Головна страва – керечун, у перекладі з угорської означає Різдво. Це ритуальний хліб – символ об’єднання роду. Одні прикрашають його часником і медом, квасолею та вівсом. Інші – ставлять на нього свічку. На столі він стоїть упродовж усіх різдвяних свят. Їдять його аж на Бабин вечір, перед Водохрещем.
Традиційну українську кутю на Закарпатті споконвіку замінюють бобальки. Це маленькі печені кульки з прісного дріжджового тіста. Святкову страву приправляють медом чи цукром, посипають маком або горіхами. На них ворожать дівчата – кладуть перед котом – і чию кульку він з’їсть, та упродовж року і вийде заміж.
Двічі на рік – на Різдво і Великдень закарпатці готують шовдар. Це найсмачніший місцевий м’ясний делікатес. Ще одна різдвяна страва закарпатців – пікниця. Це копчена домашня ковбаса, приправлена часником і паприкою.
Серед делікатесів ще й гурка – рис із вареними нутрощами свині. Та кілька видів сала. Найпопулярніше – попригашка.
Закарпатці вірять: різдвяні страви мають надприродні властивості. Вони відганяють хвороби й біди, надають сил і зберігають мир у сім’ї. Обрядовими наїдками обов’язково пригощають колядників.