Сьогодні, 14 листопада, керівництво Забрідської сільської ради Великоберезнянського району на виконання рішення громадських слухань с.Забрідь від 10.11.2019 р. передало звернення до керівництва Закарпатської ОДА щодо захисту екологічних прав територіальної громади шляхом скасування всієї дозвільної документації на будівництво міні-ГЕС на р.Уж, виданої всупереч законодавству ще в 2011-2013 рр.
Про таке повідомляє громадський правозахисник Віталій Грегор.
За дорученням очільника облдержадміністрації І.Бондаренка робочу зустріч щодо вирішення даного скандального питання провів його перший заступник Іван Дуран. За наслідками якої останній доручив профільним структурним підрозділам ОДА вивчити і підготувати відповідні документи для скасування зазначеної "гесівської" документації.
Як виявилось, договори оренди берегової зони урочища "Пороги" річки Уж на території Ужанського національного природнього парку під мінігідроелектростанцію були укладені в 2011-2013 рр. на підставі розпорядження голови Закарпатської ОДА О.Ледиди (тодішнього керівника обласного осередку "Партії Регіонів") #518 від 30.07.2010 р. та завдяки кулуарному погодженню тодішнього керівництва Великоберезнянської РДА та районного відділу Держкомзему.
Про все це стало відомо громадськості лише напередодні громадських слухань 10 листопада, на яких громада с.Забрідь, заслухавши інформацію спортивних рибалок, громадських правозахисників і закарпатських атовців, одноголосно вирішила заборонити передачу у користування земельних ділянок комунальної власності, в тому числі розробку детальних планів, для будівництва міні, малих та каскаду гідроелектростанцій на річці Уж та доручити голові села В.Герзаничу звернутися до голови Закарпатської ОДА за захистом екологічних прав територіальної громади.
Йдеться про скандальну компанію екснардепів та київських бізнесменів Тинного-Чижмаря-Льовочкіна ТОВ "АКВАНОВА ДЕВЕЛОПМЕНТ", яка в 2014 році побудувала із великим протистоянням одну міні-ГЕС в с.Нижній Бистрий на Хустщині, що вже очевидно негативно вплинула на водний баланс та екосистему річки Ріка. Навчені цим гірським досвідом, мешканці Хусттщини та Тячівщини не допустили будівництво наступних подібних МГЕС.
Природоохорона спільнота та спортивні рибалки стурбовано зауважують, що окрім пагубної зміни гідрологічного режиму річки, який призведе до ерозійних процесів грунтів, критичної зміни водних горизонтів (проблема зниження рівня та якості питної води), йдеться про загрозу зникнення певних видів риб. А саме, передусім червонокнижних видів риб - харіус європейський, ялець звичайний, марена карпатська, досить рідкісну форель стумкову, а також нещодавно зариблених місцевими волонтерами-природозахисниками 4 000 мальків реліктового (надзвичайно рідкісного) дунайського лосося (тайменя), який внесений до Міжнародної Червоної книги, як представник одних із найцінніших видів ендемічних риб басейну р. Дунай.