До створення гвинтокрила чоловік ретельно готувався. Два роки вивчав літературу, зустрічався з конструкторами-аматорами, робив креслення. Збирав необхідні деталі. Загалом на запчастини для літака витратив 2,5 тисячі доларів.
"Редуктор з автомобіля, двигун з автомобіля "Хонда", решта узлів – це доступні речі, які можна в гаражі зробити. В домашніх умовах можна все зробити", – впевнений конструктор-аматор.
Літає "гуцульський гелікоптер" на бензині. Витрачає 20 літрів пального на годину, якщо гвинтокрил просто зависає у повітрі. Якщо ж здіймається над Карпатами, вистачає і 12 літрів. Вітер буквально несе апарат.
Зараз майстер працює над кабіною пілота. Він запевняє, вона буде сучасною та яскравою.
Родина аерохобі Федора не особливо підтримує, каже чоловік. Але й не заважає. А ось сусіди захоплюються винахідливістю односельця.
Майстер переконаний, після випробувань та певних доопрацювань гвинтокрил можна запускати у серійне виробництво. На його думку, такий транспорт є ідеальним для Карпат. Федір Митрюк мріє показувати туристам Карпати з висоти пташиного польоту.
Читатель 2017-10-26 / 10:29:14
Спасибо за данный материал! Поностальгировал от души, ведь, когда-то, аж до 90х, было мощное движение самодельщиков (и не только). А в "Падиюне", когда-то обитали и дельтапланеристы! Периодически, на разных мероприятиях, как помню, дельтаплан из "Падиюна" летал над городом. О! Было время!