліні Бібі і Аліні Клименко зі столиці Казахстану Астани, Альоші Захарчуку і Регіні Бедункевич з білоруського міста Брест, Насті Ждановій з російського Воронежа. Ансамбль народної пісні “Горлиця” з Москви разчулив навіть членів журі. В усякому разі Ніна Матвієнко не намагалася стримати сліз радості, коли почула народну пісню, яку співала в селі на Житомирщині ще її бабуся.
Організатори фестивалю постаралися, щоб ніхто з учасників свята не залишився без нагород. Десять днів кримського тепла і артеківського братерства вже стали подарунком для них, а ще — численні призи від організаторів і спонсорів.
Рабочая газета
01 вересня 2006р.
Теги: