На Рахівщині пройшли громадські обговорення звіту Оцінки впливу на довкілля для МГЕСів на Шопурці

Науковці вкотре стурбовані планами інвесторів забудувати річки Закарпаття малими гідроелектро

На Рахівщині пройшли громадські обговорення звіту Оцінки впливу на довкілля для МГЕСів на Шопурці

4 жовтня на Закарпатті вперше публічно обговорювали звіт з Оцінки впливу на довкілля для малих гідроелектростанцій. Згідно з новою законодавчою процедурою все, що стосується впливу таких об’єктів на природу, має бути доступним для вивчення незалежними експертами і зрозумілим для громад.

У Кобилецькій Поляні на Рахівщині збираються побудувати дві з дев’яти запланованих малих гідроелектростанції на річці Шопурці. Їхні проектанти, як і ще чотирьох станцій у Великому Бичкові, - ТОВ «Гідроресурс-Шопурка».

Звіти з Оцінки впливу на довкілля, виконанні на замовлення інвесторів ТОВ «Наукове підприємство «ЕКСПЕРТНИЙ ЦЕНТР», ще до свого публічного оприлюднення в Кобилецькій Поляні отримали негативні відгуки від науковців через їхню низьку якість виконання.

Сам же звіт, як по одній, так і по другій станціях не містить жодних даних про науковців, які могли над ним працювати. На документі є лише один підпис – Лілії Крадожон як керівника ТОВ «Наукове підприємство «ЕКСПЕРТНИЙ ЦЕНТР».

Зокрема, як кажуть фахівці, які подавали зауваження до повідомлення про планову діяльність, йдеться про використання застарілих даних, відсутність досліджень, неправдиве подання інформації щодо впливу станцій на довкілля тощо.

Професор кафедри гідротехнічного будівництва та гідравліки НУВГП Дмитро Стефанишин з Рівного стверджує, що у представлених звітах для будівництва станцій у Кобилецькій Поляні не представлена інформація, яка б дозволила об’єктивно оцінити реальні впливи на природу при будівництві та експлуатації цих двох МГЕС.

«Загальне враження від звітів таке, що вони написані не за результатами сторонньої, незалежної експертизи проектів, а відверто зацікавленою в позитивному проходженні проектів стороною, для якої істина невідома, або навіть не цікавить», - аналізує звіти науковець.

Також Дмитро Стефанишин переконаний, що об’єктивно оцінювати подібні звіти можуть лише фахівці, але ніяк не громадськість.

Окрім того директор Інституту гідробіології НАН України Сергій Афанасьєв заявляє про викрадення досліджень для підготовки звіту як для Шопурки, так і для Латориці.

«До речі Шопурку (верхів’я) теж вкрали - той самий Крадожон и Ко. Посилання на Інститут в ОВД… просто обурюють. Вкрасти звіт по нижній течії річки, перекрутити висновки і подати як ОВД по Кобилецікий Поляні без урахування можливого комулятивного ефекту, якщо буде здійснено будівництво у Великому Бичкові», - каже автор досліджень.

Представник забудовника Кирило Харлай пояснює, що звинувачення безпідставні, так як вони купили дослідження у ТОВ «Альтернатив-Електрик», на яких у 2016 році працював по договору Інститут гідробіології, де попередні інвестори й замовили дослідження. Науковці інституту проводили їх в межах Великого Бичкова.

«Ми по часу не встигали зробити річні дослідження, тому звернулися до «Альтернатив-Електрик» і попросили їх надати матеріали для використання в підготовці ОВД для наших станцій, про що є письмове підтвердження.

Те, що в звіті немає посилання на науковців, які їх робили, можливо і є помилкою. Ми будемо звертатись до виконавця з віту з ОВД, щоб ті це виправили», - прокоментував Кирило Харлай.
 

"Ми – тупикове село і раді, щоб до нас прийшов хоч якийсь інвестор", - голова селища

Кобилецька Поляна на Рахівщині – гірське село з населенням близько 3,5 тис. осіб. Так як промислових підприємств тут немає, більша частина працездатних селян виїжджають на заробітки.

