Федір Куртяк, завідувач кафедри зоології біологічного факультету УжНУ:
– Роботи, пов’язані з підривом льоду, однозначно позначилися на іхтіофауні, викликали чисельну, масову загибель риб у тих місцях, де відбувалися підриви. Це, швидше за все, негативно позначилося на іхтіофауні, але конкретно локально на тих ділянках, де відбувалися підривні роботи. Вплив має задуха риби, але на стоячих водоймах. На річках це має значно менший ефект, оскільки вода все ж таки текуча. Температура є низкьою, то насиченість киснем в принципі є достатньою. А от на стоячих водоймах (навіть на території Закарпатської області) цей період потужних морозів спостерігався мор риби, задуха риби.
Гірше впливає на іхтіофауну паводок. Адже вода при цьому мутніє і містить чимало осаду. Рибу зносить на кілька сотень а то й тисяч метрів. Подібні випадки на Закарпатті були.
Федір Куртяк, завідувач кафедри зоології біологічного факультету УжНУ:
– Так, ми спостерігали, але це було в 2001 році. Наприклад, знос цілих угруповань, комплексів риб. Тоді років три-чотири взагалі майже не спостерігався судак у таких кількостях, як був характерний для цієї ділянки до того. Крім того, навіть до цього часу свою чисельність він не відновив.
Наразі в області нараховують 77 видів риб. Після паводку минулого тижня, запевняють науковці, вона не переведеться, але слід очікувати перерозподіл в угрупованнях іхтіофауни на Закарпатті.
Для ліквідації крижаних заторів залучено піротехнічні розрахунки із сусідніх
За даними відомства, надзвичайна ситуація склалася в районі річок Тиса, Іршава, Боржава, Хустець, Байлова, Лютянка і Латориця. Там вже утворилося 10 крижаних заторів. Підтоплені населені пункти в межах Тячівського, Рахівському, Іршавського та Мукачівського районів. Можливий швидкий підйом рівня води на 0,5-1,5 метра.
Для ліквідації заторів залучено піротехнічні розрахунки із сусідніх областей.
УжІнформ