Мінерально-грязеве багатство Закарпаття

На сьогоднішній день законодавство регулює діяльність санаторно-курортних закладів рядом нормативно-правових актів, зокрема Законом України “Про курорти” від 05.10. 2000р. №2026-ІІІ. Також згідно статті 30 Кодексу України про надра Кабінет Міністрів України прийняв постанову “Про затвердження диференційованих нормативів плати за користування надрами для видобування мінеральних підземних вод” від 7 березня 2000 р. № 456, яка сприятиме подальшому врегулюванню плати стосовно мінеральних вод.
Європейські та світові бальнеологічні курорти на сьогодні досягли високого рівня конкурентноздатності та майстерності у боротьбі за клієнта, яким є турист. І нажаль, незважаючи на якість продукту, через відсутність сервісу, навіть ті заклади, які позиціонують себе у сегменті 3 – 4 зірки не можуть залучити європейського туриста.
Проблема розвитку санаторно – курортних закладів краю потребує вирішення ряду питань, основними з яких є наступні:
— детальне наукове ландшафтно-рекреаційне районування території;
— законодавче визначення критеріїв оцінки мінеральних вод зон традиційного бальнеокористування;
— заходи по охороні та невиснажливому використанню природних лікувальних ресурсів;
— корінне поліпшення рекреаційно-господарської (сервісної) інфраструктури території; вирішення питань транспортних зв’язків.
В структурі природно-рекреаційного потенціалу Закарпаття, поряд з лісовими насадженнями особливо чільне місце посідають лікувальні мінеральні води. Мінеральні води є створеними самою природою каналами надходження в людський організм з навколишнього середовища хімічних речовин та елементів. Загалом, за твердженням академіка В.І.Вернадського людина автономно без зв’язку з літосферою існувати не може.
Значні запаси мінеральних вод зосереджені на територіях природно-заповідного фонду (ПЗФ), які традиційно використовувались в лікувально-оздоровчих цілях. Зрозуміло, із дотриманням диференційованого природоохоронного режиму.
У курортній галузі зараз процвітає стихійна діяльність великої кількості дрібних підприємців, практично відсутня координація лікувально-оздоровчої діяльності санаторно-курортних закладів, що належать різним міністерствам та іншим органам центральної виконавчої влади, нераціонально використовуються, погано охороняються, виснажуються та забруднюються запаси надзвичайно цінних природних лікувальних ресурсів.
Закарпатські бальнеологічні курорти були відомими в Європі ще за часів австрійської доби. На сьогодні вигідне географічне розташування краю, безвізовий режим з Європою створює унікальний шанс для держави привернути увагу європейського туриста до Закарпаття та на повну міру, раціонально використовувати бальнеологічні ресурси українських Карпат.
Збереження здоров’я людини, яке є найбільшою цінністю будь-якої цивілізованої держави, неможливе без збереження здорових умов її існування, екологічно чистого навколишнього природного середовища.
Одним з ефективних шляхів відносної нейтралізації шкідливого антропогенного впливу і надалі залишатиметься періодичне оздоровлення організму людини під впливом природних факторів життя, включаючи території природно – заповідного фонду Карпат.

Теги:

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати