Ужгородська ДПІ: Податок за землю треба платити!

Відповідно до статті 2 Закону України від 19 вересня 1996 року № 378/96-ВР „Про плату за землю” (із змінами і доповненнями) і статті 206 Земельного Кодексу України використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати за землю. Земельний податок сплачує власник або землекористувач землі, а орендну плату за землю сплачує орендар землі.



Плата (податок) за землю є загальнодержавним податком, який передбачений Законом „Про систему оподаткування” і сплачується до бюджету в терміни, визначені Законом України „Про плату за землю”. Орендна плата (її розмір, умови, термін внесення) встановлюється за погодженням сторін у договорі оренди землі між орендодавцем і орендарем (відносини з оренди землі регулюються статтею 19 Законом України від 6.10.1998 року № 161-ХІУ „Про оренду землі”).



Відповідно до норм Земельного Кодексу України і Закону України „Про плату за землю” сплата суб”єктом підприємницької діяльності податку за землю або орендної плати залежатиме від того, якими правами стосовно земельної ділянки наділено орендодавця будівлі (приміщення). Орендна плата за землю – це платіж, який вносить орендар орендодавцеві за користування земельною ділянкою. У разі якщо орендодавцем виступає власник землі, то орендар, уклавши при цьому договір на оренду землі з власником, сплачує власнику орендну плату за землю, а власник в свою чергу, сплачує на рахунок відповідної ради, на території якої знаходиться земельна ділянка, земельний податок.



Враховуючи наведене, а також те, що розмір, умови та строки внесення орендної плати за землю встановлюється за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем і орендарем, як визначено Законами України „Про плату за землю” (стаття 19) та „Про оренду землі” (стаття 19), то суб”єкти малого підприємництва, які перейшли на спрощену систему оподаткування, не звільняються від сплати орендної плати за землю. Крім того відповідно до пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2000 року № 507 „Про роз”яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727” суб”єкт малого підприємництва, який перейшов на спрощену систему оподаткування і не є платником земельного податку, звільняється від його сплати лише за земельні ділянки, які використовуються ним для провадження підприємницької діяльності. При передачі цих земельних ділянок під будівлями, спорудами, їх частинами іншим суб”єктам, які в свою чергу використовують їх для здійснення своєї підприємницької діяльності, земельний податок сплачується ним на загальних підставах.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати