Закарпаття: Українсько-словацьке СП "Олмітехнолоджі" візьметься за переробку металобрухту з алюмінію, виготовлення автозапчастин та алюмінієвого профілю

Основним видом діяльності його є переробка відходів алюмінію та виготовлення алюмінієвого профілю. Директор Ігор Белоєнко розповідає, що його підприємство переплавлятиме металобрухтові відходи в «чушки» вагою 7 кілограмів, виготовлятиме алюмінієвий профіль. А буде працювати як на експорт, так і на внутрішній ринок. Зазвичай останнім часом в Україні та за кордоном алюміній використовують у меблевій промисловості, автомобілебудуванні, літакобудуванні та при виготовленні алюмінієвих профілів. Саме тому виникла велика потреба в такому виробництві на Закарпатті.

Ігор Белоєнко каже, що вони працюють над вторинним виробництвом, і їм дуже важливо, щоб краяни знали, що це не становить жодної небезпеки для довкілля. І пояснює чому. Усі технологічні споруди на цьому підприємстві - іноземного виробництва. Закупили їх від англо-чеської фірми SPINCHCOMBE, яка виготовляє високотехнологічне обладнання для подібних підприємств за всіма європейськими стандартами. А також проводить адаптацію проекту під українські норми.

Натомість Тетяна Козирєва, технолог «ОЛМІ Технолододжі», яка працювала в аналогічному цеху на заводі «Турбогаз» в обласному центрі, доповнює, що технології «ОЛМІ Технолоджі» з вторинного переплавлення алюмінієвих відходів не передбачають використання солей важких металів. Ті хімічні елементи, які застосовуватимуться для переплавки алюмінію, не шкідливі для людей. А це — Na CI, KCI. Обидва ці компоненти, а саме натрій хлористий та калій хлористий, людство давно вже використовує у харчовій промисловості та у вигляді добрив. Планується тільки у невелекій кількості застосовувати солі вторинного алюмінію для того, щоб згустити шлаки, але в допустимих нормах. Зі слів пані Козирєвої, справді небезпечним елементом є природний газ. Що це таке? Тетяна Козирєва пояснює, що це не що інше, як горіння — результат змішування вуглеводнів з киснем. Але технолог наголошує на тому, що викиди природного газу з усіма шкідливими елементами не будуть напряму викидатися в атмосферу. Чому? Відповідь проста - всі продукти згорання проходитимуть очищення після виробництва через спеціальну систему очистки. Для цього на підприємстві існує система очистки, яка складається з трьох камер. Як вона працює? У першій камері, продовжує Тетяна Дмитрівна, відбувається про-

цес догорання шкідливих елементів, які утворилися після виробництва рідкого алюмінію. Йдеться про такі сполуки, як С02, Са, Mg, NO, S02. До слова, камера очистки забезпечена спеціальною системою перегородок і перероблені гази, проходячи по ній, очищаються від твердих частинок, які осідають внизу. В другій камері відпрацьовані гази охолоджуються. У третій, за допомогою вентиляторів, потрапляють у каміни і виходять наверх. Очисні камери обладанані контрольно-реєстраційними приладами, які дозволяють графічно відображати викиди у відсотковому відношенні і міліграмах на метр кубічний. Існує також систематичний контроль викидів по приладах.

Технолог переконана, що ті викиди, які йтимуть з труби цеху, ніщо у порівнянні з тими, які потрапляють в атмосферу із закарпатських заводів, тепловозів та автотранспорту. Більше того, найбільш небезпечними є викиди з автономного опалення та котелень, яких в обласному центрі встановлено безліч. Просто чомусь у нашому суспільстві так склалося, що ми до всього нового ставимося упереджено, зауважує Тетяна Дмитрівна.

Слід відзначити, що система охолодження агрегатів і конвеєра готової продукції збудована таким чином, що проходить по вузькому замкнутому колу і виключає можливість зливу відпрацьованої води у каналізаційну мережу.

Подібні технології використовують в Ісландії, продовжує Ігор Ігорович. А ми знаємо, що ця країна є однією з найбільш екологічно чистих. Хоча, зауважує він, в Ісландії працює ще потужніше обладнання. Тому виникає запитання: якщо в Ісландії, а також і в Швейцарії, можуть працювати подібні підприємства з вторинної переробки металобрухту, то чому б у нас, в Україні, не відкрити хоча б цех з вторинної переробки металобрухту з алюмінію за новими сучасними технологіями, яких на території нашої держави нема. Тут досі використовувалися технології і обладнання ще радянських часів.

Яку користь матиме Чоп від цього підприємства? Ігор Белоєнко відповідає, що йдеться передусім про нові робочі місця. Бо тут планують працевлаштувати 13О робітників із заробітною платою не менше півтори тисячі гривень. По-друге, зі створенням ТзОВ «ОЛМІ Технолоджі» в Чопі зусиллями його керівників уже відбулося збільшення тиску в мережах подачі природного газу. Для цього за кошти підприємства було закуплено газорозподільний пункт (ГРП), який встановили на головній магістралі, що веде до Чопа. Крім того, директор підприємства переконує, що воно готове до співпраці з місцевою владою у вирішенні такого наболілого питання міста, як будівництво нової каналізації. Також мій співрозмовник стверджує, що є домовленість зі священиком однієї з міських церков, отцем Михайлом, про спільну реконструкцію даху і куполів храму. А ще Чоп виграє від того, що ТзОВ «ОЛМІ Технолоджі» розташоване саме на його території. Бо наповнюватиме міську казну, привабить сюди інших інвесторів. Бо місто, попри своє вигідне географічне розташування і наявність чи не найбільшого митного терміналу в Європі, досі було для них малоцікавим. До речі, і «ОЛМІ Технолоджі» планує відкрити тут ще один цех з виготовлення алюмінієвого профілю, алюмінієвих вікон та запчастин для автомобілів.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати