На Закарпатті видали збірник "Казки та легенди з-під Хустського замку"

Запис текстів, упорядкування, підготовку текстів та ґрунтовну вступну статтю здійснив відомий фольклорист, літературознавець, бібліограф, етнограф, мистецтвознавець, кандидат філологічних наук, заслужений діяч мистецтв України, академік Академії наук вищої освіти України Іван Хланта. Відповідальна за випуск директор Обласного організаційно-методичного центру культури Ганна Дрогальчук.

За своєю науковою та дослідницькою значимістю, багатством віднайдених та оприлюднених скарбів народнопоетичної творчості згадана збірка належить до яскравих шедеврів українського фольклору і гідно поповнила як багатющий творчий ужинок автора, на рахунку якого понад 90 написаних, упорядкованих та опублікованих книг, так і живлющі джерела вітчизняної фольклористики.

До збірника увійшли кращі зразки народних казок усіх жанрових різновидів, зокрема, казки про тварин, героїко-фантастичні та соціально-побутові, а також легенди, перекази, бувальщини, небилиці, притчі, записані фольклористом ще в 1982 році у селі Бороняво на Хустщині від талановитого казкаря, пристрасного і дбайливого хранителя, знавця народної творчості, уродженця цього села Юрія Баняса.

Ця спільна титанічна праця фольклориста-науковця і носія, володаря казок та інших народномистецьких творів бере свій початок із одного чисто випадкового моменту 80-х років минулого століття, коли викладач української літератури філологічного факультету Ужгородського державного (нині – національного) університету Іван Хланта якось звернувся до студентів із проханням назвати відомих їм талановитих казкарів і співаків, які живуть у їхніх селах. Тоді студент філфаку Юрій Клованич, майбутній педагог і журналіст, назвав ім’я Юрія Баняса, який чудово розповідав казки, легенди та інші твори народної мудрості.

Протягом спільної шеститижневої праці, щоденна тривалість якої становила з 9-ї до 22-ї години, вдалося записати понад 210 текстів казок різних жанрових різновидів, а також велику кількість інших фольклорних творів, більшість яких казкар перейняв та засвоїв від рідного батька, дідуся та односельчан.

Принагідно слід відзначити, що у цій благородній суспільно значимій праці фольклориста по-справжньому глибоко зацікавили не тільки оригінальний зміст, колорит, традиційна побудова змісту та інші яскраві складові частини народних казок, але й надзвичайна закоханість боронявського мудреця у ці чисто джерельні перлини, його природна кмітливість, щирість, глибока любов до краси фольклорних творів. Він займає почесне місце у славній когорті таких талановитих і самобутніх казкарів Срібної Землі, як Андрій Калин із села Горінчово Хустського району, Михайло Галиця із села Дулово Тячівського району, Василь Королович із села Страбичово Мукачівського району, Михайло Шопляк-Козак із села Келечин на Міжгірщині та інші. 

Науковець щиро захоплюється ерудицією казкаря, умінням дохідливо, образно, навіть по-народному артистично доносити до слухачів суть змальованих подій у казкових творах, відзначає чіткість їхньої композиції, «…пругкість кожної фрази, стислість і лаконізм, гостроту і напруженість сюжету», а також таку важливу і характерну рису, як насиченість казок місцевим колоритом, відображення життя і побуту трудящих рідного краю. Адже за своєю художньою довершеністю казки Ю. Баняса, на думку дослідника, не поступаються місцем перед казками, записаними та опублікованими М. Драгомановим, П. Чубинським, В. Гнатюком, П. Лінтуром та іншими відомими фольклористами. Івана Хланту приємно вражала велика людяність казкаря, сердечність, щирість, відвертість, доброта, неабияка працьовитість, синівська любов до рідного краю, його мальовничої природи, рідкісних та багатих духовних скарбів, традицій і звичаїв.

Фольклорні традиції села Бороняво надзвичайно глибокі та багаті. Помітний вклад у їх збагачення зробили і такі палкі любителі народної творчості, як Іван Тимко, Михайло Пуравець, Михайло Томишин, Іван Крьока, Петро Ковчар, Мирослав Росоха, від яких Іван Хланта також записав значну частину казок, легенд, бувальщин, небилиць. Одним словом, у духовному житті сучасних боронявців, як і загалом у багатьох наших краян, живе і розвивається усна казкова традиція, що надзвичайно важливо для морального виховання людей, особливо молоді.

У селі виріс потужний загін яскравих представників наукової, освітньої, культурно-мистецької інтелігенції, котра живе багатим, різноманітним творчим життям. Тож і сьогодні як старше, так і молодше покоління боронявців є тим живильним середовищем, на благодатному тлі якого надійно зберігаються і розвиваються народні традиції попередніх поколінь, бо до цього спонукає їх незгасна любов до народної казки, легенди, пісні, музики, колядки…

Окремо слід відзначити наукове значення широкої та об’ємної вступної статті Івана Хланти. У ній вичерпно подається не лише надзвичайно детальний аналіз художньо-образної побудови записаних ним казок про тварин, героїко-фантастичних, соціально-побутових і родинно-побутових казок, не лише розкриваються глибинні людські якості колоритного характеру казкаря Юрія Баняса, як «…одного з найвизначніших казкарів слов’янського світу», не лише детально описуються багаті культурно-мистецькі традиції села Бороняво на Хустщині, але й викладено авторське бачення та спостереження щодо значення, ролі духовності, збереження народних культурних надбань, материнської рідної мови для виховання сучасних поколінь, розбудови нинішнього суспільства у всіх його складових частинах.

Тож Іван Хланта у вступній статті щиро подякував благодійникам і спонсорам, добродіям в особі голови Хустської міської ради Володимира Кащука та директора Закарпатської рибоводної станції Василя Клованича, які допомогли видати цей унікальний збірник. Великий обсяг роботи виконано також донькою Мариною Офіцинською, яка здійснила комп’ютерний набір величезної кількості текстів.

Збірник Івана Хланти «Казки та легенди з-під Хустського замку» яскраво ілюстрований малюнками художника Мирослава Аронця, збагачений авторськими примітками та словником маловживаних діалектних слів. Він є ще одним істотним науковим досягненням надзвичайно працьовитого, активного і талановитого фольклориста, вагомим вкладом у збагачення сучасної української фольклористики і стане добрим посібником для учнів, педагогів, науковців, працівників культури, всіх шанувальників народнопоетичної творчості.

Теги: Іван Хланта, збірник, казки, легенди

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати