«Усі дії були здійснені згідно з чіткими інструкціями Мануеля Оксенрайтера. Моєї ініціативи в цьому не було. Основною метою було не розпалити міжнаціональну ворожнечу, а скомпрометувати «українських бандерівців», – заявив Міхал Прокопович.
Також підозрюваний заявив, що передавав інструкції іншим паліям за допомогою месенджерів, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
Перше судове засідання у справі підпалу угорського центру в Ужгороді почалося в польському Кракові. Серед підозрюваних троє поляків, які були затримані відразу після інциденту.
Минулого тижня в листуванні з кореспондентом Радіо Свобода в російській соціальній мережі «ВКонтакте» Оксенрайтер категорично заперечував свою причетність до підпалу Угорського культурного центру, назвавши цю версію «нісенітницею». При цьому серед його друзів у соціальній мережі виявився один із паліїв, Томаш Рафал Шимковяк (його сторінка зараз видалена). Після запитання про те, чи знайомий Оксенрайтер із кимось із обвинувачених у підпалі громадян Польщі, він закрив доступ до свого профілю для користувачів, які не є його друзями.
Підпал Угорського культурного центру в Ужгороді був здійснений 4 лютого 2018 року. Цей підпал іще більше ускладнив відносини Києва і Будапешта, які й без того стали вкрай напруженими після ухвалення Україною восени 2017 року поправок до закону «Про освіту» стосовно мови шкільної освіти. (27 лютого 2018 року цю ж будівлю підпалили вдруге, вже інші нападники.)
Згідно з дотеперішніми матеріалами справи, замовник підпалу – «німецький журналіст», ім’я якого досі не називали. Співробітник Інституту гуманітарних досліджень у Відні, дослідник європейських правих і їхніх зв’язків із Росією Антон Шеховцов уже висловлював упевненість, що цим «журналістом» був німець Мануель Оксенрайтер. Він відомий як регулярний «викривач злодіянь» «української фашистської хунти» в ефірах російських телевізійних «Першого каналу» і RT, друг російського політолога, лідера так званого «Міжнародного євразійського руху» й ідеолога «євразійської цивілізації» з центром у Росії Олександра Дугіна, «спостерігач від Німеччини» на «виборах», які влаштовували угруповання «ДНР» і «ЛНР», які підтримує Росія, і частий гість в окупованому Росією українському Криму, куди він їздить, порушуючи законодавство України.
Підпал, як випливає з матеріалів справи, скоїли троє громадян Польщі. Двоє із них були членами неофашистського руху «Фаланга», а третій, організатор, був також членом ультраправої партії «Зміна», тісно пов’язаної з близькими до Кремля ідеологами концепції «русского мира».
Двоє підозрюваних, Міхал Прокопович і Томаш Рафал Шимковяк, відмовлялися визнавати свою провину, але третій підозрюваний, Адріан Марґлевський, погодився співпрацювати зі слідством. Завдяки цьому в обвинувальному висновку польської прокуратури досить докладно розповідається про те, як готувався підпал Угорського культурного центру. Прокопович нібито дав двом виконавцям по 1000 злотих (близько 250 доларів) для купівлі запалювальної суміші, а також мобільні телефони з новими сім-картами і куртки. Перед підпалом на будівлі культурного центру треба було намалювати свастику і число «88» (кодове гасло неонацистів, що означає слова «Heil Hitler» («Хайль Гітлер») – буква «H» є восьмою в латинській абетці). Це мало навести поліцію на причетність до злочину українських націоналістів. Сам підпал треба було зняти на відео. Всього Прокопович мав знайти п’ять виконавців, але зміг завербувати лише двох осіб, яких цілеспрямовано шукав серед активістів неонацистської «Фаланги».
У середині січня Марґлевський зробив «тестовий» заїзд в Україну, щоб перевірити, чи не буде в нього в майбутньому проблем на кордоні. Проблем не виникло. Прокопович видав Марґлевському і Шимковяку по 500 євро, з якими вони і поїхали в Ужгород зі словацького міста Кошиці 3 січня. У ніч на 4 січня вони кинули в будівлю Угорського культурного центру пляшку з «коктейлем Молотова», яка, втім, не спалахнула, а відскочила від стіни і згасла. Це не задовольнило Прокоповича, після консультацій із ним виконавці підпалу сходили на найближчу бензоколонку, де купили каністру з бензином, просочили ним одну зі своїх курток і підпалили її, засунувши між віконним склом і ґратами, що захищали його. У той же день вони виїхали з України в Польщу. Затримати підозрюваних вдалося завдяки тому, що їх зафіксували камери спостереження на бензоколонці, а також завдяки тому, що під час заселення в хостел в Ужгороді один із них вказав своє справжнє ім’я.
Представники слідства, яке здійснювали Департамент боротьби з організованою злочинністю і Агентство внутрішньої безпеки Польщі (АВБ), впевнені, що провокація в Ужгороді мала привести до ще більшого погіршення українсько-угорських відносин і зіграти на корить Росії – так повідомляв на умовах анонімності польському телеканалові TVP представник АВБ.
Міхал Прокопович (у сірому піджаку) на засіданні суду, Краків, 14 січня 2019 року
Андрій 2019-01-19 / 16:50:18
Що тих ковдушних бандерівців ще треба скомпрометувати?там половина у ляхів цибулю заджає за 10 злотих .бандерівців були 70 років тому зараз це шантрапа продажна якому нічим займатися
сорри 2019-01-15 / 19:57:03
Швидше, скоординовані угорські і російські спецслужби. Бо німець - лише організатор злочину.
Magyar-Hun 2019-01-15 / 15:52:20
Замовник Василь Брензович.
сорри 2019-01-15 / 07:24:37
Так угорців нвюіхто і не відміняв. Німець - то організатор. А хто замовник?
Товста Ілдія 2019-01-15 / 06:16:05
За провокацією стоять таки і угорці.
Бо вони почали одночасно з росією верещати одне і те ж-
Україна не може контролювати безпеку мадяр, не може впймати паліїв.
ТЕПЕР ВОНИ МОВЧАТЬ.
Горожанин 2019-01-14 / 23:26:17
Ну і для чого треба було в першій статті на цю тему , так безапеляційно в заголовку писати що за провокацією стоять угорці ,коли вже того дня було відомо про замовника , німецького журналіста .
І вчора це підтвердилося на судових слуханнях .
Глог 2019-01-14 / 19:41:46
Мадяри на Верецькому перевалі через траурну протесію впустили дітей привезених з мадярщини, роблячи провокацію і чекаючи з камерами. Але в тому провокаційному шабаші брала участь як міліція так СБУ.Тоді при владі був Янукович 2011року.
І дякуючи ВО Свобода, що не піддалися на провокацію, хоча і перепоховували січовиків яких ростріляли мадярські та польські війська.