– У текстах і мелодіях українських колядок народ явив не лише талант, а й велику любов і ніжність до Бога Спасителя, новонародженого Ісуса Христа, – сказав начальник відділу національностей та релігій Закарпатської облдержадміністрації Анатолій Салай. – Христос втілився і прийшов до нас зі своєї волі, з любов’ю до роду людського. Різдво навіки з’єднало людину з Богом. Новорічно-різдвяні пісні-колядки у збірнику наведені не лише українською, а й румунською, угорською, словацькою, німецькою, чеською, польською мовами, а також закарпатською говіркою.
– Коли співаємо колядку, то входимо в культурний простір єдиного світлого світу, який діє на противагу чорним силам, – додає фольклорист кандидат філологічних наук Іван Хланта. – Звичаї колядування у нашого народу мають давню історію, сягаючи корінням арійських часів. Колядки пов’язані з днем зимового сонцестояння, яке наші предки називали святом Коляди. Вважалося, що в цей день сонце з’їдає змій Коротун. Всесильна богиня Коляда в дніпровських водах народжувала нове сонце – маленького Божича. Язичники намагалися захистити новонародженого: вони проганяли Коротуна, який намагався з’їсти нове сонце, а потім ходили від хати до хати, щоб сповістити людей про народження нового сонця, і його зображення носили з собою. Щойно на небі сходила зоря, колядники входили до двору, кликали господаря і співали його родині величальних пісень про сонце, місяць, зірки. Ці пісні й стали називати колядами, або колядками.
У цьому році закарпатські колядники не лише співатимуть новорічно-різдвяних пісень господарям у їхніх оселях, а й братимуть участь у фестивалях, концертах. У містах і селах області вони демонструватимуть свою майстерність на сценах. Ці заходи організовують обласне управління, районні та міські відділи культури.
Василь Бедзір, "Урядовий кур'єр"