Журналістська премія-2015: потреба змін

Журналістська премія-2015: судді знову виявилися не на висоті. Як і щороку.

Журналістська премія-2015: потреба змін

Переглянув перелік номінантів серед журналістів-індивідуальників. Та це справжня прем’єр-ліга! Гаврош, Гармасій, Вайс-Росул… Так і хочеться вигукнути: едельвейсом цвіте закарпатська журналістика! Оцінити таких достойно справа така  важка, що, скажімо, коби мені запропонували, то б відмовився  категорично. Бо на ознайомлення з творчими доробками авторів дають усього кілька днів. А я, Богдан Барбіл, кореспондент Парламентського телеканалу «РАДА», представив 26  телепрограм хронометражами від 20-ти до 45-ти хвилин. Та хто це буде передивлятися? Журі навіть не звернуло уваги на те, що моя робота, телефільм «Обніміться ж, брати мої» на проведеному в ці дні першому Всеукраїнському телерадіофестивалі «Обніміться ж, брати мої» в номінації посіла перше місце. Про себе досить. Більше ніколи в житті не братиму участі в закарпатському обласному конкурсі. До підсумкової інформації управління з інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю (хто таку назву міг сотворити?) ОДА слід було додати членів конкурсної комісії. З фотографії виджу Юрія Бідзілю, завідувача кафедри журналістики УжНУ, Володимира Тарасюка, викладача цієї кафедри, Василя Комарницького, заступника начальника управління ОДА.…

На місці журі перше місце  би одноголосно присудив Ірині Гармасій з ОДТРК «Тиса-1». Хоча у мене особисто постійне критичне ставлення і до Гармасій, і до всієї компанії. Вона представила чотири документальні фільми і всі вагомі, всі в дусі часу, вкрай актуальні.Усі повністю подивився. До 100 річчя Михайла Томчанія, до 25 річниці  Народного  Руху України. Це вона з операторсько-режисерським колективом  видала істинно авторський погляд на роковини Революції Гідності. Пані І. Гармасій також  підготувала програму про Миколу Мушинку,  найбільшого українця Європи, академіка  зі словацького міста Пряшева, котрий, як на сповіді, захоплено розповідає про те, як з юних літ під впливом віршів Шевченка став свідомим українцем і  на схилі літ має чи не найбільшу приватну  книжково-мистецьку Шевченкіану  в світі. Визнаю чесно: чотири фільми І.Гармасій перевершили мої 26. За актуальністю. А от за майстерністю, професіоналізмом – треба посперечатися. Але  ці поняття закарпатські судді взагалі не ставлять на терези.

Журі герцю 2015-го мало би сповна оцінити нинішній складний час, війну на Сході і те, як у цьому руслі спрацювала закарпатська журналістика. Повторюю, тут  незаперечне перше місце за творчою групою  Ірини Гармасій зі Закарпатської ОДТРК «Тиса-1».  Це ж треба було просто взяти диски, флешку і посидіти кілька годин біля монітора. Складається враження, що оцінюють  представлене за паперами- рекомендаціями. З газетними вирізками воно набагато простіше. Або з книжками. За кілька хвилин перегорнув, почитав дещо.

Найкращою журналістською роботою за нинішній рік визнано книгу Василя Густі «Не все змивають хвилі часу». Я її проштудіював з першої до останньої сторінки. Бо отримав у дарунок від автора кілька місяців тому. Пан Василь зумів відтворити постаті багатьох  закарпатських журналістів – Миколи Паламарчука, Івана Селменського, Іллі Ільницького…Він жив, працював, дружив з ними і показав відверто, правдиво. Таких видань про  нашого брата обмаль. У розмові з Василем Густі висловив свою думку про книгу: вона цікава, але хибує тим, що ніби написана в радянські часи про радянських журналістів. Бракує погляду на журналістику того часу  з висоти нинішніх днів. Колеги-журналісти у Густі усі надто позитивні, правильні, якщо і показано, як вони не сприймають комуністичний режим, або він їх переслідує, то якось натяками.

Повторюю. У мене особисто загалом критичне ставлення до програм «Тиса-1». Але нікуди не дінешся від того факту, що на нинішньому конкурсі цей канал представлений найповніше. Журі вже пора відкривати очі на новаторські роботи Марічки Черничко (програма «Незвідане Закарпаття»). Марічка – молода  репортерка від Бога. Неспокійна, непосидюча, моторна, експериментаторка. Щотижня вона видає якусь телеродзинку. Вдалу, не вдалу, але щоразу зі своїм поглядом, прочитанням, операторським вирішенням. Таких як М. Черничко треба всіляко підтримувати. Бо  здібна дівчина побачить раз-другий байдужість до своїх наробків і почне руки опускати. На тій же «Тиса-1»  нинішній рік явив ще одну молоду талановиту репортерку – Ірину Міллер. Вона у своїх передачах «Шлях до себе» дає повну змогу, волю тим, котрі шукають місце в  житті, знаходять його, кличуть у свої лави  інших. «Шлях до себе» теж був представлений на конкурс. Та не загорілися від передач цього самобутнього циклу-знахідки  очі  його членів, бо переважно навіть не бачили їх краєчком ока.

Гран-прі з-поміж колективів  заслуговує новаторська музична програма телестудії «М-студіо» «Загудеме в’єдно в Рокаш окрестра».

Питання «а судді хто?» наболіле, гостре, вимагає оновлення, поповнення. Як і положення про журналістську премію. Положення породжене ще в 1999-ому. Не раз перші керівники Закарпатської ОДА та облради заявляли про необхідність його перегляду. Чому б не встановити 1-го квітня останнім днем подачі робіт. Усіх їх розмісити на спеціальному сайті. Провести обговорення серед читачів, глядачів, слухачів. До речі, куди поділися  радіостудії, де  конкурсні роботи їхніх репортерів? Відчувається, що конкурс зайшов у глухий кут, його  треба закривати, або роботи на новій основі. Певен, йому далі слід жити. Бо стільки  непересічних талантів відкриваються щороку. Мало тільки двох номінацій-переможців. Розширте, введіть окремо для газетярів, телевізійників, радійників, дослідників журналістики.

У колективній номінації перемогла Ужгородська районна газета за серію матеріалів про війну і мир. Не оцінюю, бо не читав. Очолює видання редактор Віктор Дрогальчук. Ця районка досить часто серед переможців. Вона здобула премію імені Василя Гренджі-Донського. А от  осібні журналісти отримують  відзнаку імені Михайла Бабидорича. Попервах було так, що колективна та індивідувальні премії носили ймення В.Гренджі-Донського. Давно годиться провести  наукову міжнародну конференцію з показом  закарпатського класика  як журналіста, редактора, видавця. Так от, нещодавно, коли  управління інформації ОДА очолював Віктор Дрогальчук, додали ім’я Михайла Бабидорича. Він – одна з  найяскравіших постатей з-поміж газетярів Закарпаття. Понад 50 років віддав обласній газеті «Закарпатська правда». Нещодавно зусиллями доньки Валентини Михайлівни, також Віктора Дрогальчука вийшла книга публіцистичних статей М.Бабидорича. Переважно вони про життя-буття закарпатців у радянський період. У час незалежності зумів себе проявити трішки. Не стало Михайла Івановича в 1998 році. Не відаю, як перші керівники Закарпаття погоджувалися на те, аби премія  носила ймення М.Бабидорича, які матеріали їм представлялися. Мабуть, вказали, що у 1970 році за книгу «Маски і обличчя» здобув республіканську журналістську премію імені Я.Галана. Крапка. Але ця книга – про  «Празьку весну» 1968-ого. Звісно, написана вона в дусі московського Кремля: Чехословаччину готувалися окупувати натівські війська, їм підігрували місцеві ура-патріоти, Варшавський Договір  танками навів порядок…

Від фактів нікуди не дінешся. Навіть гіркуватих. Як і від відчуття того, що журналістський конкурс 2015-ого проведений аж ніяк не в дусі Революції Гідності. Поверхово, якось формально, по-старому. Для галочки. Яке поставило собі управління ОДА з такою складною, покрученою назвою.

Богдан Барбіл, кореспондент Парламентського телеканалу «РАДА», заслужений журналіст України

03 червня 2015р.

