Тим ціннішим є кожна дія, що сприяє розширенню знань про світ сучасної літератури. Тим більше, що маємо рідкісний приклад співпраці наших діячів від літератури з „їхнім”. Справа в тім, що у вересні в Ужгороді, у приватній друкарні Романа ПОВЧА, за підтримки фонду Еесті Култууркапітал (перекладу назва фонду, здається, не потребує - а ще кажуть, естонська мова така ж тяжка, як і угорська...) вийшла збірка Арво Валтона українською мовою – „Батьківське щастя”. А переклали естонця Микола (Міклош) Антоненко (старший викладач кафедри угорської філології УжНУ) та відомий у Закарпатті поет Іван Петровцій (добре це чи ні, але в першу чергу Петровція впізнають за збіркою його „соромницьких” віршів „Бітанговскі співанки”, що була видана на початку нашого століття у Словаччині і стрімко розійшлася).
З нагоди візиту Валтона до України й відбулася дводенна науково-практична конференція з фіно-угрознавства, організована Ужгородським національним університетом, що проходила у місцевому Центрі гунгарології. Окрім студентів та викладачів кафедри угорської філології, були цікаві гості з Києва, Будапешта та Російської Федерації, ну і звісно, сам естонський письменник Арво Валтон із дружиною Тійною.