Домінантою експозиції буде різдвяна світлиця. За народною традицією, її починали готувати задовго до свята: білили, усі непотрібні речі виносили, мили й витирали образи, лавки, скрині. Господарі («газдове») порались на обійсті, а господині разом з дітьми готувались до Святої Вечері. Готувалися різні пісні страви.
Найважливішою та найвідповідальнішою справою господині хати було випікання обрядового хліба – «керечуна», «крачуна». Його випікали із пшеничної або житньої муки. Він мав особливе місце на столі й в обрядовості загалом.
Під час різдвяних свят особливого значення мало обрядове використання вівсяного чи житнього снопа («діда», «дідуха»). У багатьох селах розтрясували солому по хаті. Різдвяні колядування та щедрування («вінчованя») супроводжувались різноманітною атрибутикою: зірками («звіздами»), вертепами («бетлегемами»). Свою специфіку мав одяг колядників.
Доповненням до виставки будуть народні ікони на металі з селища Королево Виноградівського району. Вони датуються 1940-ми роками та представляють свята річного календарного циклу. Окрему експозицію складуть світлини початку 1920-х років Флоріана Заплетала – чеського військового, історика культури та журналіста, радника губернатора Підкарпатської Русі Григорія Жатковича. Світлини були передані до колекції музею академіком Миколою Мушинкою. Значну частку колекції складають світлини із зображенням сакральної архітектури – дерев’яних церков Закарпаття.