Ужгородський замок: В обіймах двох Ужів

Палац стоїть на Замковій горі, яку колись оточувало кільце з двох річок-змій – Ужа та Малого Ужа. У 20-х роках Малого Ужа “закували” у трубу (тепер над ним вулиця Підградська), а більшенький і досі дурить туристів мирною назвою. У паводки з плиткого потічка він перетворюється на бурхливий потік і навіть підтоплює нижнє місто. Втім, попри яскраву “зовнішність” та багатий “внутрішній світ” (фонди Закарпатського краєзнавчого музею, який мешкає під цим давнім склепінням, налічують 110 тисяч одиниць), Унґвар залишається для України бідною Попелюшкою,
яка ніяк не перетвориться на принцесу.

Правда, першого серпня Кабінет Міністрів України виділив на це перетворення три мільйони сто вісімдесят тисяч гривень, які мають піти на ремонт його аварійної північно-західної вежі, але вчинив як заправська фея. Мовляв, потанцюй на балу до дванадцятої – і назад, у злидні, до роботи. Працює закарпатська Попелюшка все вправніше, ще вісім-десять років тому вона заробляла на туристах 30 тис. грн., а тепер понад 200. У 1992-1993 роках обслуговувала 20-25 тисяч відвідувачів, а цього – близько 80-ти. Та за період повної байдужості феї бідака відчутно обносилася.

- У башті розміститься постійна експозиція, зокрема відділу археології, - розповіла старший науковий працівник музею Галина Титаренко. - Ми маємо, зокрема, такі унікальні експонати, як скам’янілий скелет риби-тунця, якому близько 46 млн. років. Та після ремонту потрібно насамперед провести опалення. Крім чотирьох залів релігійної експозиції його немає ніде, а у палаці понад 40 приміщень. Взимку він перетворюється на величезну морозильну камеру розміром близько 200 га. Через це ми навіть не можемо співпрацювати зі школами. У вересні учні до нас ще приходять, у жовтні – у залах вже холодрига.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати