Унікальна енциклопедія Закарпаття може бути завершена вже через два роки

Степан Пеняк

Отож маємо на Закарпатті понад півтори тисячі пам’яток, з них третина — археологічні, третина — історичні, а третина — архітектурні, природні та монументального мистецтва. У томі буде вміщено понад 800 фотографій, описано всі 603 населені пункти області. Серед авторів енциклопедії — понад півсотні відомих науковців. Окрім того, будуть ґрунтовні загальні розвідки про всі чотири розділи — археологію, історію, монументальне мистецтво та природні пам’ятки, а іменний та географічний покаж­чики значно полегшать роботу з пошуком необхідної статті. До речі, стаття «Зводу» — це не один–два абзаци, а коротке дослідження обсягом від півсторінки до двох–трьох.

Подібної книжки не мають не тільки наші найближ­чі сусіди — словаки чи угорці, а й австрійці, італійці чи французи. Хто тримав у руках два перші томи «Зводу пам’яток Києва», той розуміє грандіозність цього проекту в масштабах усієї України.

Цей проект задумувався ще в часи СРСР. Ідея — зафіксувати всі пам’ятки матеріальної культури на одній шостій частині планети. Але розпад Радянського Союзу не дозволив втілитися задуму. Тоді за «Звід пам’яток» взялася незалежна Україна. На Закарпатті редакційну групу очолив Степан Пеняк. А роботу треба було здійснити колосальну. Подібний масштабний проект колись здійснили в 26 томах «Історії міст і сіл України», але там було забагато ідеології та радянського часу.

Увесь велетенський обсяг робіт ліг на плечі вже немолодого історика та його кількох помічниць. Та й навіть цей мікроколектив украй слабо фінансували, практично урізавши гонорари за статті чи фото. Степан Пеняк твердить, що за нормального фінансування та уваги влади «Звід пам’яток історії та культури Закарпатської області» можна видавати вже через два роки. Роботу ускладнює й те, що останнім часом відкривається чимало пам’ятників, меморіальних таблиць, про які укладачі довідуються хіба з преси. А часто про них узагалі ніде не згадується.

Керівник проекту і є його «моторчиком». Степан Пеняк — корінний ужгородець, який виріс на власному хуторі «Пенякова тоня». Випускник Ужгородської учительської семінарії. Учитель–історик. Директор Закарпатського краєзнавчого музею в часи його найбільшого розвою. Археолог, дослідник ранньослов’янського періоду Закарпаття. Автор багатьох наукових праць. Художник–аматор.

Степан Пеняк і на 81–му році продовжує ходити до свого робочого кабінету. Освоїв комп’ютер, бо без нього ніяк. Паралельно зі «Зводом» продовжує працювати над ще однією фундаментальною працею — про історію археології Закарпаття. От тільки би суспільство належно цінило таких невтомних ентузіастів, які продовжують працювати за скромну зарплату в не обігрітих приміщеннях. І шанувало не після смерті, а ще за життя.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати