Єврокомісар Орбана: чим загрожує Україні новий керівник політики сусідства ЄС

В Україні не без підстав кажуть про похолодання у ставленні Старої Європи до нашої держави, до російської агресії, до захисту європейських цінностей. А як казати інакше після прощення росіян у ПАРЄ, після закликів повернути Росію до G7, після зустрічі президента Франції з Путіним та показових реверансів на адресу останнього?

Єврокомісар Орбана: чим загрожує Україні новий керівник політики сусідства ЄС

Але все це – суттєво менш вагоме у порівнянні з подією, яка вже анонсована і може статися вже найближчими тижнями. Європейським комісаром, відповідальним за відносини з Україною, планують призначити одного з близьких соратників угорського прем’єра Віктора Орбана.

Якщо це станеться, то наші угорські сусіди, які вже два роки поспіль блокують зближення України з НАТО, отримають нехай і не "натівське" вето, але близький до нього вплив для блокування нашої співпраці з ЄС.

На щастя, це рішення не є остаточним. Його ще можливо обернути, хоч це і буде нелегко. А тому найближчими днями тим українським політикам, які мають дружні контакти на Заході, треба зробити все для цього. Не зважаючи на партійні симпатії та на ставлення до чинної влади, яка ще не має потрібних контактів.

Але і самій владі, включно із президентом Зеленським, конче потрібно включитися в цю роботу. Йдеться про захист інтересів України, і у даному разі це – не пафос. Тим більше – зважаючи на те, що угорська преса звинувачує імовірного комісара... у допомозі росіянам!
 

Навіщо ці зміни?

Влітку новообраний Європейський парламент не без вагань затвердив німкеню Урсулу фон дер Ляєн на посаді президента Єврокомісії, тож у наступні п'ять років вона очолюватиме виконавчий орган ЄС.

Перша в історії жінка на чолі Європейської комісії має неоднозначну репутацію у власній країні, але саме вона стала компромісним кандидатом. Кілька діб поспіль лідери держав-членів ЄС не могли погодити розподіл посад очільників ЄС. Вони змінили щонайменше з десяток можливих конфігурацій. Проговорили (і відкинули) купу кандидатів і зрештою вийшли на конфігурацію, яку всі держави-члени ЄС підтримали одноголосно.

Тоді у Брюсселі напівжартома казали: Урсулу затвердили, бо вона не має власної жорсткої позиції з жодного ключового питання, а отже – нікому не перейшла дорогу.

Майбутня очільниця Єврокомісії є давньою соратницею Меркель, здавна просуває саме її позиції, а ще – так само, як і Ангела – відома своєю гнучкістю та вмінням йти на поступки та змінювати позицію, коли це потрібно.

Усе це зрештою переконало і депутатів Європарламенту, які затвердили німкеню на найвпливовішій посаді у ЄС, закривши очі на її сумнівні успіхи в уряді Німеччини.

Голоси євродепутатів, за правилами ЄС, є вирішальними. Раз на п'ять років Європарламент переобирається і відразу ж має відбутися зміна інших керівників органів Євросоюзу, кандидатури яких мають бути затверджені євродепутатами. Далі новообрана президентка Єврокомісії формує склад ЄК (тобто, за аналогією, уряду ЄС), який також затверджується у Європарламенті.

За досвідом ЄС, категоричне несприйняття Європарламентом бодай однієї кандидатури може бути достатнім для переформування всієї Комісії.

І саме це дає нам шанс.
 

Ключові посади

Отже, у вівторок Урсула фон дер Ляєн представила склад майбутньої Європейської комісії. Імена комісарів були відомі вже давненько, бо їх визначають держави-члени ЄС, а от розподіл сфер відповідальності між ними лишався завданням президентки.

Для України політично найважливішими є дві посади у керівництві.

Перша – це високий представник ЄС із зовнішньої та безпекової політики, тобто керівник європейської дипломатії. Його визначили ще влітку, у пакеті з Урсулою, ним став іспанець Жозеп Боррель. Варіант для Києва не найгірший, але українське питання для іспанця напевно не буде основним.

Друга украй важлива посада – це комісар з питань сусідства, який спрямовує практичну співпрацю, допомогу нашій державі, готує/представляє проєкти рішень Єврокомісії і має достатньо неофіційних важелів, щоби заблокувати те чи інше рішення.

Саме такі повноваження абсолютно несподівано отримав висуванець Віктора Орбана Ласло Трочані.
 

Хто ця людина?

Кандидат у єврокомісари – це досить відомий в Угорщині юрист, з 2014 по 2019 рік – міністр юстиції Угорщини, якого представники української влади, втім, майже не знають. Жодних даних про його поїздки до Києва знайти не вдалося.

А от на Закарпатті він бував неодноразово.

Ще у 2015 році (тобто задовго до ухвалення освітнього закону!), відвідавши Ужгород та Берегово, Трочані визнав, що головною темою візиту було вивчення ситуації з угорськомовною освітою, де "існуюче законодавство виконується не повною мірою", цитує міністра сайт угорського уряду.

Йшлося і про угорську автономію, але без конкретики, тож тоді ці заяви не привернули уваги.

