В рамках конференції були представлені основні надбання проекту, подальші перспективи та обговорено шляхи подолання перепон у його реалізації. Крім того, було обговорено напрямки співпраці та спільних дій між туристичними проектами різного масштабу, що реалізуються на території прикордонних регіонів Словаччини та України.
Проект був організований і реалізований громадською організацією Кошіце 2013, разом з трьома транскордонними партнерами, в тому числі Карпатським фондом Україна.
Наталія Белей, координатор проекту з української сторони, розповідає:
- Автори проекту вибрали для кластеру CARAT регіони чотирьох країн у Карпатах (Словаччини, Угорщини, Румунії та України), тому що ці території представляють специфічну природну місцевість із схожими соціально-економічними умовами. Мова йде про Ужгородський та Берегівський райони Закарпатської області України, регіон Кошіце у Східній Словаччині, східну частину угорського регіону Боршод-Абауй-Земплен (уг. Borsod-Abaúj-Zemplén), що охоплює два історичні райони Бодроґкьоз та Токай-Хедьялья (уг.Bodrogközі Tokaj-hegyalja); та округ Марамуреш, північну частину Румунії, куди входять міста Бая-Маре, Борша, Сигіт-Мармацієй, а також села Бирсана та Сапанта.
Протягом двадцятого століття ці території знаходилися під управлінням шести різних держав (Австро-угорської імперії, Чехословаччини, Польщі, Угорщини, Радянського Союзу та України), із складним та випадковим розмежуванням кордонів. Сьогодні тут проживають сім різних національностей, а також представники більш ніж шести основних релігій – православної, греко-католицької, римо-католицької, кальвіністської, протестантської та юдаїзму. Зважаючи на історичний контекст, у цих регіонах можна виділити декілька сфер спільного інтересу, які, на відміну від некоординованих індивідуальних зусиль, можуть принести користь усім. Туризм є однією із таких сфер, оскільки всі чотири дестинації мають багато всього, що можна запропонувати потенційним туристам. Однак успіх у досягненні бажаних результатів (робочі місця та дохід) залежить від того, наскільки добре співпрацюватимуть у перспективі всі зацікавлені сторони.
Після ретельного збору даних по всіх територіях проекту та проведення порівняльного дослідження, було розроблено спільну стратегію туристичної дестинації і визначено один спільний туристичний продукт для всіх регіонів – автентичний культурний туризм.
Збір аналітичних даних проводився у два етапи протягом кількох років - у ході первинного дослідження (анкетування, що представляє суб’єктивну думку кваліфікованих спеціалістів – представників організацій, котрі впливають на розвиток туризму) та вторинного дослідження (отримання об’єктивно перевіреної інформації із офіційних джерел, документів та інтернету) у чотирьох регіонах. Анкети заповнювали представники закладів проживання (готелів, мотелів, гостелів, гостьових будинків), закладів харчування (ресторанів, винних погребів, пабів, їдалень), менеджери туристичних принад/атракцій, організатори заходів, туристичні інформаційні центри, туристичні агенції та оператори, туристичні асоціації та організації з менеджменту дестинацій, а також управління туризму органів державної влади.
Сфери дослідження охоплювали наступні теми: привабливість – включає всі об’єкти, теми, тематичний досвід та заходи у дестинації, що є привабливими з погляду туристів, або загальний рівень привабливості дестинації; послуги та інфраструктура – послуги, що пропонуються у певній дестинації, транспортна доступність та дорожня інфраструктура; комплексний туристичний продукт – включає атракції та послуги, пов’язані з ними (туристичний пакет), співпраця – об’єднання суб’єктів з метою створення спільного продукту чи для більш ефективної промоції та менеджменту продуктів, маркетинг – інструменти маркетингового набору (маркетинговий набір = продукт, ціна, стратегія розповсюдження та підтримки), форми реклами та маркетингові документи дестинації; законодавчі, інституційні та стратегічні рамки - включає існуюче законодавство, що регулює туристичну галузь; установи, які адмініструють/керують розвитком туризму й такими закладами, що надають послуги із підвищення кваліфікації у галузі туризму національного чи регіонального рівня, а також стратегії розвитку туризму; відвідуваність – статистичні дані про кількість та структуру відвідувачів дестинації.
Базуючись на дослідженні проекту СARAT та його територіальному аналізі, команда проекту визначила такі потенційні тематичні бренди, що можуть бути однаково задіяні на всій території проекту CARAT: культурна спадщина та спадок Карпат, мистецтво та творчість, гастрономічний та винний туризм, активний та сімейний відпочинок, споживацький бізнес та велнес
Перші три тематичні сфери належать до сегментів, для яких культура або споріднені з нею активи є первинною мотивацією для відвідання дестинації. Натомість у двох останніх галузях мотивація відвідати дестинацію не пов’язана із активами культури. Однак автентична культура є або може стати тим елементом, що також мотивуватиме подорожуючих. Кожна із п’яти вище зазначених тематичних галузей розроблена в Стратегії СARAT в особливу тематичну структуру, план дій у партнерських регіонах.
Також у рамках проекту було проаналізовано декілька успішних європейських культурних маршрутів (Маршрути спадщини Аль-Андалусії, Маршрут Оливкового дерева, маршрут Трансроманіка), оскільки такі відповідають основним трендам розвитку туризму у Європі відповідно до дослідження, проведеного Радою Європи. За останні два десятиліття культурні маршрути зробили значний скачок у розвитку. Тут є значний потенціал для створення партнерств та мереж, заохочення міжкультурного діалогу, реклама малого та середнього бізнесу, сприяння місцевому та регіональному розвитку і збереження Європейської культурної спадщини загалом. Результатом стало підбиття підсумків у вигляді основних рекомендацій для визначення культурних маршрутів у Карпатському регіоні.
Отже, після збору аналітичних даних були розроблені - платформа співпраці в галузі туризму у прикордонних регіонах, спільна стратегія дестинації CARAT та робочий план. Також було проведене спільне дослідження новітніх трендів у туристичній рекламі. Воно визначило інноваційні методи втілення регіонального маркетингу та реклами у рамках та поза межами визначеного регіону. Наведемо трохи цікавих цифр із цього дослідження:
• 60% користувачів не рекомендуватимуть іншим компанії із поганою мобільною версією сайту, або з відсутністю такої.
• 45% он-лайн потоку, пов’язаного із туризмом, спрямовується через мобільні пристрої.
• 80% користувачів сайту Pinterest є жінками. Прицілюйтеся до свого ринку, враховуючи даний факт.
• 52% подорожуючих змінили свої плани щодо поїздки через вплив соціальних мереж.
• 49% подорожуючих відмічають своє місцезнаходження на Facebook або Foursquare, перебуваючи у відпустці.
• 45% подорожуючих постять відгуки про заходи та атракції.
• 48% подорожуючих опублікують свої відгуки про готелі.
• 65% подорожуючих розглядають різноманітність заходів як основний мотив вибору дестинації.
• 60% відпочиваючих використовують он-лайн ресурси, щоб оцінити місцеві заходи, відвідуючи дестинацію.
• 60% користувачів відмічають, що фото друзів на Facebook надихають їх на плани стосовно подорожі.
• 65% - настільки підвищується рівень залучення клієнтів, якщо використовувати хороші фото та відео на вашому сайті.
• 7% - на стільки зменшується рівень відвідування сайту через 1 секунду зволікання веб-сторінки.
• 80% он-лайн споживачів ніколи не повернуться на сторінку, що повільно завантажується.
• 4,300% середній рівень рентабельності з ефективною маркетинговою стратегією через електронну пошту.
• 44% подорожуючих роблять принаймні одну покупку, базуючись на промоційному повідомленні електронною поштою.
Разом із брошурою «Нові тренди у туризмі та менеджменті дестинацій» та навчальною програмою, всі чотири документи представляють структурований та комплексний інформаційний збірник, який було використано при проведенні тренінгів на місцях з метою допомогти партнерам отримати більше знань, щоб втілити місцеві та регіональні програми максимально ефективно та вдосконалити туристичну галузь у Карпатському регіоні.
Цей інформаційний збірник-посібник, а також всі дослідження невдовзі можна буде завантажити на сайті Карпатського фонду. Наразі триває переклад документів на українську мову.
Також у рамках проекту було створено чотири рекламні міні-фільми (для кожної з чотирьох країн) на тему автентичний культурний туризм у дестинації CARAT. Пропонуємо вам переглянути той, що презентує Ужгородський район.
Інга Деяк, спеціально для Карпатського фонду