Закарпаття у президентській фракції «Слуга народу» у Верховній Раді представляють чотири народні депутати – мажоритарник від 70 округу Михайло Лаба, Анатолій Костюх, Андрій Жупанин та «нардеп-тамада» Ігор Кривошеєв.
Саме останній очолив осередок партії в області. Хоча рекламуються всі разом. У серпні місцеві журналісти помітили пропущену кому на їхніх рекламних бордах, після чого розділовий знак на кожному банері доклеювався вручну.
Фото зі сторінки Ігоря Кривошеєва у Facebook
Список «Слуги народу» до обласної ради очолив чинний голова Закарпатської ОДА Олексій Петров. Як кандидата його представили 31 серпня на з’їзді партії у Києві.
Петров став головою ОДА в кінці квітня 2020 року. Варто зазначити, що після призначення колишній працівник СБУ, про якого не було жодної інформації у публічних джерелах, різко включився у публічну політику. Щотижня він влаштовує поїздки Закарпаттям, бігові марафони та прибирання сміття всією родиною. Це виглядає як передвиборчий піар і не вирішує проблеми зі сміттям комплексно.
На з’їзді партії в Києві також представили кандидата на посаду міського голови Ужгорода – Віктора Щадея. Серед імовірних кандидатур від СН був ще лікар-інфекціоніст Віктор Петров, який, у підсумку, представляє «Команду Андрія Балоги». Він не має політичного досвіду, однак відомий в Ужгороді.
Щадей на торішніх виборах до Верховної Ради відмовився від балотування і підтримав кандидатуру Роберта Горвата (чинний депутат-мажоритарник від 68-го округу, який входить до групи «Довіра»). Тож прогнозованою була аналогічна підтримка Горватом Щадея вже на виборах на посаду Ужгородського міського голови. Як показує практика, не можна ефективно працювати на окрузі при слабкому контакті з органами місцевого самоврядування. З Богданом Андріївим (чинний міський голова Ужгорода) такого контакту ніколи не було. Тож сюрпризом стало повідомлення про те, що Щадей йде на вибори під брендом провладної партії. Можна припустити, що він і надалі залишиться наближеною людиною Роберта Горвата.
Фото зі сторінки Роберта Горвата
Парадокс у тому, що Щадей – діючий депутат Ужгородської міської ради від партії Батьківщина. Однак він не виключення у довгому переліку перебіжчиків. Діючий мер Ужгорода, Богдан Андріїв прийшов на посаду від партії «Відродження», а нині балотується від «Батьківщини». Частина команди «Відродження» піде на вибори під політичним брендом «Батьківщини». Більшість цих висуванців належать до сфери впливу відомого на Закарпатті Михайла Ланя (екснардеп, який має дуже суперечливу репутацію. Є чимало публікацій у ЗМІ, де Ланя називають «кримінальним авторитетом» на прізвисько «Блюк» та навіть стверджують про одну чи кілька судимостей. Прізвище Ланя фігурувало у відомій на всю країну історії з вуличною перестрілкою в Мукачевому у 2015-му). Комусь це може виглядати «зрадою», оскільки «Батьківщина» позиціонує себе патріотично налаштованою політсилою, а «Відродження» – це люди, причетні до колишньої «Партії регіонів». Однак на місцевому рівні не йдеться про ідеологію. Це суто питання домовленостей, ресурсів на вибори та розподілу впливу.
Повертаючись до виборів мера, то і для чинного голови Богдана Андріїва, і для претендента Віктора Щадея, політичний бренд не відіграє вирішальної ролі. Як політики місцевого рівня вони давно сформували власний образ.
Безсумнівний провал каденції Андріїва – децентралізація. Ужгород – чи не єдиний обласний центр України, з яким не захотіли об’єднуватися довколишні села. І це при тому, що сміття з Ужгорода вивозиться у Баранинську ОТГ, а вода поступає до міста з Холмківської ОТГ. Таке відчуття, що діючий мер зосередився тільки на ремонті у центральній частині міста – на площі Шандора Петефі, який кожен рік обіцяє закінчити. На своїх передвиборчих бордах він показує завершений ремонт площі, що вводить електорат в оману, оскільки роботи ще тривають. Жодного слова про нові проекти та перспективи розширення міста.
За даними Шостого всеукраїнського муніципального опитування (група «Рейтинг» на замовлення Центру аналізу та соціологічних досліджень Міжнародного республіканського інституту, лютий 2020-го), 27% ужгородців швидше або цілком схвалюють діяльність міського голови Ужгорода, а 55% швидше чи повністю не схвалюють. Це один із найнижчих показників схвалення серед обласних центрів. 45% висловилися за те, що міському голові потрібно дати можливість допрацювати свій термін і замінити на іншого в результаті виборів. Тож під час другого туру прийдешніх виборів, якщо Андріїв увійде до нього, голосування «проти» може зіграти вирішальну роль. Саме тоді вирішального значення набуде антирейтинг.
