Юрій Шкрумеляк: літописець з країни дитинства

Ювілейну збірку видав наш невтомний редактор і видавець, Заслужений журналіст України Олександр Масляник, видані ним книги вже презентовано у Рахові, зокрема, такі знакові видання як «Заворожений світ» Михайла Ломацького, «Художники Закарпатської Гуцульщини», «Сповідь душі» Аделі Григорук, «Гуцульщина» у Львові», свіжі числа журналу «Ґражда». Збірку «Загублений черевичок» приурочено до 120-річчя від дня народження та 50-х роковин пам’яті знаного українського письменника, вона щойно відкрила літочислення новоствореної «Бібліотеки журналу «Ґражда». Уміщено  найкращі твори малої прози міжвоєнного періоду Юрія Шкрумеляка – вмілого оповідача, талановитого митця слова, неперевершеного творця соціально-побутових картин з життя безтурботного дитинства, автора дивовижних образків з навколишнього дивосвіту, а також прискіпливого літописця  вікопомних полотен Українського Січового Стрілецтва.

Народився 18 квітня 1895 році в простій родині у містечку Ланчині на Івано-Франківщині. У дитинстві голодував. Як пригадує його односельчанин, делятинський вчитель Степан Голіней зі слів своєї матері Настуні, яка виростала з майбутнім письменником, у школі на перерві малий Юрко підхарчовувався печеним бобом або вареною квасолею, тоді як багаті діти брали з собою житній хліб, а середні – корж. Приходив на уроки босим. Така картина викликала в окремих учнів почуття зверхності. Та горе ставало тому, хто посмів насміхатися з Юрка! Тоді, як міг, боронився майбутній письменник, захищаючи свою честь серед однолітків. Його сатиричні  миттєво народжені віршики, мали таку силу, що вже через день-два не тільки школярі, а й ціле село висміювало цих гордих «фраєрів» та їхніх родичів.

Його творчість, на жаль, маловідома. У львівських періодичних виданнях міжвоєнного періоду «Світ Дитини», «Дзвіночок», «Наша справа», «Золотий колос», календарях «Просвіти» під поетичними й прозовими творами підписувався як Юра Шкрумиляк, Ю. Ігорків, Іван Сорокатий, Смик, О. Підгірський, Максим Цимбала, Гнотик, Олекса Залужний,; Юрза-Мурза, Дядько Юрко та інші.

Навчався в Коломийській гімназії, Львівському та Празькому університетах – поважну, скажу вам, здобув освіту! Вивчив кілька іноземних мов, з багатьох перекладав.

Був пресовим секретарем Українського Січового Стрілецтва, працював писарем при штабі куреня Гриця Коссака, мав чин підхорунжого  Належав до найвідоміших поетів-усусів. Зокрема, після кривавих боїв на Маківці Михайло Гайворонський на слова Юрка Шкрумеляка написав пісню «Питається вітер смерті».

Учасник визвольної війни. Працював з Миколою Євшаном в архівах Начальної Команди УГА. Брав участь в боях, був поранений. Про своїх стрілецьких побратимів написав повісті «Поїзд мерців» і «Чота крилатих» та цілу вервечку оповідань: «Силач другої чети», «З листом до Бригади», «Михасева кров на білому снігу», «Весняна повінь» та інші.

1945-го був засуджений на 10 років ув'язнення в радянському концтаборі. Покарання відбував у Печорських таборах. Після повернення з ув'язнення (1956 р.) реабілітований.

Автор понад 30 книг для дітей (найвідоміші «Юрза-Мурза» (1921), «Записки Івася Крілика», «Стрілець Невмираха», «Мова віків» та (під псевдонімом Юра Ігорків) «Історії України для дітей» у чотирьох частинах). Золотий фонд української дитячої літератури в  першій половині ХХ ст. уклали письменники-педагоги Б.Лепкий, А.Лотоцький, К.Малицька, У.Кравченко, Р.Завадович, Б.Заклинський, М.Ломацький, М.Матіїв-Мельник, Марійка Підгірянка (працювала на Закарпатті), Осип Маковей, О.Дучимінська, Ю.Шкрумеляк.

Здійснив переклади зі світової класики, пристосовані для малого читача («Казки з 1001 ночі», «Алядин і чарівна лямпа», «Історія про малого Мука», «Пригоди мореплавця Сіндбада» та ін.).

Друкувався у виданнях «Червоної Калини», зокрема в календарях-альманахах — вірші, оповідання та белетризовані спомини.  Автор поем «Кузня в Нагуєвичах» (1958), «Довбушева слава» (1961).

Його земне життя скінчилося у древньому Львові 20 листопада 1965 року. Похований на Личаківському цвинтарі. Пам’ятаймо про тих, хто поклав своє життя на вівтар України! Не забуваймо про їх чин!

Теги: Юрій Шкрумеляк, Ґражда

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати