Побачив світ черговий номер щоквартального вісника "Культурологічні джерела" (ФОТО)

Творча палітра вісника «Культурологічні джерела» багата і різноманітна, вона охоплює широкий спектр діяльності творців і виконавців Срібної Землі. Цього разу до нього увійшло 25 публікацій від 23 авторів, котрі подано на 76 сторінках у восьми рубриках: «Актуально», «Відлуння подій», «Ювілеї», «Творча майстерня», «Стане у пригоді», «Постаті», «Пам’ять», «У світ».

Побачив світ черговий номер щоквартального вісника "Культурологічні джерела" (ФОТО)

Його авторами виступили такі активні дописувачі як заслужені працівники культури України Василь Габорець, Василь Кобаль, Михайло Митровка, кандидат мистецтвознавства Василь Андрійцьо, доктор філософії, доцент Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти Марія Баяновська, директор Обласного організаційно-методичного центру культури Ганна Дрогальчук та співробітники центру – заслужений діяч мистецтв України Іван Хланта, Володимир Мишанич, Олена Ваш, Людмила Веклюк, Марина Офіцинська, Яна Касарда-Микита, Віталій Рац, Катерина Семенченко, а також Марія Стойка, Юлія Тетерюк-Кінч, Ганна Черевко та Юрій Танько. 

І цього разу над оформленням презентованого вісника попрацював талановитий книжковий графік Микола Дем’ян. 

Сьогодні українська культура переживає найтяжчі часи за увесь період незалежності, адже майже упродовж двох років країна, окрім інших наявних негараздів, воює зі зграєю терористів самопроголошених ДНР і ЛНР, котрих зброєю і своїми військовими всіляко підтримує нинішнє керівництво Російської Федерації, змушує проводити кровопролитну «гібридну війну» (АТО) з озброєними до зубів окупантами. Мабуть, це сталося тому, що після здобуття незалежності ми без бою здали на поталу нашим недругам інформаційний простір, не навчилися розпізнавати ворогів серед удаваних друзів, а ворогам давати нищівну відсіч, всіляко оберігати українську мову й культуру, які нині перебувають у зоні лиха. 

Тому радує, що нині творці щоквартального вісника спрямовують усі свої зусилля на те, щоб чисті потічки «Культурологічних джерел» ніколи не замулювалися. Віриться, що так воно і буде обов’язково, адже творчі можливості народних талантів Закарпаття дійсно невичерпні.

Щоквартальний вісник під поетичною назвою «Культурологічні джерела» побачив світ у квітні 2003 року за сприяння управління культури Закарпатської обласної державної адміністрації. Був підготовлений Закарпатським обласним центром народної творчості (так тоді іменувався Обласний організаційно-методичний центр культури) і виданий ПП «Медіум» міста Ужгород.

Вступна стаття починалася такими рядками: «...Потребу в такому інтегральному виданні важко оцінити. Про нього мовилося роками. З різних трибун звучали пристрасні заклики започаткувати друкований орган, який би об’єднував подвижників, аматорів і професіоналів з усієї області та продовжив би, принаймні, добрі традиції народознавчої та культурологічної періодики Закарпаття чехословацької доби – доби національного ренесансу. Враховуючи те, що за наступні десятиріччя загін фахівців, зацікавлених поступом усіх галузей закарпатської культури значно зріс, заперечити чимось суттєвим доцільність нового проекту практично неможливо.

Дебютний квартальник «Культурологічні джерела» – всього-навсього логічний намір відкрити завісу і показати кропітку, подеколи непомітну працю людей, котрі на сторожі високої духовності рідного краю. Нехай трапляються шерехаті деталі, але в робітні вирує життя, в поті чола вони щоденно працюють на оптимальний результат...».

Перший номер вісника вийшов на 48 сторінках (формат 60х84/16) і його дописувачами стали кореспондент газети «Новини Закарпаття» (м. Ужгород) Людмила Попова, кандидат педагогічних наук, культуролог Дмитро Глеба, кандидат філологічних наук, фольклорист Іван Хланта, музикознавець Тетяна Росул, начальник Виноградівського районного відділу культури Василь Югас, заступник начальника управління культури Закарпатської обласної державної адміністрації Василь Кобаль, директор Закарпатського обласного центру народної творчості Юрій Микита, заступник директора цього ж центру Василь Сможаник, провідний методист Марина Офіцинська, а також Роман Сенишин, Любов Чекрій та Олекса Левінський (м. Прага).

До журналу війшли нові пісні про Олександра Духновича під назвою «Будитель» (слова М. Рішка, музика В. Кобаля), а також дві народні пісні, записані Іваном Хлантою в селі Арданово Іршавського району «Рано до молитви щиро» та «Пресвята Діво, світла зорнице».

У кінці першого вісника було вміщено фото талановитих носіїв народнопісенної творчості Закарпаття та короткими анотаціями про них, які підготував Іван Хланта. Це – Христина Біровець із села Копашново, Василь Довганич із села Золотарево та Михайло Майор із села Драгово Хустського району, Марія Жабур із села Дунковиця Іршавського району, Ганна Козак із села Пилипець Міжгірського району, Петро Куртанич із села Смерекова Великоберезнянського району, Степан Молдавчук із села Лазещина Рахівського району та Михайло Попович із села Поляни, яке до 1918 року належало до історичного Закарпаття (нині Румунія).