Теги: журналіст

Коментарі

І.Гармасій 2015-06-14 / 11:25:20
Тепер, коли емоції охололи, заради справедливості маю сказати:
1. Дякую членам конкурсного журі, які віддали свій голос за мої представлені програми. Тим, хто не бачив, раджу подивитися, бо від того тільки збагатяться (http://www.tysa1.tv/ ТелеВимір). Передусім моїй роботі дають оцінку глядачі, яких тисячі на звортньому зв’язку і яким я потрібна поза всяким конкурсом. Особливо з 2010 року, коли помітно стала самотньою у боротьбі з режимом.
2. Дякую Б.Барбілу, як метру тележурналістики, за оцінку моєї відданої журналістської праці. Однак обурюватися – справа невдячна і зациклюватися на цьому не варто в умовах старо-режимних реалій. Ірина Гармасій тут стала яскравою лакмусовою смужкою, що їх відобразила. Як засвідчує час рік по Революції Гідності, цінності, які виборювали на Майдані, нині цинічно зраджуються. І не тільки в Закарпатті.
3. Щодо самого конкурсу, то, звісно, і я маю свої думки, оскільки була його свідомим учасником. У ньому я претендувала на головне у часі – суспільну справедливість, якої не відбулося через відсутність критичної участі людей, здатних це оцінити. Але з цього треба робити висновки, а не обурюватися. Єдиний в Закарпатті журналістський конкурс показав суспільну неспроможність дати оцінку актуальності та реаліям. До того ж, принизив журналістів-практиків, яким ой як замало однієї премії – варто розділяти електронні та друковані ЗМІ, обласного та місцевого рівня. Причинами вважаю наступне:
– Не відбулося оновлення складу журі в запровадженні якісних змін; І тут зовсім справа не в мені. Передусім, це питання до пана Піпаша В.В., як і у тому, що Положення далеке від досконалості, за рік після Майдану не було оновлене. Як у всіх сучасних конкурсах, у ньому червоною ниткою мала проходити актуальність Майдану, цінності, за які віддали життя Небесна сотня. Це державна функція чиновників, яку в силі було здійснити. За що ж Ви тоді стояли поруч зі мною на Майдані? Щоб утверджувати радянські стереотипи?
– Закарпатська організація НСЖУ показала свою фарисейську суть та зневагу до праці журналістів. Вони так заняті обслуговуванням «діда» (миле псевдо Д.Воробця), що давно втратили своє справжнє обличчя. У цьому вина і найбільшого журналістського колективу області – Закарпатської ОДТРК;
– Колеги, конкурс щорічний і ми здатні все удосконалити, аби в молодих не закрадалася зневіра.
Слава Україні!

Сашко 2015-06-08 / 22:53:12
Про Ірину Гармасій стільки написано, яка вона -ух! А Гармасій то все, як кажуть, до одного місця. Ні слова.Невже їй немає що сказати. Може відчуває, що не заслужила 5 тисяч гривень. А інші хвалені з Тиси.Де ви? Ще дихаєте?

В. Ільницький 2015-06-08 / 15:30:56
А цей месидж Богдана підтримую повнстю! Журналістика справді поступово вироджується, замість цікавого чтива - злива дрібної пережованої, часто елементарно не перевіреної інформації, але влада у цьому процесі (деградації і здрібніння)- поза конкуренцією!

Б.Барбіл 2015-06-07 / 11:58:50
Тема -журналістська премія. Потрібна вона-не потрібна, конкурсна комісія зуміла впоратися зі своїм завданням /до речі, хто персонально ці 14-ть експертів?/, може, закарпатське журналістське середовище таке розрізнене, що то неможливо обрати таких перможців, котрі би влаштували більшість... А ви все про автора.Він -звичайний претендент. І, до речі, робіт було представлено зовсім небагато. Журі могло попрацювати значно продуктивніше. Ви про губернаторів. З Різаком був на ножах, на жодній прес-конференції Лунченка не був і жодного інтерв"ю в нього не брав, на "пресусі" Губаля був раз і взяв одне інтерв"ю, котре в ефір не вийшло.Усі прес-конференції перших керівників області перетворилися в звичайну балаканану, банальні звіти. Як і прес-конференції головних крайових міліціонерів, прокурорів, податківців, митників, суддів.Рутина! Не ходжу на них-даремна трата часу.

Ілько 2015-06-07 / 11:28:47


Тролінг. Коментар видалено. Коментуйте суть публікації, а не особу автора. Адмін


Б.Барбіл 2015-06-06 / 13:07:09
Вітаю всіх журналістів з Днем журналіста. У дарунок всім Вам - 50-ти хвилинний репортаж "Гуцульська Міра"/ українсько-гуцульські села Румунії/, який вийде на Парламентському телеканалі "РАДА" в неділю, 7 червня, о 18 годині київського часу.

