Климпуш-Цинцадзе про перспективи конфлікту з Угорщиною та відносин Україна-ЄС

Іванна Климпуш-Цинцадзе запевняє, що Кабмін докладає максимум зусиль для встановлення діалогу з Угорщиною, і що результати дії Угоди про асоціацію з ЄС українці відчують дуже скоро.

Климпуш-Цинцадзе про перспективи конфлікту з Угорщиною та відносин Україна-ЄС

В Угорщині прем'єр-міністр Віктор Орбан заявив про "історичну" перемогу своєї партії "Фідес" на загальнонаціональних виборах 8 квітня. Це дає йому можливість втретє поспіль очолити уряд країни. Правляча угорська партія "Фідес" матиме в парламенті конституційну більшість - 133 мандати з 199-ти, тобто, мінімальна кількість депутатських голосів для зміни Конституції. Такий результат для угорського прем'єра був би неможливий без підтримки угорської громади за кордоном. Зокрема, 95% угорців Закарпаття минулої неділі підтримали Орбана і його партію. При цьому перемога "Фідес" стала можливою на тлі конфлікту Будапешта з Києвом через мовну статтю закону про освіту.

Як на Україну вплинуть результати виборів в Угорщині, а також наскільки просунулося поглиблення взаємодії з ЄС, в ефірі радіостанції Голос Столиці проаналізувала віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе.

На виборах в Угорщині перемогла правляча партія чинного прем'єра Віктора Орбана. Україні варто готуватися до загострення відносин?

— Насамперед, ми маємо привітати партію «Фідер» і чинного прем'єр-міністра Віктора Орбана, з такою переконливою перемогою на виборах в Угорщині. Щодо того, чи варто нам турбуватися подальшим розвитком подій і щодо наших взаємин, які ускладнилися певною мірою через мовну статтю освітнього закону, який був прийнятий парламентом минулого року. На жаль, поки що нам дійсно не вдається знайти конструктивного діалогу з Угорщиною щодо бачення, в який спосіб ми можемо спільно його реалізовувати, з залученням угорської національної меншини, яка є широко представлена тут, на теренах нашої держави, в той спосіб, який був би прийнятний для угорської меншини, і наскільки були б прийнятні для Будапешту ті зміни, які ми бачимо. Ми ж разом з тим проявляємо максимальний конструктив, ми готові до діалогу, і я сподіваюсь, що після того, як спаде вже розпал передвиборчої боротьби і вже зрозумілі підсумки цих виборів, що нормальна бесіда без нашарувань гасел може бути продовжена між Києвом і Будапештом.

Тобто Ви думаєте, що після оголошення результатів цих виборів риторика все ж таки зміниться?

— Принаймні хотілося б, щоб гасел було менше, щоб перейти до того конструктивного діалогу, який послідовно пропонує Україна, яка для себе взяла чітко зобов'язання щодо виконання рекомендацій Венеційської комісії саме щодо цієї мовної статті, і ми вже почали їх з боку уряду реалізовувати, ми прийняли рішення Кабміном щодо продовження дій перехідних статей цього закону про освіту, перенесення їх з першого вересня 2020 року на перше вересня 2023 року, для того, щоб можна було активно підготуватися і забезпечити і методичними матеріалами викладачів румунськомовних і угорськомовних, вчителів в школах, які будуть мати необхідність перейти частково на викладання окремих предметів українською мовою. Я вважаю, що це абсолютно здоровий підхід країни, коли країна, держава, хоче надати всім представникам в країні, всім своїм громадянам включно з представниками національних меншин, всі можливості реалізувати себе в різних галузях, а відповідно для того, щоб могти себе реалізувати, необхідно знати і державну мову, а не лише мову національної меншини.

Отже, ми вже зробили кілька років для поліпшення цього діалогу. А що у відповідь говорить Угорщина?

— Насправді, до виборів ми бачили тільки загострення цієї ситуації з боку Угорщини, а також певне таке намагання блокувати на багатосторонньому рівні наш діалог високого рівня з Північноатлантичним Альянсом і поки що Угорщині це достатньо успішно вдається робити. Разом з тим, я сподіваюсь, що голос раціо, він все-таки переважить, і ми вийдемо на ту дорожню карту, такий меморандум порозуміння, як ми вийшли в цьому випадку і з Польщею, на таке знайдення повного розуміння, з Болгарією, ми зараз знаходимося на фінішній прямій такого віднайдення повного розуміння з Румунією, і якщо…

А були такі ж самі проблеми з Румунією і з Болгарією?

— Ну, не такі самі, але подібні. І разом з тим, ми повністю знайшли прийнятні для обох сторін формули. І якщо це можливо з іншими країнами, то це означає, що проблема — не в позиції України, а точно проблема в певних перекосах, які пропонує до розгляду або на яких наполягає — і категорично наполягає — угорська сторона.

Всі сторони заявляють, що вони готові домовлятися, але цього не відбувається. Все ж таки, хто бреше і хто заважає вести діалог?

— Насправді, мені прикро, що подекуди деякі окремі міністри і віце-прем'єри з угорського уряду дозволяли собі певну маніпуляцію тими реальними подіями, які відбувалися в нашому двосторонньому діалозі. І я хочу запевнити всіх наших громадян в тому, що і Міносвіти України на чолі з міністром, пані Лілією Гриневич, і МЗС України, і окремо… в усіх наших зусиллях ми активно залучали і хочемо далі продовжувати залучати представників угорської національної меншини.

Так і вони готові. То в чому проблема?

— Стосовно Київського товариства закарпатських угорців, насправді, важливо щоб пішли на такий діалог угорці Закарпаття безпосередньо з Берегова, з Ужгорода, з Тячева, з інших міст. І нібито така готовність з боку представників нацменшин була, але потім остаточна їхня готовність до приїзду на черговий раунд консультацій до Києва, до Міносвіти, була скасована окремим листом, який був підписаний саме керівництвом угорських закарпатців. Тому сподіваюсь, що це якісь такі раунди непорозумінь, через те, що в наш внутрішній діалог були намагання втрутитися, спроби з безпосередньо Будапешту, а це не був діалог між владою України і представниками нацменшин України. Сподіваюсь, що нам зараз вдасться вже цих непорозумінь позбавитися і вийти на нормальний діалог. Насправді, вже були такі домовленості і тут, коли приїздив сюди віце-прем'єр угорський, і міністр освіти Угорщини, і коли разом з нашим міністром освіти вони вийшли на прес-конференцію, оголосили, що про все домовилися, про спільний меморандум, а через 24 години, коли той повернувся назад до Угорщини, була повна, категорична, зовсім інша вже реакція з боку Будапешту, коли виявляється, що йому не давали ніяких повноважень домовлятися. Ну, то ми сподіваємося, що нарешті приїдуть сюди ті люди, які будуть мати повноцінні повноваження домовлятися, і ми таки домовимося, через те, що ми — сусіди, ми — друзі, ми — партнери, і нам необхідно саме через цю призму шукати порозуміння і стосовно захисту національних меншин на територіях один одного.

Щодо Угорщини, європейські і американські ЗМІ називають Орбана лідером з найвищою внутрішньою підтримкою в ЄС. За нього голосували майже всі угорці Закарпаття. Були мітинги в Румунії щодо автономізації певної…

— Я би хотіла тут зупинитися, стосовно угорців Закарпаття. Угорці Закарпаття все-таки є громадянами України.

Ті, що не є громадянами України, ті, що тільки проживають.

— Тоді вони не зовсім є угорцями Закарпаття, якщо вони не є громадянами України, тоді вже є угорцями якоїсь території Угорщини, через те, що хочу нагадати, у нас все-таки діє право одного громадянства. І мені би хотілося вірити, що ми говоримо про громадян України з Вами.

Через те, що Орбан отримав таку більшість, він формує уряд, він має колосальну підтримку свого населення, чи не будуть його дії, його рухи ще жорсткішими і ми не отримаємо так званий донбаський або кримський сценарій на Закарпатті?

