Хату звели у 1902 році, а музей відкрили у 1985-му. Власником садиби був столяр на прізвище Ковач, усі тутешні експонати належали родині, яка мешкала тут понад сотню років тому. Крім того, частину реманенту засновники збирали у людей із самого Зарічево та сусідніх сіл. Уже чверть століття музеєм опікується місцева жителька — Любов Пекар. Догляду та опалення хата потребує протягом усього року, але особливої уваги садиба-музей потребує взимку і у дощову погоду.
Любов ПЕКАР, завідувачка Районним етнографічним музеєм «Лемківська садиба»
Основні речі як шафарня, стіл, шифонер – автентичні. Інтер’єр ми лише трохи змінили, було два ліжка, одне ми забрали, щоб було більше місця. В основному речі дуже старі, речі тут були у цій хаті колись.
Хата зведена із букових колод. До комплексу забудови входять: житлова частина (хижа, сіни і комора) та господарські приміщення (стодола, хлів і хлівець), що знаходяться в одному ряду, під спільним дахом. Саме такий тип забудови характерний для етнографічної групи лемків. Садиба-музей приваблює туристів не тільки з України, а й із сусідніх країн ЄС. Полюбляють для досліджень відвідувати Зарічево і науковці.
Любов ПЕКАР, завідувачка Районним етнографічним музеєм «Лемківська садиба»
Приходять екскурсії, а також поодинокі туристи. Люди збираються групами. Багато нас відвідує науковців. Були люди із Польщі, Словаччини, Чехії. Описують речі домашнього вжитку лемківські. У нас тут є граматика 1936 року, всім пояснюю: ми етнографічна група «руснаки», але за говіркою відносимося до лемків.
Ця лемківська садиба чи не єдиний музей в Україні, який за сторічну історію зберіг свій автентичний вигляд. Утримують її ентузіасти та небайдужі люди.
Любов ПЕКАР, завідувачка Районним етнографічним музеєм «Лемківська садиба»
Як можемо, так її утримуємо. Так як у нашій державі, у Лемківській садибі є проблеми. При допомозі небайдужих, керівникам районним – є люди, які цікавляться історією. Це проблемна хата, вона довжиною 22 метри, аби покрити будівлю треба 5000 жуп. І зразу то нереально зробити.
Після утворення Перечинської об’єднаної територіальної громади та затвердження перспективного плану розвитку (як, у тому числі туристичної привабливості) унікальну садибу планують спочатку взяти на баланс ОТГ, а потім передати під егіду Управління культури області. Аби була змога повноцінно фінансувати музей та зберегти його для нащадків.
Микола ГОДОВАНИЙ, головний спеціаліст з питань культури, сім’ї, молоді та спорту Перечинської ОТГ
Лемківська садиба буде передана із балансу відділу культури Перечинської РДА на баланс Перенчинської міської ради. У подальшому передамо на баланс Закарпатського етнографічного музею, на Управління культури ОДА. Думаю, що подальший фінансовий розвиток буде більш дієвий, бо займатимуться профі музейної справи, а управління культури області виділятиме більше коштів.
У Лемківській садибі можна не тільки почути про історію краю, а й побачити її. Окрім пояснень до музейних експозицій, переказують і цікаві оповідки про життя лемків, побут та історичні передумови. Працює садиба із 11:00 до 19:00, окрім вівторка та неділі.
Нік 2018-04-19 / 12:39:04
Дуже цікаво, хочеться побувати, показати дітям і онукам.