– Нагадаю, що ст. 6 Закону «Про національні меншини в Україні» гласить: «Держава гарантує всім національним меншинам права на національно-культурну автономію: користування і навчання рідною мовою чи вивчення рідної мови в державних закладах або через національно-культурні товариства, розвиток національних культурних традицій, використання національної символіки, відзначення національних свят…», – наголошує Г.Москаль. – Україна ратифікувала ряд міжнародних правових актів, що мають безпосереднє відношення до мов національних меншин.
Крім уже згаданої Європейської хартії регіональних мов,, яку Україна ратифікувала в 2003 році, це Рамкова конвенція про захист прав національних меншин, Декларація про права осіб, що належать до національних або етнічних, релігійних та мовних меншин, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод. Згідно зі ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надала Верховна Рада України, є частиною національного законодавства України.
На думку Г.Москаля, ряд положень прийнятого закону суперечать двостороннім договорам України з сусідніми країнами, зокрема, Молдовою, Румунією, Угорщиною, які передбачають зобов’язання України щодо забезпечення мовних прав національних меншин. Згідно зі ст.22 Конституції України, при прийнятті нових законів, права і свободи людини, закріплені Конституцією України, не можуть бути скасовані і не допускають звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Крім того, згідно зі ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи і є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, етнічного та соціального походження, за мовними або іншими ознаками. Згідно зі ст.53 Конституції України, громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до закону гарантується право на навчання рідною мовою.
Як вважає Г.Москаль,представники національних меншин, які живуть на Закарпатті, є законослухняними громадянами України і прагнуть у повному обсязі володіти державною мовою. З огляду на це, він звертається до Президента України Петра Порошенка з проханням ветувати прийнятий закон або повернути його у Верховну Раду України з правками.
"Захищати українську мову потрібно й необхідно, але не обмежуючи при цьому мови національних меншин. Абсолютна більшість депутатів, які голосували за новий закон, не є вихідцями з багатонаціональних регіонів, тому не розуміють їх специфіку. Закарпаття – багатонаціональна область, у нас положення Європейської хартії регіональних мов застосовуються одразу до трьох мов – румунської, словацької та угорської", - пише Г.Москаль.
У той же час міністр освіти Лілія Гриневич наголошує, що ухвалена мовна стаття закону "Про освіту" повністю відповідає Конституції України.
Як уже інформувало Закарпаття онлайн, Верховна Рада України прийняла закон "Про освіту", який започатковує реформу освіти в Україні. Під час голосування за вказаний законопроект закарпатські нардепи розділилися. Причиною, очевидно, став конфлікт між державницькою позицією та бажанням не втратити прихильність нацменшин. За проект закону у другому читанні та в цілому проголосували представники партії "Блок Петра Порошенка" Роберт Горват і Валерій Пацкан. Єдиним з усієї фракції партії БПП "проти" проголосував очільник Партії угорців України Василь Брензович. Також на підтримку законопроекту віддали свої голоси позафракційний Іван Балога, член фракції Радикальної партії Олега Ляшка Юрій Чижмарь і представник групи "Воля народу" Василь Петьовка.
Як уже повідомляло Закарпаття онлайн, рішучий протест проти нового закону "Про освіту" висловив уряд Угорщини. Про це йдеться в заяві глави МЗС країни на урядовому порталі Угорщини.
По суті, позиція Г.Москаля в цьому питанні є ідентичною до позиції офіційного Будапешта.