Остаточно невідомо, чи піде на вибори Сергій Ратушняк (двічі міський голова Ужгорода 1994-1998, 2006-2010). Перелічувати всі скандали і фактично кримінальні історії, де фігурував Ратушняк, буде дуже довго. Варто лише зазначити, що повідомлень про засудження ексмера так і не прийшло. При цьому Ратушняк зберігає в обласному центрі певний рейтинг. На попередніх виборах 2015 року він вийшов із Андріївим у другий тур. Тоді Андріїв був новим кандидатом та критикував попередників. Від його імені роздавали 500 грн за голос. Це й зіграло вагому роль у його перемозі.
В Ужгороді буде серйозна боротьба не тільки за посаду мера, а й за 38 крісел в раді. На них претендує ціла купа нових локальних партій, чимало з яких мають усі шанси набрати більше 5% і завести в міську раду кілька представників. Ось лише деякі з них:
«Рідний Дім» Олександра Білака. Почав рекламуватися ще до офіційного висування. 1 вересня відвідав ромську школу і під виглядом благодійної допомоги подарував учням канцелярське обладнання та портфелі.
Фото зі сторінки у Facebook Eleonora Lola
Білак до січня 2020 року був заступником мера Андріїва. Він впізнаваний в Ужгороді і має усі шанси завести кількох своїх депутатів у міську раду.
«Команда Андрія Балоги». Позиціонують себе, як «молода команда», яка зробила Мукачево успішним і хоче мультиплікувати успіх на все Закарпаття. В Ужгороді на бордах від команди найчастіше можна побачити лікаря Віктора Петрова. Тож можна припустити, що він ітиме у мери міста.
«Рідне Закарпаття». Локальний гравець та нова партія, яку заснували чотири народні депутати-мажоритарники Роберт Горват, Валерій Лунченко, Василь Петьовка та Владіслав Поляк. Усі перемогли, відповідно, у чотирьох округах на Закарпатті, а це більша частина області. За ними залишилися працювати штаби. Петьовка зосереджений на Тячеві, Рахові, Мукачеві. Лунченко – має велику підтримку у Хусті, Поляк – у Виноградові, Горват – в Ужгороді.
Усі четверо входять до групи «Довіра» у Верховній Раді. Одним із неформальних керівників групи є міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Депутати часто підтримують рішення монобільшості у парламенті, але на місцеві вибори пішли самостійно. Партія ще офіційно не висувала кандидатів, але до неї приєдналися інші відомі політики. Серед таких Володимир Чубірко (колишній депутат, а згодом голова Закарпатської обласної ради у 2014-2015 роках), Антон Громовий (у 2011 році працював із колишнім головою ОДА Олександром Ледидою, а в 2016-му очолив Закарпатську обласну організацію «Наш край»), Мирослав Білецький (у 2015 році став депутатом Закарпатської обласної ради та був претендентом на посаду голови облради від «Солідарності»).
Кандидата на посаду Ужгородського міського голови рівнозначного Щадею, вони, скоріш за все, знайти не зможуть. Тож зосередять усі сили, аби отримати якнайбільше представництво у міській раді. Якщо їм вдасться не вступити в конфлікт між собою під час розподілу квот у політичній силі – то шанси завести своїх людей у міську раду досить високі.
1 вересня на з’їзді партії «Європейська солідарність» головою Закарпатської обласної організації та кандидаткою на посаду голови обласної ради було висунуто чинну нардепку та колишню віцепрем’єрку з питань євроінтеграції Іванну Климпуш-Цинцадзе.
Ще один представник команди «Європейської Солідарності» на Закарпатті –колишній заступник Геннадія Москаля, а згодом виконувач обов’язків голови ОДА Ярослав Галас. До команди також увійшов колишній директор департаменту економічного розвитку обладміністрації Денис Ман (на вибори в обласну раду у 2015 році пройшов від «БПП «Солідарність» та Ігор Тодоров – профессор Ужгородського національного університету, переселенець з окупованого Донбасу.
Несподіванка цьогорічних місцевих перегонів в Ужгороді – партія «Самопоміч», яку очолив Ігор Шинкарюк. Це колишній заступник чинного голови ОДА Олексія Петрова. У травні Петров зняв Шинкарюка з посади керуючого штабу з ліквідації надзвичайної ситуації на Закарпатті, яку створили для протидії поширенню COVID-19. Вже у серпні Шинкарюк написав заяву на звільнення і з Закарпатської облдержадміністрації. Можна припустити, що таке рішення було прийняте через бажання означити себе як самостійну політичну фігуру. До призначення Петрова, Шинкарюк фігурував у багатьох заходах краю та активно спілкувався зі ЗМІ.
Залишається незрозумілим, чому він очолив саме команду «Самопомочі» – не надто популярної партії в Ужгороді. Нині у міській раді усього три депутати цієї політичної сили – Микола Сюсько, Іван Росада, та Олександр Ігнат (останній минулого року балотувався у депутати Верховної Ради по 68-му округу). Чи братимуть вони участь у цьогорічних виборах, наразі невідомо.
Ольга Прайс, "Тиждень"
Адмін 2020-09-22 / 02:14:39
Чи не так ) Хто вас обмежує? І в який спосіб?
Звернення до редактора 2020-09-11 / 14:44:34
В звязку з виборами дайте можливість друкувати на вашій сторіні більше коментарів а то ви обмежуєте чи не так