В Ужгороді обговорювали можливість збереження й оприлюднення матеріалів із фондів обласних закладів культури (ФОТО)

В обговоренні взяли участь керівники закладів, управлінці в галузі культури, а також ініціатори – група науковців, краєзнавців, істориків та митців, котрі працюють із фондами закладів культури, архівів тощо.

Дослідники історії мистецтва і крайової школи живопису ведуть значну пошукову й інформативну  діяльність на підтримку розвитку та популяризації мистецтва Закарпаття. Запорукою ж поступу в цьому напрямку є, зокрема, забезпечення доступу до художніх і краєзнавчих фондів обласних закладів культури. А що особисто працювати з певними експонатами й джерелами через об’єктивні причини та ризики неможливо – йдеться про створення електронної бази з подальшим розміщенням її на спеціалізованому Інтернет-ресурсі, розробка якого – теж планується. Організацію ж процесу з залученням передових технологій готова взяти на себе Фундація розвитку закарпатського мистецтва. Все, що необхідно – надання відповідного дозволу та доступу від зберігачів фондів і, за можливості, методичний супровід. 

Присутні на зустрічі дослідники підтвердили, що нині доступ до потенційних об’єктів досліджень, які зберігаються у фондосховищах закладів культури, справді дещо обмежений і обтяжений багатьма факторами, подекуди – навіть суто побутовими, як то вимушеність долати значні відстані задля доступу до інформації, відсутність належних умов для роботи з документом тощо. Цебто, "осучаснення" доступу до таких надбань лише пожвавило б зацікавленість ними і, як наслідок,  популяризувало б крайове мистецтво, заклади культури, Закарпаття в цілому. 

Разом із тим, не слід забувати, що не вся інформація підлягає оприлюдненню. Приміром, мистецтвознавець, викладач Закарпатської академії мистецтв Оксана Гаврош наголосила, що до чималого пласту інформації доступ, безперечно, може й має бути якнайповніший, і посприяти цьому можуть як в академії, так і в обласних музеях та книгозбірнях. Кожен із цих закладів має власні напрацювання, якими охоче поділиться з громадськістю – наукові вісники та монографії, каталоги й альбоми в електронному варіанті. Втім, поширення і вільне використання деякої іншої інформації може суперечити законодавству, зокрема, порушувати право інтелектуальної власності тощо. Відтак, до вирішення питання слід підійти максимально виважено. 

В свою чергу, керівники закладів повідомили, що робота з оцифрування фондових матеріалів була ініційована на державному рівні і триває вже не перший рік. Однак, зважаючи на об’єм роботи, процес доволі повільний, а тому відмовлятися від допомоги професіоналів нелогічно. Та, знову ж, потрібно більше конкретизувати засади співпраці, обговорити очікуваний результат, зрештою, визначити відповідальних осіб по різні сторони проекту.

Таким чином, наприкінці круглого столу учасники домовилися про проведення наступних, більш конструктивних перемовин, наслідком чого, ймовірно, стане утворення Координаційної ради за участі представників установ культури Закарпатської області та дослідників, яка і відповідатиме за впровадження згаданих інноваційних підходів, повідомили Закарпаття онлайн в Управлінні культури Закарпатської ОДА.

Теги: культура, фонди

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати