Свого героя добре пам'ятають вчителі, адже Володя був взірцевим учнем і прикладом для інших. Тепер же залишиться тут, закарбований на граніті, навічно.
З меморіальної дошки пронизливим поглядом зустрічатиме і проводжатиме школярів. І нагадуватиме кожному, як потрібнолюбити і захищати свою рідну Україну. За яку без вагань віддав, що є найцінніше у людини - життя. А йому було всього-на- всього 23 роки.
На урочисте відкриття пам'ятного знаку організатори запросили маму загиблого героя Світлану Бокоч. Володя був її єдиною дитиною та надією й опорою в житті. Тому так нестерпно щемить материнське серце. А сльози, яких за рік вже виплакала море, досі ллються з очей. Час не гоїть біль утрати.
Серед присутніх - демобілізований військовослужбовець Михайло Габор, поет Михайло Стан та інші небайдужі односельчани.
Молебень та освячення пам'ятного знаку здійснив настоятель храму Різдва Богородиці отець Іван Цімбота. Після чого учні 3-А класу Углянської початкової школи під керівництвом класного керівника Ірини Бокоч представили патріотичний виступ на тему: "Ваш героїзм у нашій пам'яті".
Учень Юрій Бабич прочитав пронизаний любов'ю вірш "Генерал ОСА", який написав його батько. Ще декілька поетичних творів, які присвятив героїчному землякові інший місцевий поет з села Мала Уголька Михайло Стан, продекламувала учениця Яна Апшай. Викладачі Углянської дитячої школи мистецтв виконали пісню цього ж автора під назвою «Нездісненна мрія».
Під час виступу учні згадали біографію мужнього захисника України, який завжди хотів бути військовим. Народився Володимир Цірик 13 червня 1993 року. У 2000 році пішов до Углянської школи, після закінчення якої вступив до Мукачівського військового ліцею. Надалі навчався в Львівської академії Сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного, яку закінчив достроково, і був відправлений на військову службу.
В зоні АТО воював у складі 9-ї роти 3-го батальйону 93-ї окремої механізованої бригади, у званні лейтенанта Збройних Сил України. Довгий час перебував у найгарячіших точках сходу і сумнозвісних Пісках.
18 липня 2016 року група військовослужбовців 93-ї ОМБр здійснювала патрулювання місцевості зі сторони нейтральної території і була обстріляна ворожими силами противника. Після чого зав’язався бій, внаслідок якого було поранено 3-х бійців.
На евакуацію постраждалих було відправлено БМП, яка підірвалася на замаскованій противником протитанковій міні. В результаті, командир 9-ї механізованої роти, старший лейтенант Володимир Цірик, добре відомий за позивним «Оса», був смертельно поранений. З військовими почестями похований на кладовищі у рідному селі Угля.
Діти низько вклонилися мамі загиблого бійця Володимира Цірика та подякували за сина героя – відважного патріота України.
Любов Немеш, Тячівська РДА
Ліберал 2017-10-26 / 23:21:29
Від душі -шкода !!! Мамі велика повага та співчуття !!! Хоча зрозуміло ,що її ніщо не втішить.... !!!