Надалі Трочані відвідував Закарпаття щороку, в тому числі після ухвалення освітнього закону, з яким відносини між нашими державами різко погіршилися. У 2016 році він навіть став почесним доктором Ужгородського національного університету.

Але закарпатське питання для міністра юстиції було геть не основним. І в самій Угорщині, і в інших державах ЄС його знають за іншими діями.

За роки його роботи (та до певної міри – завдяки його роботі!) рівень дотримання прав людини в Угорщині зазнав радикальних змін, тому сам факт його висування у єврокомісари вразив європейських політиків та журналістів. "Як міністр юстиції, Трочані представив низку законів, які спричинили конфлікти Угорщини з Європейською комісією, до якої тепер він прагне вступити", – дивується британський The Guardian. Зокрема, видання наполягає, що він був відповідальним за криміналізацію роботи в Угорщині організацій, що допомагали біженцям, за створення "контейнерних таборів", а також за зміни законодавства про освіту з однією метою – щоби вигнати з Будапешта фінансований Соросом Центральноєвропейський університет.

"Ця історія досягнень може ускладнити його шлях до кабінету в штаб-квартирі Єврокомісії", – зазначає видання.


Російський слід

Та для України особливо вагомим видається одне з найсвіжіших "досягнень" імовірного комісара.

Угорські ЗМІ пишуть, що він особисто був відповідальним за те, щоби вивести з-під кримінального переслідування російських торговців зброєю – очевидно, за домовленістю з офіційною Москвою.

Ця історія почалася ще у 2016 році, коли угорські спецслужби під час спільної з американцями спецоперації затримали поблизу Будапешта двох росіян, які мали намір продати мексиканському наркокартелю чималу партію зброї, включаючи системи протиповітряної оборони. Під час переговорів про продаж чітко йшлося, що зброя буде використана для збивання американських гелікоптерів, пише 444.hu.

Після затримання американці подали запит на екстрадицію, але той несподівано загальмував. За формальними приводами рішення відтерміновувалося (зокрема, арештовані подали заяву про притулок, і угорці взяли її до розгляду). А в якийсь момент Вашингтон отримав повідомлення про те, що Угорщина отримала ще один запит на екстрадицію цих росіян – від самої Росії. А оскільки там вони нібито скоїли ще більше злочинів, то Росія має пріоритет.

Важлива деталь: увесь цей час успішну спецоперацію тримали в секреті, ані угорські, ані американські ЗМІ про неї не повідомляли, але в Москві дізналися про "своїх" та про деталі висунутих їм звинувачень і вже після того оголосили їх у розшук. Як стверджує інше угорське видання, Direkt36, російський запит на екстрадицію був, по суті, копією американського, просто "поганим перекладом".

Усе це не завадило Угорщині видати росіян в Росію попри те, що навіть угорський прокурор був проти. Фінальне рішення про те, кому видавати затриманих, ухвалював саме міністр юстиції.

Як стверджує журналіст Шаболч Пані, який детально писав про цю справу після того, як вона стала публічною, не допомогли навіть два дзвінки від генпрокурора США – Ласло Трочані відмовився обговорювати з ним питання екстрадиції.

А після того, як торгівців зброєю екстрадували до Росії, претензії слідчих щодо них зникли, не лишивши ані сліду. Їм так і не були пред’явлені звинувачення, і обидва за два місяці вийшли з-під екстрадиційного арешту. І навіть якщо хтось сумнівався, що це була "екстрадиція порятунку", організована угорцями – ці сумніви спростовані.

Варто окремо наголосити: Трочані не є "агентом Росії".

Причина в іншому. Він – відданий соратник Орбана.

І рішення заради росіян, і розкритиковані Брюсселем закони, які суперечать принципам демократії та прав людини, були розроблені Мін'юстом за дорученням прем’єра.

Зараз у Будапешті наполягають, що Трочані є фаховим юристом-науковцем та дипломатом, європейцем за духом, а тому в Єврокомісії діятиме неупереджено. Дані про його досвід є правдою – кандидат у комісари свого часу був навіть членом Венеціанської комісії. Але це не заважало йому діяти всупереч цьому досвіду на посаді міністра юстиції, виконуючи усі вказівки Орбана. Чи можливо повірити, що це зміниться нині?
 

Чи можна завадити призначенню?

В українському уряді вже прокоментували імовірність призначення Трочані.

Віцепрем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба запевняє, що Україна не заперечуватиме проти такого рішення. "Це справа ЄС, кого вони призначають і на яку посаду. Будь-який комісар після призначення стає представником усього ЄС, а не лише однієї країни", - заявив він під час візиту до Брюсселя, додавши, що Україні все одно доведеться вирішувати проблеми у відносинах з Угорщиною.

 

Віцепрем’єр має рацію в тому, що непогано було би завершити безглузду війну з угорцями, знайшовши таке рішення, яке не шкодитиме національним інтересам. Однак якщо Будапешт отримає ще один важіль тиску на Україну, блокуючи необхідні нам рішення ще й на рівні ЄС, а не тільки в НАТО, то про компроміс і тим більше про дотримання інтересів України говорити буде складно.

