«Показник рейтингу є інструментом в руках керівника, тому що він демонструє, чи виконує працівник поставлені вимоги й обов’язки для його посади», - стверджує в.о. проректора.
Участь у рейтинговому оцінюванні взяли 957 працівників, з яких – 120 професорів, 502 доцентів, 335 старших викладачів, асистентів. Бали у викладачів різних факультетів дуже різняться. Це проректор пояснює різною специфікою факультетів. Тому в майбутньому користуватимуться різними критеріями для різних факультетів.
За напрямками найвищі рейтингові показники продемонстрували фахівці гуманітарних напрямків, менші – природничих та фізико-математичних.
Цей варіант моніторингу ще не є досконалим, його варто доопрацьовувати. Зокрема, проректор Володимир Фекета назвав декілька проблем, які наступного року потрібно подолати.
По-перше, значна частина викладачів не подала матеріали до рейтингової комісії, що негативно вплинуло на показники відповідних кафедр та факультетів. Таких осіб виявилося 37. По-друге, потребує підвищення об’єктивність інформації щодо науково-педагогічних здобутків викладачів. Вибіркова перевірка показала, що не всі показники мають документальне підтвердження. Для зняття всіх сумнівів, особливо стосовно тих працівників, які будуть матеріально стимулюватися, треба, щоб вони розмістили в електронному репозитарії університету всі друковані матеріали (публікації, монографії, патенти тощо) і всі охочі могли з ними ознайомитися. По-третє, рейтингова анкета, не повною мірою враховує специфіку факультетів, має деякі перекоси в бальній оцінці певних видів роботи. Очевидно, що робота з удосконалення цієї анкети має тривати, розглядатися на науково-методичних комісіях факультетів та науково-методичній раді університету.
Володимир Фекета запропонував, щоб 10 % викладачів, які посідають вищі позиції у рейтингових списках, матеріально стимулювати доплатами до їх посадового окладу впродовж року. Це буде стосуватися 95 викладачів, що представляють різні посадові категорії та напрями. Розмір цих доплат встановлюватиме ректор – відповідно до фінансових можливостей університету й, за попередніми розрахунками, становитиме 10–15% основного окладу. Кращі науково-педагогічні працівники почнуть отримувати матеріальні стимули вже з січня упродовж всього 2016 року.
За словами ректора, наукові здобутки викладачів, тобто кожна публікація у виданні з високим імпакт-фактором, також буде додатково оплачуватися.
Іванка Когутич, Медіацентр УжНУ. Фото Роберта Папп
Ніка 2015-11-12 / 07:07:27
Виходить, що проведення пар, підготовка студентів до різноманітних конкурсів і конференцій, численні перевірки модульних робіт, дипломних, публікації у фахових виданнях - це все - НІЩО, не варте премій і надбавок. ГОловне - статті в наукометричних базах, підручники і підготовка аспірантів (це приносить найбільше балів). При цьому, ніхто не враховує, що вартість однієї публікації, яка фіксується в наукометричній базі, може потягнути і на 500 євро. Підручник теж недешево коштує і видається на кошти самих авторів. А за аспірантів професорам й так оплачуються години. І не тільки... Так що система рейтингу в УжНУ таки недосконала. І чому з філологічного факультету в рейтинговому списку нема жодної людини? Там чимало викладачів з високими балами.
до дядька :))) 2015-11-01 / 22:45:24
1000 %%% !!!!! Абсолютна правда!!!
пан Лаборант 2015-11-01 / 22:09:37
нетреба нічого додатково оплачувати, досить лишити зарплату на рівні 1279 гривень вполнє хватає щоб займатися наукою, ще й много досить залишити 1051 гривню
дядько 2015-11-01 / 18:02:22
Ще плюс довідку про доходи, з яких оплачено було далеко недешеві публікації лідерів рейтингу. Бо із зарплати такі показники важко досягнути. Тоді може з"явиться ще один рейтинг. Правда його вже перевірятимуть інші "фахівці"...