Незалежна медійна рада за зверненням Москаля не побачила розпалювання ворожнечі у фільмі "Операція “Паспорт"

Про це йдеться у висновку НМР, оприлюдненому 29 грудня, повідомляє “Детектор медіа”.

Фільм “Операція “Паспорт” транслювався в ефірі 5 серпня 2017 року, друга частина фільму вийшла в ефір 16 вересня 2017 року; обидві частини титровані як документальний фільм. Обидві частини присвячені тематиці угорської меншини на Закарпатті, її підтримці з боку Угорщини, включно з полегшеною процедурою видачі паспортів та посвідок, а також фінансовою допомогою закордонним угорцям. У другій частині фільму автор робить спробу отримати паспорт Румунії.

Національна рада звернулася з проханням розглянути факт трансляції цього фільму на предмет дотримання законодавства, базуючись на зверненні голови Закарпатської ОДА Геннадія Москаля, який вбачав поширення мови ворожнечі в демонструванні каналом “112 Україна” цього матеріалу.

На думку Незалежної медійної ради, у цій справі не було порушено заборону на використання телерадіоорганізації для розпалювання ворожнечі, оскільки у фільмі не простежується спроби розмежувати українців та угорців; радше є спроба показати ненормальність ситуації з розміщенням національних прапорів іншої держави на адміністративних будівлях України, частих випадків подвійного громадянства, а також роботи угорськомовних громадських формувань із забезпечення порядку.

Водночас Незалежна медійна рада наголосила, що для документального контенту особливо важливим є дотримання норм і принципів, притаманних інформаційній журналістиці, — а саме професійних стандартів журналістики, таких як достовірність, точність та збалансованість подання інформації. Автори фільму висловлюють низку неверифікованих тез: стосовно символізму монументу на Верецькому перевалі, використання угорської мови у прикордонних районах Закарпаття, а також статусу громадського формування Polgárőrség.

Окрему увагу варто приділити використанню анонімних експертів у документальному фільмі: пана Йожефа, місцевого підприємця, а також пана Андрія, політолога. Їхні обличчя затемнені, а голоси видозмінені — й хоча такі заходи справді можуть використовуватися для гарантування безпеки осіб, які знімаються у сюжетах, анонімізація експертів, які подають як факти тези, не підтверджені офіційно, є неприпустимою, адже не дозволяє їх належної верифікації. Крім того, саме експерти висловлюють думки антиугорської тональності, тимчасом як слово представникам угорської меншини для відкидання звинувачень було надано незначною мірою.

Із повним текстом висновку можна ознайомитися тут.