Фермерське господарство розташоване на околиці Ізи. У дворі — невеликі білі курники. Доріжки між ними робітники щоранку обробляють спеціальними розчинами, а до курника заходять через дезінфікатор.
— Коли ми з чоловіком склали бізнес-план, прорахували технологію, визначилися із породою, — зустрічає в білому халаті Марія Василівна, — поїхали на фірму ”Авіформ” у Кішкуньфеледгазі в Угорщині. Вона спеціалізувалися на вирощуванні Старбро — м’ясних бройлерів. Курка такої породи за 42 дні нарощує до двох з половиною кілограма м’яса. Курчата мають стійкий імунітет до хвороб. Ми дуже ризикували, бо одна курка коштувала сім євро, а тримати менше трьох тисяч поголів’я птиці було не варто — бізнес не приніс би прибутку.
Фермерка веде до приміщення.
— Мамусь Старбро постійно зважуємо та слідкуємо за тим, щоб не було відхилень від норми, — каже вона, показуючи на білосніжних огрядних курок. — Щотижня вони мають нове меню, в основу якого входить фуражне зерно й вітаміни, необхідні курчатам для росту та розвитку.
Суміші для курей готують із пшениці та кукурудзи, що вирощують на власній землі. Економлять і на обігріві курників.
— Курка, яка має температуру тіла 42 градуси, курник обігріває сама, — пояснює жінка. — Коли на вулиці 26 градусів морозу, в курнику плюс 18.
Окрім Старбро, на фермі почали розводити й кольорових несучок Ребро, Авіколор та Фарм Колор.
— Раніше ми відправляли курей на переробку в інші області України, — веде далі Орос, — а потім вирішили з чоловіком, що можемо й самі переробляти м’ясо. Устаткування закупили в Польщі. Усе майже повністю автоматизоване: у забійному цеху працюють лише двоє людей, — хвалиться Марія.
Після ошпарювання курей направляють до скубаторки, обрізають лапки та голови й везуть до переробного цеху.
— Тут потрошать, викачують із них кров, ретельно миють і складають у ванну-джакузі, де м’ясо охолоджується не менше півгодини, — пояснює фермерка, запрошуючи до цеху із джакузі. — Далі тушки відправляють до камер охолодження і лише через пару годин їх починають обробляти. Згодом за добу зможемо переробляти 30 тонн курятини.
На міні-заводі фасують 12 видів м’ясної продукції. Потім її розвозять супермаркетам області.
— Охолоджена курятина, на відміну від замороженої, зберігає поживні властивості, смакові якості, — запевняє Орос.
Марія Василівна домовляється із птахофабриками Закарпаття та сусідньої Словаччини, щоб наступного року почати переробку більшої кількості курей. Каже, дуже вигідний бізнес.
За переробку м’яса виплачують дотацію
Закарпатським фермерам, які здають вирощену власноруч птицю на переробку, держава виплачує дотацію по 50 коп. за кілограм живої ваги.
— Торік на переробні підприємства закарпатці здали 186,3 тисячі курей, — каже начальник відділу управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Олександр Тюпа. — Отримали 190 тисяч гривень.
Олена 2020-03-30 / 12:10:40
Цина бойлера?
ірина 2014-06-20 / 19:26:00
В нас з чоловіком є курники но 20000 курей бройлерів,маємо проблему що літом як кури мають 5 тижнів а на дворі 37 а то й більше жари починаються душитися і ніякі вентилятори не помагають .чи можете щось порадити?