Циганські традиції та звичаї. Народження дитини

Про надзвичайно цікаві ромські традиції та звичаї, пов’язані з вагітністю, пологами та народженням дитини, дізнаємося з перекладу, опублікованому на сайті ужгородської громадської організації «Правозахисний фонд «Розвиток». Ці традиції зазнають змін з плином часу та залежать від географії ромської громади, однак вони однозначно гідні уваги та вивчення.

Циганські традиції та звичаї. Народження дитини

Від самого народження роми підпорядковуються законам і звичаям, що формувалися протягом століть. Відтоді, як суворість багатьох традиційних законів з часом послабшала, їхні сліди й досі можна віднайти в житті певних ромських громад. Ці закони відрізняються за ступенем суворості від громади до громади та від країни до країни. Життя ромів, які щоразу переміщувалися з місця на місце, їхні поневіряння впливали на елементи ромської культури. Саме за цих причин наявність та суворість законів і традицій були для ромів необхідною умовою для виживання та збереження власної ідентичності. Це стосується і ритуалу народження дитини.

Поява дитини в сім’ї є особливою подією. Вона забезпечує продовження сімейної лінії і додає родині більшої пошани. Багатодітність притаманна ромам, хоча й не всі вони мають великі сім’ї. 

Оприлюднення новини про те, що родина очікує на появу маляти, завжди вимагало дотримання певних звичаїв – для того, щоб дитя увійшло в цей світ здоровим та щасливим.

Вагітність, пологи та «нечистий» період

Суворі правила вступають у силу з початку вагітності і фактично до самого народження ромської дитини. Більшість цих правил засновані на вірі в те, що жінка вважається  «marimé» (або «нечистою») під час вагітності та протягом певного періоду після народження дитини – допоки не відбудеться обряд хрещення.

Коли жінка впевнена, що вона вагітна, вона оголошує про це своєму чоловікові та іншим жінкам громади. Вагітність сигналізує про зміну її статусу всередині громади. Вагітність означає, що жінка «нечиста», тому має бути ізольована якомога далі від інших. Про неї можуть піклуватися лише жінки громади. Хоча вона продовжує жити у себе вдома, зустрічі з чоловіком відбуваються рідко та є короткими. Дуже часто чоловік перебирає на себе всі домашні турботи; в деяких випадках їх можуть виконувати інші ромки громади.

Традиційно пологи не можуть відбутися у будинку, де проживає сім’я, чи то в наметі, чи у вагончику або будинку, оскільки він би тоді став «нечистим». За цієї причини більшість ромок вважають за краще покинути свої помешкання і народжувати в лікарні. І не тому, що у медзакладі вони отримають кращу турботу та догляд, а тому, що таким чином не забруднюватимуть свої власні будинки. Якщо дитина таки народжується поза стінами лікарні, тільки заздалегідь спеціально визначені акушерки, або, можливо, інші жінки, які вже є матерями, можуть допомогти з пологами.

Є певна кількість обрядів у пологах, які можуть передувати народженню дитини. Один із них – розв’язання всіх вузлів на одязі майбутньої мами: аби пуповина не перекрутилася. В інших громадах є вірування, за яким заплетене волосся породіллі слід розпустити.

Вже після народження дитини для новоспеченої мами настає так званий «карантин»: їй  дозволяється торкатися тільки найбільш необхідних для життя предметів.

Речі, яких вона торкається (столові прибори, одяг та інші) стають автоматично «нечистими», і пізніше мають бути знищені. Хоча такі суворості, як правило, закінчуються  тільки-но дитину похрестять, деякі ромські групи є надзвичайно обережними. Для таких час, після якого молодій мамі буде дозволено наблизитися до свого чоловіка або виконувати домашні обов’язки без використання рукавичок, триває 2-3 місяці.

Традиції  батьківства. Хрестини

Інші символічні ритуали містять формальне визнання дитини з боку її батька. У деяких ромських групах дитину сповивають у пелюшку, на якій – декілька крапель батьківської крові. В інших дитину закутують в одяг, що належить батькові. У деяких  групах мати повинна покласти дитину на землю. Батько піднімає немовля і огортає навколо його шиї червону нитку, тим самим визнаючи, що це його дитина.

У деяких групах молоду маму до хрещення дитини не може бачити будь-яка людина, окрім її чоловіка. Та й той стикається з певними обмеженнями. Йому заборонено виходити з дому в проміжок часу між заходом і сходом сонця – аби тримався подалі від злих духів, які називаються «tsinivari». Вони можуть напасти на дитину і навіть на матір упродовж ночі. І тільки інші жінки (а ні її чоловік, ні інші чоловіки) можуть захистити їх від духів.

Хрещення відбувається в будь-який час від декількох тижнів до декількох місяців після народження: найчастіше протягом 2-3 тижнів. Під час цього перехідного періоду мати і дитина ізольовані від суспільства.  До хрещення не можна оголошувати ім’я дитини, маля не можна фотографувати.

Цей період закінчується хрещенням, коли «нечистоти» вимиваються зануренням дитя у воду. Найчастіше дитину омивають протічною водою – цей акт передує безпосередньому хрещенню. Після омивання немовля можуть намастити маслом, щоб зміцнити тіло та душу. У деяких випадках роми використовують амулети та талісмани для захисту дитини від злих духів.

