Презентація арт-буку «Моя підростаюча зброє» відбулася найперше в Закарпатській обласній універсальній бібліотеці ім. Ф.Потушняка. Відтак арт-бук було представлено читачу у Мистецькому центрі "Галерея Ілько".
Презентована книга молодого поета – вже п'ята на його рахунку за ліком, арт-бук, що повноформатно проілюстрований світлинами проекту LSD-studio.
Незвичну назвуМирослав Гончарук-Хомин пояснює так: «Зараз надзвичайно популярною є військова тематика. Вона простежується і в цій книзі, хоч скоріше є тлом того, що тут описано. Ця збірка — своєрідне звернення до молодого покоління, що не бере безпосередньої участі в подіях на Сході, але так чи інакше намагається допомогти своїм співвітчизникам. Сподіваюсь, що колись ця зброя дозріє, доросте та загостриться».
На питання, чому саме арт-бук, Мирослав відповідає: «Набрид формат «чорним по білому» — хотілося спробувати щось нове. В оформленні збірки мені допомагала дизайнер Яна Токарева, яка стала справжнім лікарем-реабілітологом книги. Щодо світлин, уміщених на сторінках, то їх авторство належить компанії хустських фотографів «LSD-Studio». Один із них, мій колишній однокурсник, зголосився поділитися архівом із майже двох тисяч фото — ось яким вийшов результат».
Зацікавила присутніх і обкладинка книги. Щодо цього має цілу історію: якось зранку, йдучи Ужгородом (називає його «маленьким консервативним містечком, що так нагадує рідне місто»), побачив дещо абсолютно незвичне — набережну буквально «розривав» бульдозер. Роботи з розчищення русла річки Уж в обласному центрі й наштовхнули поета на ідею стосовно обкладинки збірки.
«Назва книги на той момент уже була сформована в моїй голові. Я швидко зателефонував другові, який допомагав мені в оформленні, розповів, що і як. Домовилися звернутися до водія бульдозера з таким проханням: хай він виконує свою роботу, а ми будемо бігти перед машиною і ловити вдалий кадр. Після того, як почув нашу пропозицію, водій розсміявся і сказав: «Хлопці, так ваша зброя може й не підрости».
Щодо тематики книги, то тут уміщена здебільшого інтимна лірика. Мирослав пише про кохання та ненависть, весну та сніг, зраду та вірність. Його вірші мають подвійні назви, тут важко виокремити центральний образ. Читач отримує право тлумачити кожну поезію по-своєму, а також знаходити її зв’язок з фотографією-фоном та обрати більш підхожу назву з двох запропонованих, пише Медіацентр УжНУ.