Текст звернення з підписами отримала редакція Закарпаття онлайн.
Поява цього листа пов'язана з ініціативою ужгородців щодо збереження історчного середовища Ужгорода, особливо - у контексті ініціативи міської влади обласного центру щодо включення кварталу Малий Ґалаґов, що є пам’яткою містобудування місцевого значення, до Списку світової спадщини ЮНЕСКО.
Цій резонансній темі, зокрема, було присвячено вчорашній мітинг в Ужгороді.
Лист містить прохання сприяти відтермінуванню реалізації проекту оновлення набережної Незалежності в Ужгороді.
Як йдеться у зверненні, "вкрай низька якість проектних рішень та будівельних робіт поглиблять... проблему номінування Малого Ґалаґова до ЮНЕСКО та позначаться на стані іншого об'єкта природно-заповідного фонду – найдовшої у Європі липової алеї, що має статус пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення та розташована в межах набережної Незалежності.
Детальніше про це - в публікованому тексті, резолютивна частина якого містить прохання до прем'єр-міністра В.Гройсмана "втрутитись у процес знищення історико-культурних пам’яток міста Ужгорода та посприяти відтермінуванню реалізації проекту оновлення набережної Незалежності в Ужгороді на наступний бюджетний рік."
Прем’єр-міністру України
Гройсману Володимиру Борисовичу
Вул. Грушевського, 12 /2
Київ
02000
Україна
Відкрите колективне звернення
Шановний Володимире Борисовичу!
Ми, громада міста Ужгорода, громадські організації, вітчизняні та закордонні експерти у галузях архітектури, урбаністики, екології, охорони культурної спадщини, історії, а також митці, культурні діячі та науковці, просимо Вас сприяти відтермінуванню реалізації проекту оновлення набережної Незалежності в Ужгороді.
У травні 2018 року Ви відвідали Ужгород з робочим візитом, під час якого міським головою було задекларовано прагнення міста включити квартал Малий Ґалаґов, що є пам’яткою містобудування місцевого значення, до Списку світової спадщини ЮНЕСКО. З Вашого ж боку було озвучено пропозицію покращити репрезентативність даного кварталу та виділити кошти на оновлення набережної Незалежності як його складової.
Однак після виділення урядом коштів, на замовлення департаменту міського господарства Ужгородської міської ради було розроблено «Проект капітального ремонту наб. Незалежності у м. Ужгороді», який не враховує, що роботи проводитимуться на майбутньому об'єкті ЮНЕСКО. Погіршує ситуацію й те, що проект затверджено вкрай непрозоро – без попереднього наукового дослідження та аналізу ситуації, без консультацій з представниками ЮНЕСКО, без обговорення в експертному середовищі та без громадських слухань, які є обов'язковою вимогою, враховуючи масштабність проекту та історичну і соціокультурну цінність набережної для жителів міста. Крім цього, проект не був погоджений з органами охорони культурної спадщини, що також нівелює його головне призначення – сприяти збереженню історико-архітектурної спадщини держави.
Додатковим негативним фактором стало залучення міською владою до розробки проекту та виконання робіт підрядника – ТОВ «КБК», який зарекомендував себе з найгіршої сторони та має відкриті численні кримінальні провадження за ч. 1 ст. 367, ч. 1 ст. 364 та ч. 5 ст. 191 КК України за фактами нанесення матеріальних збитків міському бюджету на загальну суму 2,4 млн грн та заволодіння бюджетними коштами на суму 9,8 млн грн. Вкрай низька якість проектних рішень та будівельних робіт поглиблять описану проблему номінування Малого Ґалаґова до ЮНЕСКО та позначаться на стані іншого об'єкта природно-заповідного фонду – найдовшої у Європі липової алеї, що має статус пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення та розташована в межах набережної Незалежності.
Проект уже викликав значний суспільний резонанс як на місцевому рівні, так і на національному – адже культурна спадщина світового значення є надбанням не тільки мешканців Ужгорода, а всієї України. Поспішне та необґрунтоване втручання в історичне середовище кварталу може унеможливити номінування Малого Ґалаґова до Списку світової спадщини та призвести до втрати іміджевого потенціалу України.
За оцінками ініціаторів номінування Малого Ґалаґова до ЮНЕСКО, вітчизняних та закордонних фахівців у сфері охорони культурної спадщини, для розробки концепції регенерації історичного середовища з пристосуванням для сучасних потреб та визначенням можливого обсягу втручань, потрібно не менше одного року.
Просимо Вас втрутитись у процес знищення історико-культурних пам’яток міста Ужгорода та посприяти відтермінуванню реалізації проекту оновлення набережної Незалежності в Ужгороді на наступний бюджетний рік.
Звернення підтримали:
Громадські об’єднання та рухи:
1. ГО «Ужгородський модернізм»
2. ГО «Мистецький центр «Кубло»
3. ГО «Інститут міста Ужгорода»
4. ГФ «PRO URBE»
5. ГО «Омега Захист»
6. ГО «Асоціація експертів «Карпатська група»
7. ГО «Закарпатська обласна асамблея митців «Ротонда»
8. ГО «Асоціація сприяння культурі і освіті «ЛІК»
9. ГО «Громада ковалів Закарпаття «Клепачі»
10. ГО «Лабораторія міста. Ужгород»
12. ГО «Врятуй Жовтень»
13. ІГ «SaveKharkiv»
14. ЛМГО Мистецька рада «Діалог»
Індивідуальні підписанти:
Юрій Андрухович, письменник, перекладач, лауреат міжнародних премій
Петро Мідянка, письменник, лауреат Шевченківської премії
Олександр Ройтбурд, художник, директор Одеського художнього музею
Олекса Манн, художник
Андрій Шолтес, письменник
Зоя Звиняцьківська, мистецтвознавиця, історикиня моди
Михайло Вустянський, архітектор, член Спілки архітекторів України, член Українського комітету ICOMOS
Андрій Любка, письменник
Олена Рофе-Бекетова, громадський діяч; директорка БО «Благодійний фонд «Харків з тобою»
Еміл Сокач, художній керівник і диригент академічного камерного хору «Cantus», Народний артист України, почесний громадянин м. Ужгорода
Лілія Онищенко-Швець, архітекторка, начальниця управління охорони історичного середовища Львівської міської ради
Загоруйко Людмила, письменниця
Генріх Стратон, біолог, селекціонер, автор сорту ківі «Карпат Стратона Валентайн»
Катерина Кублицька, архітекторка-реставраторка, лауреатка Державної премії України в галузі архітектури
Адріана Пряткова (Adriana Priatková), архітекторка, докторка філософії, викладачка Кошицького технічного університету, членкиня словацької робочої групи Docomomo
Андрій Хір, архітектор, художник
Юлія Манукян, критикиня, урбаністка, кураторка ГО «Урбан Ре-паблік»
Володимир Гуцул, кандидат історичних наук, УжНУ
Світлана Олешко, театральна режисерка
Місько Барбара, актор, музикант
Андрій Бондар, письменник, перекладач
Ірина Цілик, письменниця, кінорежисерка
Ольга Муха, культураналітикиня, культурменеджерка, кураторка Конгресів PEN International
Сергій Дяченко, архітектор, історик, дійсний член ICOMOS, керівник ГО «Урбан Ре-паблік»
Петро Сарваш, архітектор
Ніна Андрухович, художниця
Мирослава Ляхович, урбаністка, журналістка, авторка проекту «Львів. Архітектура модернізму»
Надія Керецман , історикиня, викладачка УжНУ
Тетяна Євсеєва, архітекторка, експертка з питань захисту культурно-історичної спадщини