Старожили згадують, що в середині минулого століття тут працювали дві гідроелектростанції. Окрім виробництва електроенергії для забезпечення арматурного заводу, вони слугували регулятором паводків, зменшуючи швидкість потоку разом з іншими перепадами на річці. Для селян на берегах загат була облаштована зона відпочинку від плотини і по всій довжині водовідвідного каналу глибиною від 0,5 до 6 метрів.

Валентина Гілазова, виконуюча обов’язки селищнього голови каже, що найперше вони від інвестора очікують побудову дамби та проведення робіт по укріплення берега. Також сподіваються на захоронення сміттєзвалища, поблизу якого буде одна з МГЕС.

«Це сміттєзвалище - наше болюче питання. Хоча вона вже не функціонує з 2003 чи 2004 року, люди продовжують сюди вивозити сміття. Фірма, яка раніше його забирала, зараз від нас відмовилася. Їм самим немає куди його дівати», - розповідає селищна голова.

Чиновниця пояснює, що розуміючи плюси й мінуси такого будівництва, схиляється до його необхідності:

«Ми – тупікове село, до нас навіть автобус не їздить. Нічого не працює, надходжень до селищнього бюджету мінімум. Ми раді, щоб до нас прийшов хоч якийсь інвестор і щось у нас зробив».

Говорить жінка також про проблеми перепаду напруги в електромережі селища (в деяких районах селища це 160 вольт – ред.). В селі сподіваються, що будівництво станцій допоможе вирішити цю проблему:

«Є такі вулиці, де ввечері лампочка у хаті горить як свічка. Електроприлади не хочуть працювати. В обленерго на це не звертають увагу… Можливо вони (інвестор) щось зможуть зробити».

Окрім того голова селища розповідає, що інвестор вже провів реконструкцію сільського стадіону. Вартість робіт 1 млн. гривень:

«Вони ще мають вкласти другу частину коштів, бо обіцяли нам проект на 2 млн. гривень. Проте, самі розумієте, проконтролювати ми їх не можемо».

Чи є підписаний договір про співпрацю чи інвестиційна угода, яка б гарантувала виконання цих робіт, голова селищної ради не знає. Пояснюючи, що це було ще до неї.

Валентина Гілазова переконує: громада Кобилецької Поляни підтримує ідею будівництва станцій.

Проте серед селян є і противники будівництва станцій.

Депутат селищної ради Наталія Осташ одна з тих, хто будівництво не підтримує. Жінка пояснює, що гірська річка не передбачувана, а паводки тут не рідкість. Жінка боїться підтоплень:

 «Якщо вони поставлять станції там, де планують, то їх забере стихія, а уся вода піде людям по полям.

Коли вода йде з гори то її сила може зірвати міст. У нас у 1998 році в людей позабирало будинки».

Також Наталія Осташ заперечує слова селищної голови, що громада одностайно «за» встановлення станцій.

«Нас противників багато. Чому саме малі ГЕС? Що вони дадуть для нашого селища? Чому не хочуть поставити вітряки?

Нам, простим людям, роз’яснюють так: якщо вам поставлять малі ГЕС, то ви будете менше платити за світло. Ми в це не віримо. Обіцяють одне, а роблять зовсім друге», - каже жінка.

І додає, що якщо станції почнуть будувати, вони будуть бойкотувати будівництво.
 

Закарпатським річкам підготували 18 нових малих гідроелектростанцій

На громадських обговореннях звіту з Оцінки впливу на довкілля для МГЕСів у Кобилецькій Поляні приїхали жителі Великого Бичкова, Хустщини і Мукачева. Всіх їх об’єднує спільний інтерес до станцій, які цей же інвестор планує чи планував побудувати в їхніх містах і селах.

Окрім Кобилецької Поляни, де обговорювалось будівництво двох станцій, 11 і 12 жовтня громадські обговорення звіту з Оцінки впливу на довкілля пройдуть в Калинах та Бедевлі, Мукачеві.

В згаданих селах Тячівщини планують розмістити три станції на Тересві, в Мукачеві на Латориці – дві.

Далі на черзі, але поки що без визначеної дати, обговорення у Великому Бичкові (сім станцій на річці Шопурка), у Лисичові на Іршавщині (три станції на річці Залука) та в присілку Колочави Брадолець на Міжгірщині (станція на потоці Брадолець).

Колишній житель Великого Бичкова Олег Бота, який зараз мешкає у Львові, спеціально приїхав на ці обговорення. Експерт з оцінки впливу на навколишнє середовище ГО «Комітет екологічного порятунку» каже, що відповіді на критичні питання, які стосуються, зокрема, кумулятивного впливу, залишаються без відповідей.

«Проект дев’яти станцій на Шопурці і їхній вплив на довкілля мав би розглядатись комплексно. Не тільки від однієї-двух, а для всіх, що будуть побудовані на Шопурці».

Олег Бота переконує у цінності Шопурки і її екосистеми як однієї з найчистіших річок Закарпаття:

«Сьогодні лісохімічний комбінат й інші підприємства, які забруднювали води річки – закриті, тому річка змогла самовідновитись.

Окрім того, на Закарпатті залишилось усього кілька річок, русла яких не зрегульовані. Шопурка – одна з них».

Експерт звертає увагу також на сміттєзвалище у Кобилецькій Поляні, що знаходиться на березі річки:

«Сміття і побутові стоки будуть акумулюватись навколо побудованої дамби і у самій водоймі, що зробить ситуацію ще більш критичною».

Депутат Закарпатської облради від цього округу Ірина Мацепура вважає, що розвивати села подібні Кобилецькій Поляні, де зараз немає ніякого виробництва – треба:

«Колись в цих селах (Кобилецька Поляна і Великий Бичків – ред.) було до 6 тис. робочих місць. Тому зараз і малі ГЕС тут виробництво».

Каже, що на її думку промислові стоки та сміття, які постійно викидають в Шопурку, а також вилов риби електровудицями завдають річці більшої шкоди ніж кілька станцій. Разом з тим Ірина Мацепура сумнівається що вдасться реалізувати такий масштабний проект якісно та з врахування усіх рекомендацій екологів.

«Я готова зрозуміти дві станції, але дев’ять, то вже крайність, де і страхи екологів збудуться.

Явним плюсом для Великого Бичкова є обводнення Млинівки (один з мікрорайонів селища – ред.) і поява води в колодязях у людей, що там живуть. Це дійсно складна селищна проблема. Але чи вирішиться вона таким способом? Якщо так, то нехай би станція була», - розмірковує депутат облради.

На громадські обговорення у Кобилецькі Поляну приїхали активісти з Хустщини і Мукачева.

Мукачівців очікують такі самі обговорення звіту з Оцінки впливу на довкілля вже 12 жовтня. На Латориці в межах Мукачева ТОВ «Гідроресурс-Латориця» планує побудувати дві малі гідроелектростанції. Виконувало звіт з Оцінки впливу на довкілля те саме ТОВ, що і для станцій у Кобилецькій Поляні - «Наукове підприємство «ЕКСПЕРТНИЙ ЦЕНТР».

А от громади Хустщини минулого року своїми протестами не допустили інвесторів ТОВ «Гідроресурс-Ріка» та ТОВ «Ріка-Енерго» до будівництва МГЕС на річці Ріка. Наразі суди між активістами і інсевторами тривають.

«Ми розуміємо, що будівництво малих гідроелектростанцій у селі Кобилецька Поляна, незворотньо і негативно вплине на стан довкілля Закарпаття. Зокрема на басейн Тиси, а відтак на мешканців не лише Рахівського, а і Тячівського та Хустського районів. Тому ми тут, щоб заявити про свою категоричну позицію і підтримати тих, хто проти станцій», - пояснив юрист з Хуста Роман Роман.
 

"У звіті з Оцінки впливу на довкілля використовували дані 1954-1987 років", - науковці

Еколог ГО «Екосфера» Оксана Станкевич-Волосянчук каже, що при розробці звітів використані застарілі гідрологічні дані, а саме 1954-1987 років.