В. Піпаш 2015-06-04 / 18:10:02
Управління, яке згадувалося, до визначення того, хто є переможцем двох закарпатських премій не має жодного відношення. Вони лише є "адресою" до якої приносяться матеріали-подання. Не прийняти їх ми не маємо права.
Визначає ж переможців КОНКУРСНА КОМІСІЯ (якій ми ці матеріали подаємо), склад якої визначений спільним розпорядженням голови ОДА та облради (входять здебільшого журналісти, у т. ч. редактори ЗМІ, чи їх заступники, викладачі відповідного відділення філфаку УжНУ тощо). Комісія діє та приймає рішення на основі Положення (остання редакція 2012 р.). Зокрема переможець - той, за кого проголосує більшість її членів.
Підкреслюю, що жодного впливу на них управління не має.
Водночас, погоджуюся, що у Положення необхідно вносити зміни. Хоча це достатньо бюрократизований процес, однак саме наше управління може його проект розробити. Будемо міняти (до наступного конкурсу), готові до розгляду всіх пропозицій та конструктивних побажань.

ярослав орос 2015-06-04 / 15:25:14
Б.Барбіл 2015-06-04 / 15:01:01
я, пане богдане, "пройшовся" б по закарпатських словоблудах усіх мастей, але ж мною вельмишанований добродій о. диба дідька лисого пропустить теє у світ...
за Вашими телематеріалами стежу не перший рік (багацько літ)... маєте ж журналістську кебету... хоч, інколи, видно ж, як г(урь)ко підробляєте "на панщині"...
про гавкання (за і. франком) уже не йдеться... треба сюю доморощену наволоч не просто гризти, а вигризати з їхніми смердючими неприхованими бебехами...
бувайте ж здоровий!
щиро Я.О.

Б.Барбіл 2015-06-04 / 15:01:01
До п.Ярослава Ороса.Кінцівка звернення до мене-по-езопівськи, по-сковородівськи влучно і точно. По-оросівські -прямо межи очі.Калап долі. Ви там у Києві, за І.Франком, добре гавкаєте, аби Закарпаття нарешті проснулося. Чесно зізнаюся: коби був номінований, так, можливо, би трішки пізніше висловився-вибухнув.Бо це повний цирк і Совєтскій Союз з тою премією.Та жінка-журналістка мерзла на Майдані, боролася й бореться словом за його ідеали. Це ж накопичується, збирається, шліфується, аналізується в голові постійно. Давно збирався з думками на цю тему. Як, скажімо, обдумую тему про те, що на сьогодні 95, а може й значно більше відсотків закарпатської журналістики заангажована,працює на якогось няня, предалеко від європейських стандартів, нема жодного справді демократично-плюралістичного видання.А всі закарпатські журналісти гарно ся бавлять у Європу. Напевно, Ви, пане Орос, напишіть про це, бо мене загризуть. Ліпше бути збоку - на каналі "РАДА" три роки роблю розлогі програми так, як хотів все життя. Без цензури, повна воля.Занурюся в гірську глибинку-люди, долі, гризоти, веселощі... Дякую тобі, ДОЛЕ, за таку щасливу старість. Зі святом Вас, СПРАВЖНІ ЖУРНАЛІСТИ.Є в Закарпатті таких чимало.Деяких перелічив у своєму блозі.

ярослав орос 2015-06-04 / 14:13:20
зрозумів... дякую!

Адмін 2015-06-04 / 14:05:10
п.Ярославе
я звертався до коментатора під ніком Кіраль

ярослав орос 2015-06-04 / 13:46:27
до адміна:
суть даного допису б. барбіла якраз і полягає у розкритті глибин "(за)карпатських руд"... умотивовано, начебто, я висловився!

Адмін 2015-06-04 / 13:34:31
Краще буде, якщо ви будете обговорювати суть написаного, а не особу автора. І без невмотивованого негативу.

Кіраль 2015-06-04 / 13:28:19
Моє прізвище і є Кіраль. А краще буде, коли Б.Барбіла введуть до кмісії.Мабуть, так?