— Я, по-перше, вважаю, що все-таки донбаський чи кримський сценарій на Закарпатті, який би був ініційований країною-членом НАТО чи країною-членом ЄС, просто неможливий, через те, що існує велика кількість стримуючих факторів в союзі, в спільноті тих країн, які поділяють спільні цінності. І я розраховую, що Угорщина і стоїть саме на тих спільних цінностях, і вона так прагнула, і більшість населення поділяє цей угорський європейський вибір, який був зроблений багато років тому і який їм вдався, і ми саме на це розраховуємо, що стримуючі фактори всередині цих спільнот мають не допустити такого сценарію.

Восени 2018 року у Європейському парламенті буде представлений звіт щодо виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом. Чи є про що звітувати, якщо, за Вашими словами, Україна не встигає виконати в цьому році всі вимоги Угоди про асоціацію з ЄС, які повинні були бути виконані ще в 2016-2017 роках?

— По-перше, я переконана, що цей звіт, який зараз готується, і в зв'язку з підготовкою якого сюди, до України, приїздили європейські парламентарі для консультацій, для зустрічей з представниками як владних, так і громадських структур. Він буде такий всеохопний і буде описувати наш прогрес і затримки в нашому прогресі щодо виконання Угоди абсолютно повноцінно і об'єктивно. Тому це складно сказати, що це буде якийсь такий короткий документ. Це буде всеохопний документ, який дасть нам можливість і зрозуміти, де ми є, дасть, вірніше, не нам, а нашим партнерам зрозуміти, де ми знаходимось у виконанні Угоди про асоціацію, і які необхідно додаткові, можливо, кроки зробити не суто тут, в Україні, для того, щоб Угода про асоціацію виконувалась ефективно, і яку варто би було отримати додаткову підтримку з боку ЄС, і ми дуже розраховуємо на голос Європарламенту в цьому контексті. Угода про асоціацію України з ЄС є найамбітнішою з усіх угод про асоціацію, яку ЄС коли-небудь підписувала з третьою країною.

Що в ній?

— По-перше, ми є великою країною. По-друге, перемовини про угоду закінчились вже, насправді, сім років тому. Тому ми говоримо про велику економіку і про необхідність захисту тих чи інших частин економіки і поступового відкриття ринків, взаємного відкриття ринків, про які йдеться, тому що величезна частина, 80% угоди — це є Угода про зону вільної торгівлі між Україною і ЄС, і йдеться практично про всі сектори економіки, про всі галузі нашого життя, яких мають стосуватись ті зміни, які ми для себе визначили в Угоді про асоціацію для того, щоб бути не просто конкурентними, а взаємосумісними з тими економіками, які вже довели свою спроможність, які довели свою успішність, які довели свою здатність забезпечувати своїх громадян якимись позитивними можливостями. Для цього ми виконуємо цю Угоду про асоціацію.

Що наразі виконується з цієї угоди?

— Дуже просто. Найостанніше — це те, що 4 квітня увійшов у силу такий горизонтальний серйозний закон, який нам допомагає забезпечити, створити систему контролю за безпечністю харчових продуктів. Ми, як громадяни України, я переконана, зацікавлені в тому, щоб в наших крамницях були якісні продукти. Через запровадження цієї системи контролю відповідно до стандартів ЄС, ми розраховуємо на те, що вже на кінець цього року ми матимемо принаймні на 50% менше фальсифікату на полицях наших крамниць. Я думаю, що це великий, серйозний позитивний результат для кожного громадянина, і далі, очевидно, взагалі зійдемо на те, щоб взагалі цього фальсифікату було 0% на наших полицях. Ось конкретний прояв євроінтеграції. Чому ми не встигаємо? Хочу нагадати, ми почали виконувати угоду одночасно з тим, як почалась ситуація з РФ. Ми з Вами знаємо, що наші державні інституції були далекі від досконалості, вони були, по суті, багато в чому зсередини зруйновані. Це ми бачили на прикладі нашої армії. Насправді, дуже подібна ситуація була характерна для багатьох міністерств. Нам потрібно відновити професійність державної служби і забезпечити професійне, фахове супроводження всіх тих завдань, які стоять перед нами.

Є якісь напрямки, де ми критично не встигаємо?

— У нас є кілька таких сфер з минулого року, де ми не просунулись так, як би нам хотілося. Зокрема, ми не прийняли жодного закону, який би стосувався змін у транспортній галузі — в водному транспорті, в автомобільному транспорті, в галузі перевезень небезпечних вантажів, і це ті речі, на які я дуже розраховую, що зараз, після великої кількості раундів перемовин з боку урядових структур з нардепами України, ми можемо трохи почати рухатись вперед і надолужити те, що ми пропустили минулого року. Інша сфера, яку, я думаю, дуже сильно громадяни зацікавлені, це сфера громадського здоров'я. Це, зокрема, створення системи контролю якості вироблення препаратів крові, і я сама стикнулась з необхідністю переливати кров рідній людині в кінці минулого року і я розумію, наскільки далекі ми ще від того ідеалу, коли нам потрібна допомога і бути впевненим в тому, що той препарат крові, який підготовлений для того чи іншого пацієнта, що він є перевірений, що він не несе в собі ніяких хвороб і що ми можемо розраховувати на те обладнання і ті лабораторії, які в нас є. Поки що ми цього не зробили. Не зробили не через те, що ми не хочемо, а не зробили через те, що це вимагає величезної кількості також коштів для того, щоб створити якісну систему, наприклад, перевірки препаратів крові.

Стосовно вимоги ЄС щодо скасування обов'язкового декларування громадських активістів, що борються з корупцією. ЄС наполягає на якнайшвидшому скасуванні відповідних норм, але нам не вдалось це зробити. Це дуже погано?

— Прикро, що наші нардепи не спромоглись знайти 226 голосів для того, щоб в який-небудь спосіб з тих варіантів, які були зареєстровані у ВР, вийти достойно з тієї ситуації, в яку вони самі поставили країну, бо страждає сьогодні імідж країни як країни, яка, захищаючи демократичні цінності, разом з тим, намагається досягти нібито прозорості в діяльності антикорупційних активістів якимись дивними і неадекватними способами. Ми з вами розуміємо, що представники громадських організацій не є тими особами, яким надані повноваження виконання функцій держави, і це саме та ідея, яка закладалась в електронне декларування, коли йшлось про вимоги до тих, хто виконує функції держави.

Є якийсь термін на виконання?

— Мені здається, що ми цей термін уже пропустили, і було б, як мінімум, непогано відмінити цю дивну і неправильну вимогу до, принаймні, 1 квітня, коли закон уже мав…він вступав в дію раніше, але коли закон уже повністю змушував всіх декларувати до 1 квітня 2018 року.

Що Україні загрожує з цього приводу?

— Я думаю, що йдеться про втрату довіри до країни, і це — негатив. Також це бачиться як певний відкат і певний такий реваншизм з боку політиків до тих людей, які покликані їх тримати під моніторингом і під контролем як представники громадського суспільства. Є абсолютно демократичні способи забезпечити прозорість діяльності громадських організацій, які працюють в багатьох країнах ЄС того самого, чи в США, коли йдеться про фінансову звітність всієї організації, яка є відкритою, яка повинна бути представлена публічно і це, напевно, такий спосіб, в який і ми би мали йти, а не ось таким чином мститися за змушення політиків декларувати громадським активістам.

Чому, на Вашу думку? Адже нардепи знають, що це вимога ЄС і що треба її скасовувати. Вони майже всі говорили, що це погано, що будуть скасовувати, і не проголосували?

— Майже всі. Ми бачимо, що не всі, а нам треба, щоб ті майже всі складали 226 депутатів принаймні. Тому будемо далі працювати. Ми зі свого боку, з боку уряду, будемо далі працювати з колегами, з нардепами.

Чому вони так зробили?

— Я думаю, що буде коректно, якщо Ви будете питати в тих нардепів, які за це не голосували. Знову ж таки, ми мусимо з Вами розуміти, що йдеться не просто про вимогу ЄС. Ми порушили принципи функціонування країн ЄС. Якщо ми претендуємо на те, що ми поділяємо цінності, то хотілося б, щоб ми максимально відповідали цим цінностям і не робили таких перекосів, як було зроблено з цим електронним декларуванням.

Наскільки можна говорити про ефективність роботи громадських активістів? Наскільки вона помітна на загальноєвропейському рівні?