Звісно, в офіційних, публічних заявах від імені держави Україна має наголошувати, що вибір комісара є виключним рішенням ЄС.

Але не варто забувати, що процедура ще не завершена. Європарламент має проголосувати і за його участь у складі комісії, і за обсяг його мандату.

Це дає друзям України шанс зупинити призначення.

У практиці ЄС є чимало випадків, коли Європарламент звужував повноваження комісара. Двічі це сталося з угорськими претендентами.

У 2014 році з портфоліо угорського комісара Тібора Навранчича (також соратника Орбана) на вимогу депутатів забрали сферу громадянства. В 2004 році Ласло Ковач претендував на позицію комісара з питань енергетики, але депутати вирішили, що він погано знається на темі, і його перевели на податкове портфоліо.

І завдання українських політиків – як представників влади, так і опозиції – переконати знайомих євродепутатів у тому, що відносини з сусідами не мають бути у сфері відповідальності нового угорського комісара.

Звісно, якщо вони не хочуть, щоби ЄС перетворився на всього лише інструмент помсти в руках Віктора Орбана.

 

Сергій Сидоренко, "Європейська правда"

11 вересня 2019р.

Теги: Трочані, Орбан, Угорщина

Коментарі

Volodymyr Krasnoholovets 2019-09-14 / 09:23:17
Не зважаючи ні на які призанчення Україна мусить проводити свою власну політику стосовно Угорщини, а саме: сідати до столу переговорів і визначати графік по роках як Угорщина повертатиме наші українські землі від Закрапаття і аж до Дунаю. Коли запусте перших поселенців, коли відкриє пеші українські школи і т.д. Коли, нарешті, покінчить з окупацією???

Magyar-Hun 2019-09-13 / 10:22:11
Шаболч Пані, Тібора Навранчича Хоч імена пишить правільно! Panyi Szabolcs, Navracsics Tibor...

Орбан 2019-09-12 / 10:17:31


Флуд. Коментуйте по суті. Коментар видалено. Адмін


НОВИНИ: Політика

14:34
"Кремлівськорусинські" "друзі" Земана незаконно навідалися в окупований Росією Крим
12:05
/ 15
Україна і жест Земана
00:46
/ 16
Чубирко, з яким "ненормативно" переписувався в ВР нардеп Лунченко, є соратником Медведчука на Закарпатті
17:04
/ 8
Суд призначив експертизу поширюваної на Закарпатті угорськомовної газети "Карпатойо" на предмет сепаратизму
14:47
/ 4
Закарпатські нардепи-"мажоритарники" не голосували за "касові" ускладнення для малого бізнесу, "за" лише "слуги народу"
13:51
/ 3
Хустський райсуд постановив конфіскувати 100 тис грн "допомоги" для "Радикальної партії Ляшка"
01:57
/ 13
Нардеп Лунченко в ВР у айфоні матюкається і читає "Закарпаття онлайн"
00:27
/ 3
МЗС викликало посла Чехії через зустріч Земана з русинами щодо "автономії" Закарпаття
22:53
/ 5
Кабмін погодив призначення заступників голови Закарпатської ОДА, яких "анонсувало" "Закарпаття онлайн"
02:14
/ 19
Прокремлівські русини обговорили з проросійським президентом Чехії "більшу автономію" українського Закарпаття
16:39
/ 18
Бондаренко свою боротьбу з Гайдаєм продовжив зверненням депутатів облради
09:16
/ 12
Гайдая звільнено з посади радника голови Закарпатської ОДА
00:12
/ 12
Бондаренку дуже не подобається, коли Брензович перед виборами порушує питання про Притисянський округ
09:01
/ 6
Бондаренко зустрівся з новообраними нардепами-"слугами" у ВР від Закарпаття – "налагодив тісну співпрацю"
14:11
/ 3
Меморіальний знак Малого Державного Герба України відкрили в Берегові
23:23
/ 8
Балога залишається нардепом. Верховний Суд відмовив Токарю
18:00
/ 4
Суд у Києві відмовив Токарю у позові до ЦВК щодо визнання Балоги нардепом, сьогодні апеляцію розглядає Верховний Суд
15:58
/ 6
Для звільнення "самовідновлюваних" закарпатських митників змінять закон про держслужбу – Нефьодов
23:30
/ 8
Верховний Суд відмовився розглядати скаргу Токаря щодо перемоги Балоги
20:46
/ 3
Балога і Поляк увійшли в "За майбутнє", Лаба став "Слугою народу", а Лунченко, Горват та Петьовка наразі позафракційні
03:13
/ 14
Оксюморон: Шуфрич очолить у новому парламенті Комітет по свободі слова
19:16
/ 5
ЛЕМ МИ: Ветерани Закарпатської 128-ї бригади взяли участь в "Марші захисників" у Києві
18:36
/ 14
Закарпатські ветерани та волонтери взяли участь у альтернативному "Марші захисників України" в Києві
10:54
/ 21
З Днем Незалежності України!
17:17
/ 21
Аваков офіційно звільнив начальника поліції Закарпаття Стефанишина
» Всі новини