Три імені – на одного

Після очищення за допомоги води дитина офіційно стає людиною, і може отримати ім’я. Це ім’я, проте, є лише одним із трьох, яке вона пронесе скрізь усе життя. Перше ім’я назавжди залишиться таємницею. Традиція свідчить, що це ім’я немовляті шепоче матір у момент народження, тільки вона знає його, і ім’я це ніколи не використовується. Мета цього таємного імені – заплутати надприродних духів, захищаючи від них реальну особистість дитини.

Друге ім’я – це ромське ім’я. Воно надається неофіційно і використовується тільки серед ромів. 

Третє ім’я дається під час другого хрещення, яке відбувається відповідно до основної релігії країни, в якій народилася дитина. Така дія не має великого значення для ромів і є тільки практичною необхідністю. Третє ім’я буде використовуватися для спілкування з неромами.

Ромських батьків можна було би назвати надзвичайно «вільними» у виховані своїх дітей, принаймні порівняно з традиціями неромів. Але не можна сказати, що ромські батьки не прикладають зусиль для  виховання дітей. Ромська дитина грає за власним бажанням, імпровізує собі розваги. Але водночас поважає своїх батьків і дорожить ними. Відповідальність за дитину несуть і матір, і батько. Дитина успадковує звички батьків, а в подальшому завжди допомагає мамі й татові. Так само син або донька мають вивчати традиції свого народу, брати участь у його трансформації та подальшому розвитку.

Варто нагадати, що у липні 2017 року в Ужгороді було видано книгу «Прикмети та забобони ромів Закарпаття». Авторська група видання – місцева ромська молодь у співпраці з історикінею, ромологом, журналісткою Євгенією Навроцькою. З жовтня 2016 року вони збирали матеріали для книги у ромських таборах Ужгорода, Ужгородського району та міста Чоп.  Саме тоді ініціативу Закарпатської обласної молодіжної громадської організації «Патів» («Гідність») підтримала Ромська програмна ініціатива Міжнародного фонду «Відродження».

20 лютого 2018р.

Теги: цигани, роми, народження

Коментарі

точно 23.02.2018 / 16:48:53
Вигадки. Усього цього й раніше майже не дотримувались, а тепер - і поготів.

Копча 22.02.2018 / 01:47:10
Попрошу не ображати гендерностурбованих жінок і внести правки до тексту. Якщо Навроцька "історикиня" то вже пишіть і "ромологиня"

НОВИНИ: Соціо

18:00
/ 1
На війні з росією поліг Павло Полянчук з Богдана на Рахівщині Фото новина
21:14
На Закарпатті забудовник уник кримінальної відповідальності, сплативши 4,6 млн грн податку на прибуток
15:45
/ 1
У Тарнівцях на Ужгородщині провели в останню дорогу захисника Василя Копача Фото новина
09:23
У Лукові Хустської громади попрощалися з Іваном Повхом, що з квітня вважався зниклим безвісти Фото новина
23:49
/ 1
У Мукачеві у вівторок попрощаються з полеглим Героєм Іваном Ключніком Фото новина
16:58
В Ужгороді на двох локаціях встановили охолоджувальні рамки-оприскувачі Фото новина
01:32
/ 7
Представники МГКЄ у складі делегації УГКЦ зустрілися з Папою Римським Фото новина
15:31
На кордоні з Румунією понад 2 місяці триватиме ремонт аварійного мосту через Тису Фото новина
11:17
/ 1
У п'ятницю в Ужгороді попрощаються з полеглим захисником Олександром Карповим Фото новина
20:28
/ 1
У Голубиному на Мукачівщині провели в останню дорогу полеглого Героя Андрія Лоскоріха Фото новина
07:08
/ 22
Руки в кайданках
05:48
/ 3
Штурмовик із Руських Комарівців
04:15
/ 3
Підготовче судове засідання у справі вітряків на Руній відбулося в Ужгороді Фото новина
18:36
/ 12
Серед пріоритетів нового прокурора Закарпаття Пацкана є захист релокованого бізнесу, але немає захисту довкілля Фото новина
11:32
Ватикан оголосив нову дату беатифікації священномученика Петра Павла Ороса
02:01
/ 1
У вівторок в Ужгороді відбудеться суд по забудові полонини Руна вітряками
12:39
Юні екодослідники здійснили пізнавальну мандрівку Свидовцем у межах проєкту "Зелені скарби Карпат"
03:11
/ 7
ФОТОФАКТ. Екскаватори продовжують "вигризати" полонину Руна
15:16
/ 1
У понеділок в Ужгороді попрощаються з полеглим на війні з росією Сергієм Гвоздецьким Фото новина
18:07
/ 1
На Сумщині поліг уродженець Стужиці Іван Лешанич з Мукачева Фото новина
14:41
/ 4
Підтверджено загибель Олександра Лацка з Зарічова Перечинської громади, який майже рік вважався зниклим безвісти Фото новина
13:09
Фінішувала друга зміна літнього табору "Зелені скарби Карпат" в Ужгороді Фото новина
05:01
/ 2
З КПП "Ужгород" до Словаччини втік прикордонник
04:38
/ 5
Розслідування журналістки Олени Мудри, через яке на неї тиснуть судом "Вітропарки", перемогло в конкурсі журналістських робіт про Закарпаття
17:42
/ 2
500 підписів за 3 доби: колективне звернення з вимогою зупинити злочин на Руні достроково направлено новому генпрокурору Кравченку
» Всі новини