— Перше. Представники громадянського суспільства — це є люди, які займаються різними секторами як економіки і різною діяльністю, і так, є частина тих людей, які займаються антикорупційною діяльністю. Тому ми мусимо розуміти, і, наприклад, я зі свого боку як віце-прем'єр працюю з великою кількістю громадських організацій, в різний спосіб взаємодіємо. Я вдячна за ту компетентну, професійну допомогу, пораду, критику, яку ті чи інші громадські організації нам надають. До речі, в Угоді про асоціацію у нас є так само окрема платформа громадянського суспільства, з якою ми взаємодіємо, у нас є в «Східному партнерстві» платформа громадянського суспільства, тобто ми маємо навіть формалізовані, крім неформальних, також маємо і формалізовані такі стосунки між державою і представниками громадянського суспільства.

15 квітня 2018р.

Теги: Угорщина, Цинцадзе

Коментарі

Петро Ференцович Генцюр 2018-04-16 / 12:13:50
До Вуву. Обiцянка мов цяцька - дурнику радiсть.

Вуву 2018-04-15 / 23:18:33
Цінцінадзе ... Та скасуйте вже нарешті хочаб депутатську недоторканість ...
Як ішли в новобраний парламент ... Що ви суки обіцяли народу ... Всім тим хто вас сволочі вибрав .
А про не довіру до вас парламентське гімно вже говорити надойіло .
Хто вам заважає робити реорми ???
А ти тут розказуєш........... :-*

НОВИНИ: Політика

10:52
На Закарпатті пострілами зупиняли двох нелегалів-афганців, що вже подолали загороджувальний паркан на кордоні
13:34
/ 14
У Мукачеві "замінували" ресторан, де "тусувалися" соціалісти Кожари
11:45
/ 3
Угорщина в кроках проти України сягнула критичної межі - Пристайко
04:46
/ 7
У День Незалежності закарпатців запрошують на 5-у світанкову "Молитву за Україну"
14:47
/ 3
Порошенко підписав розпорядження про звільнення голови Перечинської РДА, що вчинив "п'яну" смертельну ДТП
10:07
/ 22
КМКС просить ЦВК створити на Закарпатті на виборах-2019 окремий "угорський" округ
06:40
/ 19
Угорщина. Ворожа риторика триває...
18:49
/ 5
Сійярто назвав стосунки з Україною в контексті закону про освіту "серйозним конфліктом"
09:00
/ 4
На фестивалі в Малому Березному відмінили концерт словацького фаната Путіна
06:27
/ 5
Депутати-мажоритарники Закарпаття найгірші в Західній Україні щодо виконання своїх обіцянок
07:08
/ 3
Нікому не вдасться заблокувати українську інтеграцію в НАТО - Порошенко
07:45
/ 8
Футбол як провокація
12:13
/ 20
Прес-секретар "губернатора" Закарпаття Москаля Ярослав Галас став його заступником
17:30
/ 16
Угорщина провела в закарпатській Синевирській Поляні 26-й відкритий "інструктаж" для угорців Карпатського басейну і Закарпаття
18:53
/ 15
СБУ заборонила в'їзд в Україну футболістам-угорцям, які зіграли у сепаратистському чемпіонаті
04:58
/ 1
Москаль знову серед "середняків" у черговому рейтингу голів ОДА – 12-й
04:37
/ 9
Нація нізвідки: непримарна небезпека
04:04
Посол України в НАТО: Угорщина не демонструє бажання вирішити мовне питання
12:59
/ 1
Переговори з угорською громадою Закарпаття щодо проекту закону про освіту відбудуться в липні – Гриневич
05:39
Олександр Гаврош: "Закарпаття — одна з найслабших ланок в Україні, тому вороги б’ють по ній"
18:20
/ 13
"Ніж у спину" від Орбана: Угорщина відновила наступ на Україну в НАТО та в ЄС
18:06
/ 8
"Бо "послідовні": Угорщина, попри обіцянки, таки блокуватиме будь-яке рішення саміту Україна-Грузія-НАТО
08:02
/ 6
США незадоволені тим, що Угорщина блокує політичну співпрацю України з НАТО
07:34
/ 1
Не тільки саміт НАТО: про що насправді домовилися Україна та Угорщина
17:22
/ 34
Москаля обрано головою Закарпатської організації БПП
» Всі новини