Нинішня осінь не стала винятком. Недавно закарпатські митці повернулися із творчої поїздки до Дніпропетровська. Знаючи про велику трагедію, яка там сталася, в першу чергу перерахували на рахунок одного із фондів допомоги постраждалим певну суму коштів.
Розповідаючи про гастролі українського театру Закарпаття, журналіст Андрій Тулянцев у газеті «Днепр вечерний» пише: «Вистави «Шампанського і карету», «Чого хоче жінка», «Нічний вартівник і праля», «Аладдін» пройшли з такими аншлагами, яким може позаздрити багато хто із московських гастролерів. Жаль, що цей театр до цих пір не має статусу «академічний».
Трупа привезла не лише вистави. А щось більш вагоме. Художню атмосферу свого регіону. Живу історію національного мистецтва. Мелодику традиційної сценічної мови і закарпатських діалектів. Угорсько-румунський гумор і народну мораль. Дух нескорених гуцулів, бойків, лемків.»
Помітний вплив на загальний успіх закарпатців, йдеться далі в статті, роблять, безперечно, провідні актори театру на чолі з головним режисером, народним артистом України Анатолієм Філіпповим, який завдяки своєму неповторному творчому почерку тримає в сьогоднішній антитеатральний час на своїх плечах цей своєрідний колектив.
Серед плеяди чудових акторів в першу чергу слід назвати народну артистку України Ларису Білак, яка, крім всього іншого, відома як ведуча творчих звітів Закарпатської області в місті Києві, заслужену артистку України Майю Ге-ляс, життя якої десятиліттями перепліталось із відомим корифеєм українського театру, народним артистом України Ярославом Гелясом, уродженку Дніпропетровської області, неповторну і вічно молоду заслужену артистку України Людмилу Іванову. Впадає у вічі своєю сценічною майстерністю неповторна чарівність і тра-гікомічність лауреата премії імені М. Кропив-ницького Василя Шершуна.
Духом нового часу захоплює роль танцівниці Барбари із вистави «Нічний вартівник і праля», талановито зіграна артисткою балету театру Наталією Токар.
Сучасна ужгородська трупа, резюмує автор статті, немислима без її нинішнього керівника Анатолія Кримуся. Він і його дружина Любов Крймусь буквально зачарували своїх дніпропетровських колег.
Хочеться вірити, що закарпатський акорд нинішньої осені надовго запам'ятається зго-рьованим дніпропетровцям, а творча дружба митців східного та західного регіонів ще більше зміцніє і проросте вічним добром.