Машницький В’ячеслав, художник, засновник Музею сучасного мистецтва Херсона, керівник фонду ім. Поліни Райко
Коцарев Олег, письменник, журналіст
Драшкаба Олеся, художниця, кураторка
Балдинюк Віра, головна редакторка онлайн-видання «Korydor», журналістка, критикиня
Плехова Ірина, директорка Інформаційної агенції культурних індустрії ПРО, журналістка, незалежна кураторка мистецьких проектів
Валентин Кузан, фотограф
Лілія Братусь, дизайнерка
Андрій Єрмоленко, художник
Марта Кравченко, кандидат мистецтвознавства, Львівська національна академія мистецтв
Олена Турянська, художниця, кураторка, дизайнерка
Галина Танай, менеджерка культурних проектів, журналістка
Владислава Осьмак, керівниця Центру урбаністичних студій Національного університету «Києво-Могилянська академія»
Павло Ковач, художник, куратор
Поліна Городиська, кураторка культурних проектів, координаторка міжнародної програми «Книжкового Арсеналу»
Ольга Сагайдак, співвласниця аукціонного дому «Корнерс», співзасновниця благодійного фонду «Мистецькі надра», організаторка міжрегіональних культурних форумів «ДонКульт», «ГаліціяКульт», «СлободаКульт»
Леонід Марущак, історик, керівник мистецького напрямку Українського кризового медіа-центру
Олексій Лозинський, координатор проектів Національного інституту польської культурної спадщини за кордоном POLONIKA
Наталія Космолінська, мистецтвознавець
Іван Семесюк, художник, музикант
Віктор Пащенко, історик, політолог, підприємець, керівник ГО «Закарпатський інститут політичних досліджень»
Павло Керестей, художник
Казимір Медвецький, архітектор
Мар’яна Куземська, культурна менеджерка, дослідниця міських ініціатив
Уляна Майстренко, ландшафтна архітекторка
Тетяна Терен, журналістка, виконавча директорка Українського ПЕН-клубу
Вікторія Амеліна, письменниця
Іванна Скиба-Якубова, журналістка, керуюча партнерка PR-аґенції "Bagels & Letters", волонтерка соціальних проектів
Олена Масон, менеджерка культурних проектів
Олександр Михед, письменник, куратор
Віктор Коврей, письменник, культуртрегер
Борис Філоненко, арт-критик, куратор, викладач
Любов Морозова, в.о. художнього керівника Державного академічного естрадно-симфонічного оркестру
Максим Коломієць, композитор, гобоїст, співзасновник Ensemble Nostri Temporis, керівник Luna Ensemble
Євгенія Нестерович, критикиня, культурна менеджерка
Гаська Шиян, письменниця, перекладачка
Олеся Яремчук, журналістка, головна редакторка видавництва «Човен»
Юрій Якубов, музикант
Олег Диба, журналіст
Павло Чучка, письменник, громадський діяч
Федір Шандор, професор УжНУ, засновник кафедри туризму УжНУ
Віктор Щадей, громадський діяч
Юлія Кропив'янська, літературна критикиня і літконсультантка, співредакторка культурного блоку «Українського журналу»
Ольга Бірзул, програмна координаторка Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA
Оксана Луцишина, письменниця
Андреа Фукс, заступник голови Товариства угорської інтелігенції Закарпаття
Тетяна Задорожна, біохімік, доцентка
Триває збір підписів
Захар 2018-09-03 / 20:49:12
Який прокурор, прости Господи, така і підозра
Byby 2018-09-03 / 20:40:45
Зовсім недавно в нас звбрали (здається) 16млн $ які виділив єс. на реконструкцію прикордонних пунктів ...
І пунктів нових нема ... І луценко юга ніяку підозру не виписав ... І пемєра вову за це з посади не знзняли ... А сам вова гройсманн тільки носом шмиргнув. Хіба то для нього гроші ?
А тут всього 21млн. І то лишень гривнів ?
Byby 2018-09-03 / 20:31:35
Якщо вже навіть така "ПІДРЗРА" ... Від прокурора області ... Є як "туалєтний папір" ... То що тоді собою являє той прокурор (взагалі) ???
Ps. Зрештою ... в крайіні повальнойі корупційі і злодійства ... Це норма.
до Українка 2018-09-03 / 19:16:51
Тою підозрою, що головний прокурор оголосив - Андріїв підтер дупу і не читав той брєд.
До роста 2018-09-03 / 19:12:34
Гребля це плотина,як у Камяниці всьго 5 метрів . Коли жара тримає воду. Коли паводок регулює рівень води.е гідроелектровузол на 1.5 мгв. Енергії. Вартість не більше 5 млн. Грн. Спитайте у водників. Оце була би набка з човниками.
Українка 2018-09-03 / 18:57:58
Чому мовчить і бездіє прокуратура? Де та підозра, що головний прокурор області оголосив Андріїву?
Порост 2018-09-03 / 18:54:41
Я до -ужгородця-шо по греблях в Ужгороді пише.А треба греблю,якої нема на житл.масив вул.Я.Мудрого(це в кінцівулЗагорської).План архітектура зробила для жнового житл.масива там-а греблі нема..но рахують шо повністю зробили.Ні недоробили.Бо все здано,підписано без греблі.От туди і кинути ці гроші замість зничтоження Липової Європейської Алеї.Зробити там греблю.Бо задають питання -шо треба освоїти кошти-аж 21мл.грн.Бо вони пропадуть.Це відповідь...
Микола Цвах 2018-09-03 / 18:35:07
Та лишіться уже того Андріїва він не знає, що таке архітектура, набережна, Галагов - у Конюхові такого не було
закарпатець 2018-09-03 / 17:22:44
Дуже дивно що Кабмін при такій скруті з бюджетом виділив кошти на ремонт набережної Ужорода.Скоріше всього що цих грошей і не було і не буде,а є лише папір на якому ці гроші нібито виділені.Мабуть наш мер отримав "завдання" вибілити ці гроші через чергові показові ремонти із довготривалими можливо протягом року або й довше роботами.
ужгородець 2018-09-03 / 17:07:44
Ну, просто вбиває думка деяких "свідомих", але "не компетентних". Мовляв, "гарні гроші, терміново треба освоювати"...
Ну, негарно, м'яко кажучи, під мерське варварство, жадібність та некомпетентність виділяти бездумно держ. кошти.
Що в Ужгороді більш нагальних проблем нема? А цілодобова вода, гребля? А забідовані райони Доманинці, Горяни, Радванка, від Джамбула до з/д вокзала, "промзона" від Гагаріна до Промислової? - Хіба ці райони схожі на обласний центр ХХІ століття?
Ну, не всі ж ужгородці лохи базарні андріївські! Школу мінімум в Ужгороді закінчували, а не у Конюхові!
Степан Крук - творчому колективу 2018-09-03 / 15:40:57
" Как здорово, что все вы здесь сегодня собрались..."! Вибачте за москальську....
Степан Крук 2018-09-03 / 15:36:48
Друзі! Я не зовсім компетентний... Чи є бодай теоритична можливість зберегти для Ужгорода ті кабміновські мільйони? Це гарна сума, котру потрібно використати на благо нашого міста. Буде жаль, якщо ці гроші Київ забере...
БІЧ 2018-09-03 / 14:58:30
Кому потрібна така набережна, якщо в Ужі нема води. Хтось вказав потрібна гребля. Це десь 15-20 млн.грн. Навідь з таким покриттям із задоволенням буду кататись на катамаранах !!!!!!!!!
ужгородець 2018-09-03 / 14:02:07
Прочитав у Фейсбуці. Ну, не скотина після цього Бабідорич разом із Андріївим?
Save Uzhhorod
2 ч. ·
Друзі, є погані новини. Продовжуємо аналізувати так званий "Проект капітального ремонту Набережної" — виявляється, проектом передбачено кілька катастрофічних для Липової алеї та Малого Ґалаґова втручань:
1. Вирубка лип навпроти площі Пушкіна. Графічною частиною проекту передбачено вирубку лип на ділянці довжиною близько 100 м зі сторони річки. Це більше десяти дерев.
2. Заміна чеської мозаїчної кам'яної бруківки на бетонну ФЕМ-плитку. По всій довжині Набережної автентичну дрібну чеську бруківку заплановано замінити на бетонну плитку типу "Австрійська бруківка". Замість автентичної "вічної" мозаїки з андезиту та мармуру, яка є невід'ємною частиною середовища Малого Ґалаґова, отримаємо дешеву неякісну цементну плитку, котра не має жодної історичної цінності.
3. Прокладання траншеї глибиною до 2 м безпосередньо біля лип. У зв'язку із демонтажем повітряної лінії електропередачі буде проведено підземний кабель для живлення ліхтарів. Оскільки ліхтарі розташовані на лінії лип, то неважко здогадатись, що траншею буде прокладено поруч, а всі бічні скелетні корені лип буде перебито.
Ми можемо слухати десятки обіцянок та запевнень, що все буде добре і все буде не так. Але це офіційні папери, і ми бачимо зовсім протилежні речі, які матимуть катастрофічні наслідки для пам'ятки садово-паркового мистецтва "Липова алея" та пам'ятки містобудування Малий Ґалаґов — з липами та ЮНЕСКО можна попрощатись.
ужгородець 2018-09-03 / 13:36:38
У прокуратури вже нема жодних повноважень та реального впливу на мерію. Це вже фактично адвокати від держави у суді (ПІДТРИМКА держ. обвинувачення). Що слідство (поки що поліція, СБУ) "намалює", те прокурор і буде кукурікати... А вирішує все рівно ТІЛЬКИ СУД.
Мені цікаве інше. Солідна компанія підписантів під зверненням, науковці та фахівці.
А ось як би підписався Андріїв, якби він не був мером? - Да, ніяк! Неук та барига базарний, разом із своїм оракулом-пустобріхом Бабидоричем.
Розголос пішов. Андіріїву і Ко це вже точно просто так не минеться.
Ужгородка 2018-09-03 / 13:17:52
Це не прокуратура, а якісь клоуни. У них мер під слідством продовжує грабувати містян. Їм би у цирку виступати, а не у прокуратурі.
Прокурору 2018-09-03 / 12:38:39
Всі кошти, які украв Андріїв Ви повернете хіба собі у кишеню. Поверніть хоча б "Корону" громаді міста. Як Волошин так Андріїв лише і вихваляються як купили прокуратуру оптом. Більш бездарних прокурорів як зараз у прокуратурі ще не було. Працюють лише на власне збагачення, а не на громаду і свій авторитет.
Наталка Майстренко 2018-09-03 / 10:13:01
Миколою Яцковим цьогоріч було запропоновано міській раді впроваджння нових механізмів взаємодії з грмадськістю, до прикладу, проведення консультацій з актуальних, важливих питань, або тих, що викликали значний резонанс. Ось доречний випадок - тема "Оновлення набережної Незалежності в м. Ужгороді та програма розробки номінаційного досьє для внесення кварталу Малий Галагов до Списку Світової спадщини ЮНЕСКО"
творчий колектив 2018-09-03 / 09:53:30
Громадські слухання вже проведено без Андріїва, який відмовився прийти на захід. Є чіткі вимоги громади. Їх треба лише виконати. Ось і все.
Степан Крук 2018-09-03 / 09:49:01
Дуже слушні зауваження! Все ж в даному конкретному випадку Андріїв повинен ініціювати зустріч з активом. Потрібно терміново провести громадські слухання і виробити вірні рішення. Великою помилкою мера є самостійне прийняття рішення без узгодження з громадськістю та фахівцями.