«На сьогодні це вкрай застарілі дані, якими користуватись для проектування витрати води для потреб МГЕС, максимального паводку та екологічних витрат, а також для оцінки впливу на довкілля не можна. Таким чином усі ці висновки викликають сумніви і потребують аналізу незалежних фахівців у цій сфері», - констатує експерт.

Старший науковий співробітник Інституту екології Карпат НАН України Тарас Микитчак зі Львова, який подавав зауваження до повідомлення про планову діяльність каже, що сам звіт з Оцінки впливу на довкілля містить дуже мало інформації про цей вплив. А твердження розробників про те, що немає даних і літератури щодо впливу МГЕС на річки Карпат, науковець називає нісенітницею:

«Існують близько десятка серйозних і тривалих робіт по цій темі, які не були враховані.

Негативний вплив цих станцій не був врахований зовсім. При цьому дуже багато голослівної інформації про позитивний вплив, що просто суперечить науковим даним. Це абсолютна нісенітниця».

Олена Мудра

 
09 жовтня 2018р.

Теги: МГЕС, Шопурка, довкілля

Коментарі

закарпатець 2018-10-09 / 19:13:22
Бідний, нещасний народ. Їх лохують, а вони продають своє майбутнє ща копійки.

Лотці 2018-10-09 / 08:58:39
"Екологи" і "екологісти", агов !

НОВИНИ: Соціо

11:13
Із неділі, 21 жовтня в Ужгороді запрацює комунальний транспорт
11:06
У навчальних закладах Мукачева працюють 3 спеціальні та одна логопедична група
10:52
У чотирьох школах Ужгорода – нові керівники
10:37
Місця на сміттєзвалищі в Берегові вистачить лише до кінця року
10:27
Їстівні каштани заполонили закарпатські ринки
09:35
У Мукачеві цьогоріч надходження з податку на доходи фізичних осіб зросли на чверть
09:28
У Будинку дитини у Сваляві працює реабілітаційний центр
09:17
Перечинська міська ОТГ активно оновлює інфраструктуру прилеглих сіл громади
09:14
В Ужгороді історики обговорили вплив Чехословаччини на розвиток Закарпаття
09:11
/ 2
У Берегові можуть розмістити роту Нацгвардії, дислокування військової частини в місті наразі не розглядається
08:54
"Ти зможеш, якщо я зміг" – захід для вихованців обласних соціальних закладів для дітей провели спортсмени Закарпаття
08:37
/ 2
Екс-орендарі землі на "Кірпічці" подали в суд, активісти підозрюють владу Ужгорода в шахрайстві
08:01
/ 3
Наріжний камінь майбутньої каплиці УПЦ КП заклали у Чопському прикордонному загоні
21:38
В Ужгороді представили стратегію розвитку міста до 2030 року
17:50
/ 26
В Ужгороді можуть з'явитися вулиці Мазепи, Петлюри та Бандери
17:20
Стратегію розвитку "Ужгород – 2030" презентували в обласному центрі Закарпаття
16:55
У Воловці відновили газопостачання мешканцям вулиці, де трапилася пожежа
16:08
У Мукачеві два мікрорайони залишились без води
16:00
Ключові аспекти послання президента до Верховної Ради представили у Закарпатській ОДА
14:51
Доброчинну акцію з прилаштування "барбосівських" вихованців у родини зорганізували рятувальники з волонтерами на Закарпатті
13:34
В Ужгороді до Дня боротьби з торгівлею людьми відбулася вулична акція "Хода за свободу"
13:26
/ 6
Верховна Рада ввела кримінальну відповідальність за незаконний перетин державного кордону України
12:35
/ 1
Чому не сталася Мукачівська ОТГ на Закарпатті?
10:09
У школі Ділового, що на Рахівщині, учні вже 10 років – без спортзалу
10:06
У Червоному на Ужгородщині школярі навчаються у 126-річній будівлі, де колись були панські стайні
» Всі новини