У його роботі взяли участь науковці, керівники й спеціалісти природоохоронних установ та навчально-освітніх закладів, представники органів місцевого самоврядування, викладачі та студенти зарубіжних та українських вищих навчальних закладів.
Учасники семінару насамперед наголосили, що довгострокова міжурядова програма ЮНЕСКО «Людина і біосфера» (МАБ) за 45 років свого існування, досягла значних успіхів у галузі збереження навколишнього природного середовища та впровадження в життя ідеї сталого розвитку в усіх куточках світу.
Програма МАБ стала важливим інструментом використання наукових підходів до збереження біологічного різноманіття, міжнародного обміну знаннями та досвідом роботи в освітніх та дослідних установах, активізації процесів збереження об’єктів Всесвітньої природної та культурної спадщини, стабілізації екологічної та соціально-економічної ситуації в депресивних регіонах тощо.
Надзвичайно важливим результатом діяльності програми МАБ ЮНЕСКО, стало створення Всесвітньої мережі біосферних резерватів як модельних територій для сталого розвитку, до якої зараз входить понад 600 об’єктів в 117 країнах світу.
У доповіді доктора біологічних наук, професора Федора Гамора (Карпатський біосферний заповідник) привернуто, зокрема, увагу до історичних передумов прийняття та особливу роль програми МАБ ЮНЕСКО у формуванні стратегії сталого розвитку.
Наголошено, що під впливом численних наукових узагальнень на початку 60-років минулого століття щодо катастрофічних наслідків швидкого приросту народонаселення, всезростаючого антропогенного навантаження на екосистеми,забруднення повітря і води, нестачі продуктів харчування у 1964 році у Парижі прийнято Міжнародну Біологічну Програму, а в 1968 році розгорнув діяльність Римський клуб – об’єднання видатних науковців різних країн та різних галузей знань, статутом якого передбачалось «зміцнювати усвідомлення того, що цей комплекс проблем, які виходять за політичні, расові та економічні рамки, є загрозою для всіх народів». Тому, одним із найважливіших завдань затвердженої ЮНЕСКО у 1971 році міжнародної програми «Людина і біосфера» стало вивчення впливу господарської діяльності на природні екосистеми, дослідження взаємозалежностей між екологічними та соціальними процесами, здоров’ям людини і станом людських популяцій.
У цьому процесі справжнім світовим лідером виступає Німеччина, яка у Дрездені за рішенням Міжнародної координаційної ради МАБ ЮНЕСКО, з нагоди 40-річчя цієї програми провела велику міжнародну конференцію. В Німеччині, до речі, створено єдиний у Європі університет сталого розвитку, студенти та викладачі якого більше десяти років щорічно проходять навчально-виробничу практику на базі Карпатського біосферного заповідника, реалізують тут численні міжнародні проекти.
Виступаючи на семінарі, професор цього університету П’єр Ібіш детально зупинився на досвіді Німеччини з підготовки кадрів зі сталого розвитку для багатьох країн світу. Як член німецької урядової делегації на четвертому Світовому конгресі біосферних резерватів, який пройшов у березні ц.р. у Лімі (столиця Перу), зупинився також на лімському плані дій щодо стратегії МАБ ЮНЕСКО на найближчі 10 років та його значенні для українських біосферних резерватів.
На найближчі роки програма МАБ передбачає зосередити свою увагу на посиленні заходів із збереження біорізноманіття, відновлення і зміцнення екосистемних послуг, сприянні сталому використанні природних ресурсів, формуванні здорового і рівноправного суспільства, економічному та соціальному прогресу у гармонії з біосферою.
До найважливіших завдань належатиме розвиток науки і освіти в інтересах сталого розвитку, пошук шляхів пом’якшення наслідків і адаптації до змін клімату та інших негативних глобальних процесів в навколишньому середовищі.
Про різноманітні аспекти реалізації програми МАБ ЮНЕСКО ішлось і в доповідях та повідомленнях Петера Гобсона – професора коледжу університету міста Рітл (Великобританія) та українських ораторів – доцента Ужгородського національного університету Василя Чумака, директора Карпатського біосферного заповідника Миколи Рибака та керівників національних природних парків «Яворівський», «Гуцульщина», «Верховинський» Михайла Біляка, Василя Пророчука та Михайла Почая, директора Закарпатського обласного еколого-натуралістичного центру Олександра Геревича, голови Всеукраїнського об’єднання «Гуцульщина» Дмитра Стефлюка, голови села Луги Рахівського району Марини Шемоти та інших.
У схвалених рекомендаціях міжнародний науково-практичний семінар запропонував, зокрема, з метою імплементації міжнародних нормативно-правових актів зі сталого розвитку до українського законодавства розробити та прийняти Закон України «Про біосферні заповідники (резервати) в Україні», схвалити національний план дій щодо реалізації в Україні Лімської декларації та Плану дій, активізувати міжнародну співпрацю біосферних резерватів та у рамках українсько-словацько-німецького природного об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини» тощо.
Учасники семінару взяли також участь 27 травня ц.р. у міжнародній студентській конференції, яка пройшла у конференц-залі Карпатського біосферного заповідника.
На конференції студенти німецького університету сталого розвитку, коледжу університету м. Рітл (Великобританія) та українських вишів, серед яких були вихідці не тільки із Німеччини та Великобританії, але із Нігерії, Гани, Бангладеш, Аргентини, США, Австралії, загалом із десяти країн, презентували аналітичні доповіді, підготовлені ними за результатами досліджень стану екологічної та соціально-економічної ситуації в національному природному парку «Яворівський» (Львівська область), природному заповіднику «Горгани» (Івано-Франківська область), Карпатському біосферному заповіднику, селі Богдан та інших населених пунктах, що розташовані у зоні діяльності природоохоронних територій.
Федір Гамор, заступник директора Карпатського біосферного заповідника, професор, для Закарпаття онлайн