До речі, питання про випуск щоквартальника «Культурологічні джерела» ще в 2002 році було погоджено із Закарпатською обласною державною адміністрацією і затверджено вченою радою Українського центру культурних досліджень як друкований орган наукової творчої лабораторії-філії Українського центру культурних досліджень, яка офіційно працювала при Закарпатському обласному центрі народної творчості з 2001 по 2004 рік,  вирішуючи багато важливих питань зі збереження та примноження нематеріальної культурної спадщини краю. У ті роки було проведено кілька довготривалих фольклорних експедицій, підсумком яких став випуск двох розлогих збірників народних пісень та інших наукових матеріалів.

Вісник майже в кожному номері знайомить читачів із кращими взірцями народних пісень, записаних у різних регіонах краю, вміщує світлини мистецьких колективів, визначних діячів культури і мистецтва, носіїв фольклору та народних умільців, час від часу друкує авторські музичні та віршовані твори композиторів та поетів Закарпаття, публікує навіть окремі одноактні п’єси місцевих драматургів та інші цікаві матеріали, зокрема повідомлення про вихід у світ нових видань закарпатських письменників. Часто сторінки вісника присвячуються незаслужено забутим іменам самодіяльних композиторів, художників, письменників та інших цікавих творчих постатей минулого. У різні роки на його сторінках йшлося про таких творців культури минулого, як Михайло Машкін, Михайло Молнар, Петро Світлик, Семен Мельник, Павло Копинець, Антон Скиба, Павло Садварій та багато інших.

Засновники спеціалізованого видання для працівників культури і мистецтва Срібної Землі – Закарпаття, безперечно, не помилилися у своїх сподіваннях, адже сьогодні щоквартальний вісник «Культурологічні джерела» (формат 60х84/8) відіграє важливу роль у справі відродження національної культури краю. Нині – це один із кращих фахових культурно-просвітницьких журналів України. Різножанрові публікації вісника – це багатюща скарбниця надзвичайно цінних матеріалів із досвіду роботи майстрів мистецтв та художніх колективів, установ та навчальних закладів культури і мистецтва області, творчі портрети окремих виконавців, композиторів, письменників, художників, співаків, фольклористів, народних майстрів – усіх, хто в такий непростий для нашої держави України час самовіддано працює в царині національно-патріотичного, духовного, естетичного та інших галузей виховання.

Василь Кобаль, заслужений працівник культури України, для Закарпаття онлайн

07 лютого 2016р.

Теги: Культурологічні джерела, вісник

НОВИНИ: Культура

15:39
Мукачівський драматичний театр покаже вистави онлайн
12:54
"Карантинний" роман закарпатського письменника Андрія Любки про амурні пригоди письменників вийде у вересні
17:46
В Ужгороді пройде фестиваль вуличного піаніно
11:15
У Мукачеві запрошують на онлайн концерт Струнного квартету Сергія Добоша
12:41
/ 2
День Незалежності в Ужгороді зустрічатимуть "Молитвою за Україну" у Горянській ротонді
10:43
В Ужгороді Максим Беспалов презентує "альтернативно-історичний" роман "Східний вал"
01:50
Закарпатський художній музей започаткував пізнавальну квест-екскурсію
19:46
Мукачівець створив безкоштовний телефонний додаток "Казки дитинства"
16:11
На присвоєння премії ім. Скунця в Ужгороді рекомендують книги Василя Густі та Івана Ребрика
10:15
Три фільми режисера з Закарпаття покажуть на Міжнародному фестивалі історичного кіно "Поза часом"
02:12
/ 1
На центральній площі Берегова представили "Карантинну творчість" берегівських митців
02:56
/ 1
У Берегові відкрилася виставка Шандора Зіхермана
15:05
/ 1
Сьогодні відбудеться онлайн концерт Мукачівського військового оркестру
10:30
В Ужгороді відбудеться літературна презентація "Шлях до свободи"
09:23
Мукачівський драматичний театр готує нову прем'єру – виставу "Поліанна"
17:59
/ 1
Акцію "Капуркова книжка" вп'яте провели в Ужгороді
10:45
В Ужгороді "дистанційно" стартує Фестиваль дитячої та юнацької творчості "Рекітське сузір'я"
11:15
З нагоди 50-річчя у скансені в Ужгороді діє "Свято народних талантів"
12:17
/ 1
Ужгородський письменник став учасником Харківської літературної резиденції 2020
11:28
Закарпатська обласна книгозбірня запрошує на буккросингову акцію "Капуркова книжка - 5"
01:14
Виставу-гуморину "Швейк швендяє містом" показав просто неба Закарпатський муздрамтеатр
11:15
У Мукачеві стартують онлайн-концерти проєкту "Online time"
14:26
До участі на здобуття премії ім. Скунця в Ужгороді допущені 3 книги
11:22
/ 3
У Львові побачила світ книга "300 імен Рахівщини"
09:48
Вийшла нова, третя книга Тетяни Літераті "Втрачений Ужгород. Професії та підприємства"
» Всі новини