На Хустщині й нині побутує традиція колядування на Святвечір – "Шархань" (ФОТО)

У 2019 році комунальний заклад «Обласний організаційно-методичний центр культури» Закарпатської обласної ради за підтримки Українського культурного фонду успішно реалізував грантовий проєкт «ОНЛАЙН ХАБ ДЛЯ НЕМАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ ЗАКАРПАТТЯ». Цьогоріч з метою подальшої фіксації найяскравіших елементів нематеріальної культурної спадщини Закарпаття передбачено відеозйомку двох фільмів. 

Перший із них присвячено різдвяній традиції «Шархань», яка побутує у с. Бороняво Хустського району. 6 січня працівники центру разом із знімальною групою виїхали до села Бороняво та розпочали роботу над документальним відеофільмом про унікальну архаїчну традицію колядування на Святвечір – «Шархань». Головний атрибут, з яким колядують, – це шархань (дерев’яна конструкція довжиною до п’яти метрів і вагою понад п’ять кілограмів, яка складається із з’єднаних між собою дощечок та голови дракона (змія),  виготовлених виключно із натуральних матеріалів: дерева, тканини та паперу). Як відомо з переказів місцевих старожилів, традицію започаткували монахи, які оселилися в селі під час будівництва монастиря. За легендою «Шархань» – це добрий міфічний дракон, котрий сповіщав про радість народження Христа, і все живе на землі, від «ползучого» до «літучого»,  потішалось. «Вигулювати» його мають право лише неодружені парубки. 

Нині релігійне значення обряду забулося і набуло світського характеру. На Святвечір місцеві юнаки замовляють «Шархань» і таким чином демонструють родинам майбутніх наречених свій намір одружитися. Майже кожна боронявська сім’я сформувалась на такого роду залицяннях. Отож кожен парубок, який колядує, «пускаючи Шархань», готовий розповісти аналогічну романтичну історію залицянь свого батька до матері.

Невдовзі документальний фільм буде представлено для загального перегляду.

Теги: традиція, колядування, Святвечір

2 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати