Тут вміють розрізняти за інтонацією, коли трембіта звучить сумно, а коли весело. Єдине, що майстрів, які їх виготовляють меншає. Один із них, житель гірського селища Міжгір’я, розкрив секрети створення цього диво-інструменту.
Для трембіт майстер використовує лише дерево-громовицю. Це смерека, в яку влучила блискавка. Її ретельно шукає в горах. Бо зроблена з такого матеріалу трембіта – звучить найкраще.
Вся робота майстра – ручна. Спочатку із колоди вирізає заготовку для трембіти, надає їй форми. Довжина – три метри. Щоб витесати трембіту зсередини, дерево розколює навпіл.
Серцевину з обох половинок вибирає акуратно, щоб стінки трембіти по всій довжині були лише два міліметри завтовшки.
Витесані стамесками половинки трембіти Василь вимочує у гарячій сироватці з овечого молока.