ярослав орос 2015-06-04 / 13:16:53
найбільше з Вашого допису, пане богдане, зацікавило те, що бабидорич м. був ще тим комунякою... премію ярослава галана просто так українські хунвейбіни хунвейбінам-малоросам не вручали... звідси висновок, що в. дрогальчук та й нинішнє закарпатське словоблудське блядство далеко не втекли від мигалька бабидорича...
але ж, зізнайтеся щиро, п. богдане, коли б присудили Вам сюю премію!.. було б усе -- шампана)))))))))))))
премія -- се булька на тлі швидкоплинної води... (уж-річка, на жаль, лише мілка помийниця)...
дихайте легко, пане богдане!
щиро Я.О.

Богдан 2015-06-04 / 12:22:55
Пане. Не скаженійте у своїх коментарях. Бог Вас покарає за злі нападки.Бо передач того, кого обливаєте брудом, ви просто не бачили.Ви ліпше по суті, без піни біля губів висловте свою позицію щодо поліпшення конкурсної процедури, дайте пропозиції. Може, голова ОДА Василь Губаль та голова облради Володимир Чубірко внесуть зміни. Або скажіть свою думку про переможців 2015-го.Воно би ліпше було, якби члени конурсної комісії аргументовано розповіли, чому вирішили саме так.

Біла Заздрість 2015-06-04 / 10:56:09


Видалено три анонімні коментарі з переходом на особистості. Маєте бажання, висловлюйте претензії під власними іменем-прізвищем, як це зробив автор. Адмін


Степан Крук 2015-06-03 / 16:42:45
"Суддів" - на мило!!!

в. ільницький 2015-06-03 / 15:36:43
Згоден з Богданом на 95%.

Софія 2015-06-03 / 14:55:45
Дайош і Густію премію Галана!

НОВИНИ: Соціо

16:48
/ 3
Закарпатці боргують за газ понад 939 млн грн
16:44
/ 2
До УжНУ вже подано більше 10 300 заяв абітурієнтів
16:33
До бюджету Боронявської сільради на Хустщині стягнуто 75 тис грн збитків від упущеної вигоди
15:53
Нові спортивні об’єкти з’являться у селах Хустщини
14:35
4 сільради на Хустщині готові до створення ОТГ із центром у Горінчові
14:01
Через відсутність Порядку використання "медичної" субвенції понад 200 млн грн для Закарпаття лежать на рахунках
11:39
/ 9
Угорщина надасть Закарпаттю хлор для очистки питної води
10:30
/ 1
Пасажири маршруток в Ужгороді час прибуття та місце перебування автобусів з'ясовують завдяки Dozor City
09:46
/ 1
Найбільший та найпопулярніший парк Ужгорода – захаращений і брудний
09:42
Закарпатській обласній станції переливання крові необхідно реалізувати 250 л донорської плазми, непридатної для лікування
09:22
/ 1
Розпочалися розкопки руїн церкви в Ужгородському замку
09:13
/ 1
На Закарпатті – критична ситуація з медпрепаратами для хворих із термінальною стадією хронічної хвороби нирок
06:16
Епідемічна ситуація з гострих кишкових інфекцій на Закарпатті спокійна – медики
17:17
Американські лікарі почали приймати закарпатців у Мукачеві
16:18
/ 1
У серпні на Берегівщині пройде 9-й Фестиваль сливового леквару
15:16
/ 1
25 липня тимчасово не функціонуватиме пункт пропуску "Вишнє Нємецьке"
15:07
В Ужгороді на світанку спіймали підлітка з Невицького, що нищив дерева
14:38
У Мукачеві встановили третю міні-скульптуру гуски – пивовара Панонію
14:30
/ 2
У Кам’яниці під час "ековіче" вирішили силами громади облагородити ландшафтний заказник "Остра"
14:06
/ 4
Закарпаття – останнє в загальному рейтингу щодо формування об'єднаних територіальних громад
13:21
Спільну молитву за воїнів 128-ї бригади провели в Ужгороді представники 12-ти конфесій
12:48
/ 2
У неділю на Рахівщині "фестивально" з'ясовуватимуть "Де бере початок Тиса"
12:30
/ 1
На Великоберезнянщині відбудеться "Праліс-фест"
11:35
/ 1
На Виноградівщині триває наукова етнографічна експедиція
11:14
/ 3
В Ужгороді кілька пішоходів, що в невстановлених місцях переходили дорогу, покарали протоколами
» Всі новини