Свого "Шарканя" презентував в Ужгороді напередодні свята Василя письменник Василь Шкіря

На зустріч із письменником завітали друзі та колеги по перу, а також ті, хто читає казки іршавського чарівника для себе, своїх дітей та внуків. 

Зустріч відкрив голова обласної організації НСП Василь Густі. Він сказав, що такий захід проводиться не випадково. Книжка Василя Шкірі воістину першою побачила світ у цьому році. А ще – напередодні Старого Нового року – свята Василя. Це ім’я дуже поширене на Закарпатті. Наш край дав світу таких відомих письменників Як Василь Гренджа-Донський, Василь Вовчок, Василь Басараб, Василь Греба, Василь Кохан, Василь Кухта, Василь Кузан… Ціле сузір’я відомих авторів. І серед них – Василь Шкіря. Його казками захоплюються, ставлять на сцені, знімають фільми, вивчають у школі за програмою «Література рідного краю». 

Із нагоди 70-річчя обласної організації Національної спілки письменників України удостоєний спільної відзнаки Закарпатської обласної державної адміністрації та Закарпатської обласної ради «За розвиток Закарпаття».

Поет і прозаїк Сергій Федака сказав, що він добре знайомий із творчістю дитячого письменника Василя Шкірі, знає його особисто. Його казки тісно пов’язані з фольклором. Про це говорять самі назви його творів: «Чупакабра», «Чорна кішка з червоною пов’язкою та порожнім відром, «Шаркань». Назви ніби й гучні, але його герої – добрі, чесні, справедливі, ввічливі, у своїх вчинках проявляють милосердя. Читаючи його оповіді, ніби потрапляєш у два світи – реальний і фантастичний. Головний герой часто опиняється то в одному, то в іншому  і навпаки. А в його звірятках відчувається психологія сучасного підлітка. Скажу більше: персонажі В. Шкірі ніби приречені на співіснування у двох світах: дитячому і дорослому, реальному і вигаданому. 

Відома письменниця Лідія Повх наголосила, що вона теж родом з Іршавщини – із Кушниці. Не раз ходила тими гірськими стежками, що й автор книжки, який народився у гірському селі Загаття. Він добре знає людей, їх психологію, бо понад тридцять п’ять років віддав журналістиці. Як письменник – обрав свій стиль, торує свою стежку в літературу, як і його навчитель – лауреат премії імені Лесі Українки Степан Жупанин. Основна ознака творів В. Шкірі – орієнтація героя на сучасність. Водночас автор залишається вірним головній рисі казки як жанру – він розв’язує в своїх творах важливі моральні проблеми, прослідковує боротьбу добра і зла в новому часово-культурному форматі. Казкові прийоми – гіперболізація, переміщення в часі і просторі, персоніфікація тварин та явищ природи – слугують письменнику особливим ключем до дитячої душі. Гуманність, ліризм, основні психодіяльні та психоповедінкові стереотипи, властиві нашому національному характеру, притаманні й героям цього автора. Особливо це відчувається в повісті-фентезі «Шаркань».

Директор всеукраїнського державного видавництва «Карпати» Віктор Браславець зауважив, що це вже п’ята за рахунком книжка Василя Шкірі, яка побачила світ у видавництві, яке він очолює. Першою була «Майстер-Нехай», потім «Таємниця Смерекового замку», «Чупакабра», «Чорна кішка з червоною пов’язкою і порожнім відром» та «Шаркань». Найбільше мені імпонує в них те, що правда перемагає неправду, а тому вони носять виховний аспект. А ще – казкові образи тварин і птахів мають притаманні людські риси. 

"Я дуже радий за Василя Шкірю, – розпочав свій виступ на презентації нової книжки відомий фольклорист, заслужений діяч мистецтв України Іван Хланта. – Він поступово, крок за кроком долає незвідані казкові світи, продовжує славні традиції тих, хто писав і пише для дітей – Юрій Федькович, Є. Ярошинська, Семен Панько, Володимир Ладижець, Степан Жупанин, Лідія Повх, Галина Малик. Автор «Шаркань», припадаючи до джерел народного казкового епосу, з тонким художнім смаком використовує його і збагачує. Казки про тварин – своєрідні твори про характери, красу та взаємини, звичні особливості поведінки і навіть рухи розумних, дотепних, а часом і підступних звірів та птахів. Насправді казки відтворюють алегоріями картини людського життя. Вони дають людині поглянути на себе збоку, щоб краще було видно свої достоїнства і недоліки". 

На думку Івана Хланти, закарпатським письменникам слід братися за написання п’єс на казкову тематику, адже з усіх жанрів фольклору казки стали найбільш популярними. Життя жодного іншого фольклорного жанру не мало такого потужного і тривалого впливу на суспільство, як казка. Її відгомін виразно відчувається в культурі та мистецтві всіх нинішніх цивілізованих націй. А Василь Шкіря саме та людина, яка може взятися за цю справу.  І тоді герої казок з’являться на сцені.

На презентацію завітав і колишній редактор Іршавської районної газети «Нове життя» Михайло Ціцак.

"Мені доводилося майже впродовж трьох десятиліть працювати із Василем Шкірею. Я завжди дивувався з його працьовитості. Майже не було такого номера газети, де б не було його матеріалу. На роботі готував газетні публікації, а вдома сідав за художні твори, які часто з’являлися на сторінках районної газети, а також в обласних та всеукраїнських виданнях. Вісімнадцять книжок – це цілий літературний пласт. І повсякчас нові сюжети, нові події, нові герої… Напевне, допомагає йому те, що народився в гірському селі, коли ще жили казкарі. Від них багато почерпнув. Породжені у надрах народу, казки відзначаються реалістичною багатогранністю, що міцно прив’язують твір до специфічного ґрунту Українських Карпат. Як сказав Іван Хланта, національного колориту надає їм відображена у них реальна дійсність, своєрідність мислення і поведінки персонажів – тварин. Казкар тонко підмічає, як вони розмовляють, думають, мріють, працюють, тримають компанію і так само сперечаються, конфліктують і судяться. Автор водночас широко використовує епітети, порівняння, залучає до живої тканини  оповіді пісні, прислів’я, приказки, а також користується різними композиційними засобами: трикратними повтореннями, ретардаціями, тобто штучним уповільненням в розгортанні подій з метою посилення інтересу до них", – розповів Михайло Ціцак. 

Серед спонсорів видання – підприємець Віктор Товстий. Він теж завітав на презентацію книжки, якій, до речі, сприяв у виході у світ.

"У мене двоє діточок, – сказав він. – Вони просто у захопленні від казочок Василя Шкірі – питають, а потім знову перечитують їх. Казки мого земляка дотепні, повчальні, вони розвивають творчу уяву дітей, поповнюють їхні знання про навколишній світ, загострюють спостережливість. Водночас мають не лише пізнавальну, а й глибоко виховну та естетичну цінність. Оповідач вміє забарвлювати розповідь гумором, пересипати її дотепними афоризмами. Він у доступній дітям образній формі поряд із містикою, фантастичними картинами й образами змальовує і картини реального життя".

Ведучий вечора – презентації редактор видавництва Борис Кушнір сказав: "У «Шаркані», як і в інших повістях, автор традиційно майстерно поєднує казкове й реальне, фантастичне і буденне наше життя, що проходить в одному з наймальовничіших куточків Закарпаття -- Іршавщині, а події відбуваються у наші дні з нашими сучасниками, ровесниками.» А ще діють у казках реальні люди, як ужгородський фольклорист Іван Хланта. І це теж не викликає здивування, зауважує в передньому слові «Іршавський чарівник» відомий український критик Євген Баран, де ж з’являтися відомому закарпатському фольклористові, як не в казках". 

Насамкінець торжества до слова був запрошений сам винуватець. Він сказав, що казку полюбив з дитинства, коли ще не вмів і читати, бо казка не лише зачаровує – вона дуже повчальна. Люди з давніх часів мріяли про справедливість і щастя, а мрію втілювали в казку. Тепер у цьому жанрі плідно працює Василь Шкіря. У нього ще чимало творчих задумів. «Кожен письменник, -- каже він, -- має мати свій ключ до дитячих сердець. Казка повинна прищеплювати людям добро. Адже найчастіше телебачення заряджає негативом. А казки Василя Шкірі світлі і щирі. У них завжди перемагає добро.

До слова, книгу Василя Шкіря гарно проілюструвала ужгородська художниця Ольга Ладижець. 

У презентації також взяв участь лауреат Шевченківської премії Мирослав Дочинець. 

Теги: Шаркань, Василья Шкіря

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати